• ГО "Байрактар-14" збір на антифпв РЕБ для 14 бригади - прошу підтримати збір і дякую Андрій Фаренюк за допомогу нашим захисникам.
    https://www.privat24.ua/send/gdjmz
    ГО "Байрактар-14" збір на антифпв РЕБ для 14 бригади - прошу підтримати збір і дякую Андрій Фаренюк за допомогу нашим захисникам. https://www.privat24.ua/send/gdjmz
    2
    454views
  • Ярослав Гашек — один зі знакових чеських письменників, найбільш відомий за текстом "Пригоди бравого солдата Швейка", перекладеним понад 60 мовами.

    Його шанують і читають, зокрема й в Україні: у Львові, в Києві, та інших містах і селах є топоніми на честь письменника.

    Українською мовою є багато перевидань "Пригод бравого солдата Швейка", а також збірки оповідань і фейлетонів "Ідилія в пеклі".

    До 142-ї річниці з дня народження Ярослава Гашека Суспільне Культура розповідає про творчість письменника, службу в трьох арміях, які воювали між собою, сприйняття його спадщини та чи підпадає комісар Червоної армії під декомунізацію.

    https://suspilne.media/culture/984229-aroslav-gasek-akij-napisav-prig...
    Ярослав Гашек — один зі знакових чеських письменників, найбільш відомий за текстом "Пригоди бравого солдата Швейка", перекладеним понад 60 мовами. Його шанують і читають, зокрема й в Україні: у Львові, в Києві, та інших містах і селах є топоніми на честь письменника. Українською мовою є багато перевидань "Пригод бравого солдата Швейка", а також збірки оповідань і фейлетонів "Ідилія в пеклі". До 142-ї річниці з дня народження Ярослава Гашека Суспільне Культура розповідає про творчість письменника, службу в трьох арміях, які воювали між собою, сприйняття його спадщини та чи підпадає комісар Червоної армії під декомунізацію. https://suspilne.media/culture/984229-aroslav-gasek-akij-napisav-prigodi-bravogo-soldata-svejka-neperedbacuvanij-divak-ci-komunist/
    SUSPILNE.MEDIA
    Ким був Ярослав Гашек, який написав "Пригоди бравого солдата Швейка"
    30 квітня 1883 року народився Ярослав Гашек, чеський письменник, який воював у трьох арміях, чи підпадає Ярослав Гашек під декомунізацію, що варто знати про автора "Пригод бравого солдата Швейка". — Cуспільне Культура
    5
    2Kviews
  • https://www.youtube.com/live/QiLACBJypA4?si=FB2KqWOgtCCBuATd
    https://www.youtube.com/live/QiLACBJypA4?si=FB2KqWOgtCCBuATd
    173views
  • Силяночка, яку часто бачу в різних майстрів, і не тільки.

    Вирішила зробити в ось таких кольорах нажаль камера не передає мерехтіння фонового бісеру на сонці, але й так вона чарівна

    Автор схеми: NATALIA MULYAVA @ne_yak_u_vsih (інстаграм)

    Ціна: 1200грн.

    #biserok_anita

    #бісероплетіння #силянка
    #збісеру #handmade #handmadeuk
    #купуйукраїнське #подарунок
    #прикрасизбісеру #прикрасиукраїна #прикраси #handmadeuk #подарунок
    Силяночка, яку часто бачу в різних майстрів, і не тільки. Вирішила зробити в ось таких кольорах😋 нажаль камера не передає мерехтіння фонового бісеру на сонці, але й так вона чарівна Автор схеми: NATALIA MULYAVA @ne_yak_u_vsih (інстаграм) Ціна: 1200грн. #biserok_anita #бісероплетіння #силянка #збісеру #handmade #handmadeuk #купуйукраїнське #подарунок #прикрасизбісеру #прикрасиукраїна #прикраси #handmadeuk #подарунок
    3
    3Kviews
  • У покинутому селі серед лісів стояв старий дім. Кам’яний, темний, зарослий плющем, він дихав — не як живе створіння, а глибоким холодом, що заповнював груди кожного, хто наважувався ступити всередину. Люди уникали його — казали, що вночі з вікон видно тіні, а з підвалу лунає дитячий плач.

    Але одного дня туди приїхала дівчина на ім’я Марта. Вона не вірила в привиди. Її приваблювало саме те, що цей дім був забутий усіма . Марта шукала тишу, але натомість знайшла жах.

