• Категорично заборонено ховати домашніх тварин у Дніпрі: прийнято рішення

    Заборона діє на усіх кладовищах (тобто, усі існуючі захоронення вважаються нелегальними). Причина — трупи тварин становлять загрозу для здоров’я людей та навколишнього середовища. Адже, тварини, які, наприклад, мали інфекційне захворювання, поширюють цю недугу у ґрунті навіть після смерті. Згодом вона потрапляє у ґрунтові води, заражаючи їх.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    200переглядів
  • #поезія
    Збираю по краплині.. Позитив...
    У чашу Серця бережно складаю,
    Ще, може хтось,
    Промінчик загубив? -
    А.. Я знайду - нехай він Всім засяє!
    Збираю Оптимізм, немов росу,
    і загортаю в пелюстки квіткові.
    Я подарую кожному - красу
    і квіточку маленької любові,
    Нехай вона зростає до небес!
    Хай кожен у Душі її плекає!
    Бо без Любові не бува чудес,
    І без Надії дива не буває.
    Шукаю Щастя!
    Може хтось знайшов?
    То поділіться - це свята потреба.
    Бо лиш
    Надія Віра і Любов
    Тримають Нас!
    Тримають Світ і Небо!

    Марія Зубрій
    #поезія Збираю по краплині.. Позитив... У чашу Серця бережно складаю, Ще, може хтось, Промінчик загубив? - А.. Я знайду - нехай він Всім засяє! Збираю Оптимізм, немов росу, і загортаю в пелюстки квіткові. Я подарую кожному - красу і квіточку маленької любові, Нехай вона зростає до небес! Хай кожен у Душі її плекає! Бо без Любові не бува чудес, І без Надії дива не буває. Шукаю Щастя! Може хтось знайшов? То поділіться - це свята потреба. Бо лиш Надія Віра і Любов Тримають Нас! Тримають Світ і Небо! Марія Зубрій
    3
    346переглядів
  • У Києві завершився фестиваль «Книжкова країна», який тривав з 24 по 27 квітня на ВДНГ.

    Цього разу подію відвідало понад 72 500 гостей, які придбали близько 90 000 книжок. Які видання обирали на фестивалі? Ми ділимося найпопулярнішими книжками від чотирьох видавництв: Vivat, «КСД», «Лабораторії» та «Видавництва Старого Лева».

    https://elle.ua/stil-zhizni/blog_stil_zhizni/yaki-knizhki-ukrainci-ku...
    У Києві завершився фестиваль «Книжкова країна», який тривав з 24 по 27 квітня на ВДНГ. Цього разу подію відвідало понад 72 500 гостей, які придбали близько 90 000 книжок. Які видання обирали на фестивалі? Ми ділимося найпопулярнішими книжками від чотирьох видавництв: Vivat, «КСД», «Лабораторії» та «Видавництва Старого Лева». https://elle.ua/stil-zhizni/blog_stil_zhizni/yaki-knizhki-ukrainci-kupuyut-naychastishe-rezultati-festivalyu-knizhkova-kraina/
    ELLE.UA
    Які книжки українці купують найчастіше: результати фестивалю «Книжкова країна»
    Видання від Vivat, «КСД», «Лабораторії» та «Видавництва Старого Лева»
    4
    441переглядів
  • У Південній Кореї книжка «Світло і нитка» з лекціями, есеями та поезією нобелівської лавреатки Хан Канг за перший день продажу розійшлася накладом у 10 тисяч примірників.

    Це перша опублікована книжка письменниці з моменту присудження Нобелівської премії з літератури.

    «Світло і нитка» з’явилася для онлайн-замовлення 23 квітня, а в книгарнях надійшла у продаж 24 квітня. За даними видавців, протягом перших 24 годин через найбільші книжкові магазини Південної Кореї, а саме Kyobo Book Centre, Yes24 і Aladin, книжку замовили у кількості близько 10 000 примірників.