    У першу ж ніч дім почав "говорити": підлога стогнала, двері відчинялися самі, а з дзеркал дивилися не її очі. Найстрашнішим було не те, що вона чула голоси, а те, що вони знали її ім’я, її думки, її мрії.

    Кожна ніч ставала довшою. Вона бачила тінь дитини, яка сиділа на ліжку й шепотіла:
    — Вони забрали мене… Не йди вниз… будь ласка…

    Але Марта пішла. У підвалі вона знайшла старе ліжечко, повністю поросле грибком, і розбиту музичну скриньку. Коли вона її торкнулася — усе довкола змінилося. Стіни дому затряслись, і з темряви піднялася постать — темна, висока, з безліччю рук, кожна з яких тримала уламки дитячих іграшок. Це було те, що забрало дитину.

    Марта не тікала. Вона заговорила. Вперше хтось не кричав і не кликав на допомогу. Вона сіла на підлогу й сказала:
    — Я знаю, як боляче бути покинутим.

    Тоді сталося диво — страх ущух. Тінь завмерла, руки впали, і з неї вийшла душа дитини. Маленька дівчинка. Вона торкнулася Мартиної руки й прошепотіла:
    — Дякую.

    Дім зітхнув востаннє. Біль і темрява розвіялися. На ранок сонце освітило чисті стіни, а в повітрі пахло м’ятою.

    Марта залишилася жити в тому домі. Вона перетворила його на будинок для дітей, які втратили дім, як і вона. Ніхто більше не чув голосів чи плачу. Але інколи вночі з музичної скриньки лунає ніжна мелодія — пам’ять про тих, хто нарешті знайшов спокій.

    У покинутому селі серед лісів стояв старий дім. Кам’яний, темний, зарослий плющем, він дихав — не як живе створіння, а глибоким холодом, що заповнював груди кожного, хто наважувався ступити всередину. Люди уникали його — казали, що вночі з вікон видно тіні, а з підвалу лунає дитячий плач. Але одного дня туди приїхала дівчина на ім’я Марта. Вона не вірила в привиди. Її приваблювало саме те, що цей дім був забутий усіма . Марта шукала тишу, але натомість знайшла жах. У першу ж ніч дім почав "говорити": підлога стогнала, двері відчинялися самі, а з дзеркал дивилися не її очі. Найстрашнішим було не те, що вона чула голоси, а те, що вони знали її ім’я, її думки, її мрії. Кожна ніч ставала довшою. Вона бачила тінь дитини, яка сиділа на ліжку й шепотіла: — Вони забрали мене… Не йди вниз… будь ласка… Але Марта пішла. У підвалі вона знайшла старе ліжечко, повністю поросле грибком, і розбиту музичну скриньку. Коли вона її торкнулася — усе довкола змінилося. Стіни дому затряслись, і з темряви піднялася постать — темна, висока, з безліччю рук, кожна з яких тримала уламки дитячих іграшок. Це було те, що забрало дитину. Марта не тікала. Вона заговорила. Вперше хтось не кричав і не кликав на допомогу. Вона сіла на підлогу й сказала: — Я знаю, як боляче бути покинутим. Тоді сталося диво — страх ущух. Тінь завмерла, руки впали, і з неї вийшла душа дитини. Маленька дівчинка. Вона торкнулася Мартиної руки й прошепотіла: — Дякую. Дім зітхнув востаннє. Біль і темрява розвіялися. На ранок сонце освітило чисті стіни, а в повітрі пахло м’ятою. Марта залишилася жити в тому домі. Вона перетворила його на будинок для дітей, які втратили дім, як і вона. Ніхто більше не чув голосів чи плачу. Але інколи вночі з музичної скриньки лунає ніжна мелодія — пам’ять про тих, хто нарешті знайшов спокій.
    730views
  • Харків
    Місто герой
    Харків Місто герой
    248views
  • https://youtube.com/shorts/fzmrkLIoLv8?si=JKOR6PxqUTyQzKxJ
    https://youtube.com/shorts/fzmrkLIoLv8?si=JKOR6PxqUTyQzKxJ
    2
    307views
  • 237views
  • 1
    254views
  • ІСТОРІЯ У ФОТО. Харків, Духовне училище, початок ХХ століття.
    #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України
    ІСТОРІЯ У ФОТО. Харків, Духовне училище, початок ХХ століття. #history_of_Ukraine #News_Ukraine #Ukraine #Ukrainian_news #Українські_новини #Україна #Новини_України
    415views