    Книга має 172 сторінки та складається з 12 текстів. Починається «Світло і нитка» з Нобелівської лекції письменниці, у якій вона розповідає про свій творчий процес і про ті запитання, які змушують її рухатись далі у своїй творчості.

    «Кожного разу, коли працюю над романом, переймаюся цими питаннями, живу ними. Коли досягаю кінця цих питань — що не те саме, що коли я знаходжу на них відповіді — тоді розумію, що можу закінчити писати», — зазначила Хан Канг у під час лекції.

    https://chytomo.com/knyzhka-z-lektsiiamy-nobelivskoi-lavreatky-prodal...
    У Південній Кореї книжка «Світло і нитка» з лекціями, есеями та поезією нобелівської лавреатки Хан Канг за перший день продажу розійшлася накладом у 10 тисяч примірників. Це перша опублікована книжка письменниці з моменту присудження Нобелівської премії з літератури. «Світло і нитка» з’явилася для онлайн-замовлення 23 квітня, а в книгарнях надійшла у продаж 24 квітня. За даними видавців, протягом перших 24 годин через найбільші книжкові магазини Південної Кореї, а саме Kyobo Book Centre, Yes24 і Aladin, книжку замовили у кількості близько 10 000 примірників. Книга має 172 сторінки та складається з 12 текстів. Починається «Світло і нитка» з Нобелівської лекції письменниці, у якій вона розповідає про свій творчий процес і про ті запитання, які змушують її рухатись далі у своїй творчості. «Кожного разу, коли працюю над романом, переймаюся цими питаннями, живу ними. Коли досягаю кінця цих питань — що не те саме, що коли я знаходжу на них відповіді — тоді розумію, що можу закінчити писати», — зазначила Хан Канг у під час лекції. https://chytomo.com/knyzhka-z-lektsiiamy-nobelivskoi-lavreatky-prodalasia-tyrazhem-10-tysiach-u-pershyj-den/
    CHYTOMO.COM
    Книжка з лекціями нобелівської лавреатки продалася тиражем 10 тисяч у перший день
    У Південній Кореї книжка «Світло і нитка» нобелівської лавреатки Хан Канг за перший день продажу розійшлася накладом у 10 тисяч примірників.
    1
    531переглядів
  • #поезія
    Впіймай цю мить.. Відчуй, що ти щаслива…
    Бо ти жива… Бо час іще біжить…
    Й душа твоя, як дівчинка мрійлива
    Навчилась вірити… Хоч, інколи, й болить..
    Пробач собі… Усе, що не збулося
    І все, що вже не збудеться прости
    І відпускай… Чуже… Чужих… Як осінь..
    Й чекай з надією прийдешньої весни…
    Собою будь… Я дам тобі пораду…
    Людиною лишися до кінця…
    Шукай у вічному наснагу і розраду
    І пам’ятай, що щастя —то Життя.

    Лариса Юсковець
    #поезія Впіймай цю мить.. Відчуй, що ти щаслива… Бо ти жива… Бо час іще біжить… Й душа твоя, як дівчинка мрійлива Навчилась вірити… Хоч, інколи, й болить.. Пробач собі… Усе, що не збулося І все, що вже не збудеться прости І відпускай… Чуже… Чужих… Як осінь.. Й чекай з надією прийдешньої весни… Собою будь… Я дам тобі пораду… Людиною лишися до кінця… Шукай у вічному наснагу і розраду І пам’ятай, що щастя —то Життя. Лариса Юсковець
    3
    975переглядів 1 Поширень
  • 238переглядів
  • Омаморі — це маленькі тканинні мішечки, всередині яких захована молитва чи побажання. У давнину їх виготовляли з паперу або дерева. Омаморі купують у японських храмах для захисту від зла та здійснення бажань свого власника.
    Кожен Омаморі має унікальний дизайн і тематику.

    Правила користування Омаморі доволі прості:
    Ніколи не відкривати мішечок.
    Якщо амулет забруднився або пошкодився — це означає, що він виконав свою роботу.

    Строк придатності залежить від джерел: дехто вважає, що амулет діє протягом року, інші ж вважають, що Омаморі не має строку придатності.
    Омаморі — це маленькі тканинні мішечки, всередині яких захована молитва чи побажання. У давнину їх виготовляли з паперу або дерева. Омаморі купують у японських храмах для захисту від зла та здійснення бажань свого власника. Кожен Омаморі має унікальний дизайн і тематику. Правила користування Омаморі доволі прості: Ніколи не відкривати мішечок. Якщо амулет забруднився або пошкодився — це означає, що він виконав свою роботу. Строк придатності залежить від джерел: дехто вважає, що амулет діє протягом року, інші ж вважають, що Омаморі не має строку придатності.
    5
    1коментарів 527переглядів
  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУ.
    27 квітня 1986 року. Київ, Республіканський стадіон. На другий день після вибуху ядерного реактора Чорнобильської АЕС київське Динамо в присутності 82 000 глядачів перемагає московитський Спартак з рахунком 2:1.
    #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО ФУТБОЛУ. 27 квітня 1986 року. Київ, Республіканський стадіон. На другий день після вибуху ядерного реактора Чорнобильської АЕС київське Динамо в присутності 82 000 глядачів перемагає московитський Спартак з рахунком 2:1. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    767переглядів 1 Поширень
  • Під Варшавою автобус із українцями потрапив у ДТП, є постраждалі, — ЗМІ

    Аварія сталася в ніч на 29 квітня на трасі до аеропорту Шопена під Варшавою. За попередніми даними, водій автобуса не впорався з керуванням на повороті, врізався в огорожу, після чого автобус перекинувся та зіткнувся з ліхтарем.

    В автобусі було 26 пасажирів, серед них — громадяни України, Білорусі та Іспанії, повідомляє Miejski Reporter. За попередніми даними, 16 осіб, зокрема дитину, госпіталізували (національність не уточнюється).

    Під час рятувальних робіт сталася ще одна аварія: у машину рятувальників на місці першої ДТП врізалася вантажівка.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    😱 Під Варшавою автобус із українцями потрапив у ДТП, є постраждалі, — ЗМІ Аварія сталася в ніч на 29 квітня на трасі до аеропорту Шопена під Варшавою. За попередніми даними, водій автобуса не впорався з керуванням на повороті, врізався в огорожу, після чого автобус перекинувся та зіткнувся з ліхтарем. В автобусі було 26 пасажирів, серед них — громадяни України, Білорусі та Іспанії, повідомляє Miejski Reporter. За попередніми даними, 16 осіб, зокрема дитину, госпіталізували (національність не уточнюється). Під час рятувальних робіт сталася ще одна аварія: у машину рятувальників на місці першої ДТП врізалася вантажівка. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    413переглядів
  • Левеня, частина 2

    Проте всі ці сумнівні моменти з біографії Чатрапаті-молодшого фільм залишив за кадром. Сюжет починається з того, як Аурангзеб дізнається про смерть Шиваджі Чатрапаті, і навіть трохи горює за тим, що втратив такого ворога — мовляв, більше таких не роблять. Аж тут наше Левенятко копняком з наскоку виносить замок Бурханпур, де моголи тримали джизью — податок з немусульман, якого вони назбирали добряче. І тут Аурангзеб знову пошкодував про смерть поміркованого Шіваджі Чатрапаті, бо в Левеняти з Деккана гальма не були перебдачені конструкцією.
    Власне, весь подальший сюжет полягає в тому, що Аурангзеб та Самбхаджі намагаються помножити одне одного на ноль, причому Аурангзеб вдається до тактики тотальної війни і знищення мирного населення, а Левеня діє методом “бий і тікай”, відгризаючи від 800-тисячної армії Аурангзеба шматок за шматком. У ході справи є трохи гри престолів: проти Аурангзеба хоче виступити його син принц Акбар, якому набридло, що батя вже тридцять років не злазить з трона, а проти Самбхаджі плете змови його мачуха Сурьябай, яка хоче, щоб коронували її сина. Треба віддати історичному Самбхаджі належне, він не намагався вкоротити пацанові життя, і Раджарам став наступним чхатрапаті, причому доволі скоро, бо, очікувано, хлопці без гальмів довго не живуть.
    Я навіть не боюся заспойлити вам фінал, я відчуваю моральний обов’язок це зробити, бо непідготовану людину воно може тригернути. Останні двадцять хвилин фільму — це, бляха, “Хоробре серце”, помножене на “Страсті Христові”. І це ще лайтовий варіант у порівнянні з реалхісторі, бо згідно з деякими хроніками Самбхаджі катували сорок днів, вимагаючи здати скарбницю, взяту в Моголів, і прийняти Іслам. І це включало не лише те, що показали в кіні, а й обсцикання верблюдом і одягання в блазенські лахи. Реальний Аурангзеб був далекий від сантименту “Ах, якби в мене був такий син”, показаного в фільмі.
    Щодо моїх вражень загалом, то я була дещо розчарована. Коли спадають чари видовищного видовища і музики А. Р. Рахмана, то історія в цілому виявляється не цікавою. Цей фільм схожий на “Манікарніку”: режисер Лакшман Утекар наче боїться необережним рухом зіпсувати національну ікону. Хоча, судячи з відгуків самих індійців, для більшості з них саме існування Чатрапаті-молодшого і його роль в історії були сюрпризом. Тож Утекар абсолютно міг показати сюжетну арку зростання героя від розп*здяя, що гасає за жінками брахманів до героя і мученика. Але ніт, Самбхаджі у нас всю дорогу сяйний герой, який дбає лише за Сварадж.
    І це трохи нагадує мені наше патріотичне кіно, яке всіляко уникає неоднозначності і трансформації персонажа. От лише індійці можуть зняти за 16 мілйонів доларів неймовірно видовищний епік, в який американці вбухали би 160 мільйонів з невідомим результатом, а наші поки ще ні.
    Але фільм порвав касу, і зі зрозумілих причин: він дуже підігріває індійський націоналізм. Це зараз в тренді в Індії, правляча партія Бгаратія Джаната Парті просуває ідею “Аканд Бгарат”, “нарозділеного Бгарату”, який об’єднав би Індію, Непал, Пакістан, Бангладеш і Мьянму, дуже сильні антимусульманські настрої, і тут виходить фільм, де мусульмани змальовані абсолютно чорними фарбами (хоча грі Акшайє Кханни в ролі Аурангзеба треба віддати належне), а індуси — абсолютно… кольоровими. Там є пару зрадників (чиї нащадки позвалися до режисера у суді), але в цілому індуси Кібальчіши, а моголи Плохіши. І паралелі з “Хоробрим Серцем” я тут проводжу не як комплімент, бо всі знають, до чого докотився Мел Гібсон.
    Я ні разу не ісламофілка і така щоб взагалі радикальний іслам кудись подівся. Але радикальна гіндутва не краще. Обоє рябоє. Індія прекрасна своїм розмаїттям і барвистістю, а БДжП так само хоче привести всіх до єдиного знаменника.
    Ну, словом, якщо вам треба видовищного чукалова під епічний музон з красивим хлопцем у головній ролі — “Левеня” вам зайде. Якщо вам треба глибокої та цікавої історії, можна не витрачати часу.
    Левеня, частина 2 Проте всі ці сумнівні моменти з біографії Чатрапаті-молодшого фільм залишив за кадром. Сюжет починається з того, як Аурангзеб дізнається про смерть Шиваджі Чатрапаті, і навіть трохи горює за тим, що втратив такого ворога — мовляв, більше таких не роблять. Аж тут наше Левенятко копняком з наскоку виносить замок Бурханпур, де моголи тримали джизью — податок з немусульман, якого вони назбирали добряче. І тут Аурангзеб знову пошкодував про смерть поміркованого Шіваджі Чатрапаті, бо в Левеняти з Деккана гальма не були перебдачені конструкцією. Власне, весь подальший сюжет полягає в тому, що Аурангзеб та Самбхаджі намагаються помножити одне одного на ноль, причому Аурангзеб вдається до тактики тотальної війни і знищення мирного населення, а Левеня діє методом “бий і тікай”, відгризаючи від 800-тисячної армії Аурангзеба шматок за шматком. У ході справи є трохи гри престолів: проти Аурангзеба хоче виступити його син принц Акбар, якому набридло, що батя вже тридцять років не злазить з трона, а проти Самбхаджі плете змови його мачуха Сурьябай, яка хоче, щоб коронували її сина. Треба віддати історичному Самбхаджі належне, він не намагався вкоротити пацанові життя, і Раджарам став наступним чхатрапаті, причому доволі скоро, бо, очікувано, хлопці без гальмів довго не живуть. Я навіть не боюся заспойлити вам фінал, я відчуваю моральний обов’язок це зробити, бо непідготовану людину воно може тригернути. Останні двадцять хвилин фільму — це, бляха, “Хоробре серце”, помножене на “Страсті Христові”. І це ще лайтовий варіант у порівнянні з реалхісторі, бо згідно з деякими хроніками Самбхаджі катували сорок днів, вимагаючи здати скарбницю, взяту в Моголів, і прийняти Іслам. І це включало не лише те, що показали в кіні, а й обсцикання верблюдом і одягання в блазенські лахи. Реальний Аурангзеб був далекий від сантименту “Ах, якби в мене був такий син”, показаного в фільмі. Щодо моїх вражень загалом, то я була дещо розчарована. Коли спадають чари видовищного видовища і музики А. Р. Рахмана, то історія в цілому виявляється не цікавою. Цей фільм схожий на “Манікарніку”: режисер Лакшман Утекар наче боїться необережним рухом зіпсувати національну ікону. Хоча, судячи з відгуків самих індійців, для більшості з них саме існування Чатрапаті-молодшого і його роль в історії були сюрпризом. Тож Утекар абсолютно міг показати сюжетну арку зростання героя від розп*здяя, що гасає за жінками брахманів до героя і мученика. Але ніт, Самбхаджі у нас всю дорогу сяйний герой, який дбає лише за Сварадж. І це трохи нагадує мені наше патріотичне кіно, яке всіляко уникає неоднозначності і трансформації персонажа. От лише індійці можуть зняти за 16 мілйонів доларів неймовірно видовищний епік, в який американці вбухали би 160 мільйонів з невідомим результатом, а наші поки ще ні. Але фільм порвав касу, і зі зрозумілих причин: він дуже підігріває індійський націоналізм. Це зараз в тренді в Індії, правляча партія Бгаратія Джаната Парті просуває ідею “Аканд Бгарат”, “нарозділеного Бгарату”, який об’єднав би Індію, Непал, Пакістан, Бангладеш і Мьянму, дуже сильні антимусульманські настрої, і тут виходить фільм, де мусульмани змальовані абсолютно чорними фарбами (хоча грі Акшайє Кханни в ролі Аурангзеба треба віддати належне), а індуси — абсолютно… кольоровими. Там є пару зрадників (чиї нащадки позвалися до режисера у суді), але в цілому індуси Кібальчіши, а моголи Плохіши. І паралелі з “Хоробрим Серцем” я тут проводжу не як комплімент, бо всі знають, до чого докотився Мел Гібсон. Я ні разу не ісламофілка і така щоб взагалі радикальний іслам кудись подівся. Але радикальна гіндутва не краще. Обоє рябоє. Індія прекрасна своїм розмаїттям і барвистістю, а БДжП так само хоче привести всіх до єдиного знаменника. Ну, словом, якщо вам треба видовищного чукалова під епічний музон з красивим хлопцем у головній ролі — “Левеня” вам зайде. Якщо вам треба глибокої та цікавої історії, можна не витрачати часу.
    1Kпереглядів