• Бляха...і так кожного ранку🤪
    Бляха...і так кожного ранку🤪
    Like
    Haha
    2
    255views
  • Вітаю з днем народження
    Вітаю з днем народження
    Love
    Congratulation
    2
    105views
  • GPS нового покоління.
    😁😁
    GPS нового покоління. 😁😁
    Haha
    1
    148views 11Plays
  • Розум — штука підступна. Його наче не видно, але без нього тебе видно одразу.

    Кажуть, що розум можна розвивати. Але тоді чому не всі це роблять? Бо це не завжди приємно. Розвивати розум — це як лізти під шкіру собі самому: боляче, незручно, часом огидно. А ще й не факт, що допоможе. Бо, як не крути, але в дурного й проблем менше. Він собі сидить, рже з TikTok’у, їсть що хоче, спить як ведмідь, і не париться, що світ котиться до біса. І я його не зневажаю — просто заздрю.

    Розум — це прокляття для тих, хто ним користується. Бо як тільки мозок розігнався — починаєш бачити те, що не хочеш бачити: фальш, маніпуляції, дірки в аргументах, дешеву показуху, прірву між «бути» й «здаватися». І вже не вдасться відмахнутись. Розум — як очі, які вже не можна закрити назад.

    І тут починається інше пекло. Бо тупість — вона не завжди байдужа. Вона часто агресивна. Вона завжди гуртом. Вона не терпить того, хто вибивається. І щойно розум починає звучати, з’являється рефлекторне бажання його втоптати. В багно. В примітивізм. У знецінення, насмішку, публічне висміювання. Бо невігластво глибоко всередині розуміє, що воно — нижче. І саме тому його злить сам факт чийогось інакшого мислення. Воно не витримує дзеркала. А розум — це дзеркало. Не криве, не ласкаве. Просто правдиве.

    Але чим більше живеш — тим більше бачиш: розум не дається при народженні. Він витягується з болота досвіду. Його не підкладають під подушку, його виточують роками — книгами, спостереженням, помилками, соромом. Так, сором — страшенно недооцінений двигун еволюції. Тупий не соромиться. Він впевнений, що знає все. А от якщо тобі стає соромно — значить, ти вже не там. Ти зрушив. І це початок.

    Колись я думав,що розум — це про знання. Тепер знаю: ні, це про сумнів. Про те, що ти не ковтаєш усе, що тобі дають. Про вміння сказати «я не знаю» і не згоріти зсередини від сорому. Про те, що іноді краще тримати язик за зубами й слухати.

    І ще. Розум — це не диплом. Не посада. Не кількість нулів на рахунку. Не статус у соцмережі. Не бренд годинника. І точно не вміння виголошувати пафосні тости.
    Розум — це здатність бачити суть. Розум — це коли ти серед натовпу не втрачаєш себе. Це коли тобі не треба вдавати, бо ти вмієш мислити.
    Це коли інтуїція підказує, куди не лізти, навіть якщо там престиж і лайки.
    Це коли тобі соромно за себе вчорашнього — і ти дякуєш за цей сором.

    А що розвиває розум найкраще? Не кросворди й не шахи. А люди, які ставлять незручні запитання. Книжки, які тримають тебе за горло. І ситуації, які вивертають усе навиворіт. Бо розум не росте в теплиці. Він росте там, де холодно, темно й боляче. Але зате — по-справжньому.
    Розум — штука підступна. Його наче не видно, але без нього тебе видно одразу. Кажуть, що розум можна розвивати. Але тоді чому не всі це роблять? Бо це не завжди приємно. Розвивати розум — це як лізти під шкіру собі самому: боляче, незручно, часом огидно. А ще й не факт, що допоможе. Бо, як не крути, але в дурного й проблем менше. Він собі сидить, рже з TikTok’у, їсть що хоче, спить як ведмідь, і не париться, що світ котиться до біса. І я його не зневажаю — просто заздрю. Розум — це прокляття для тих, хто ним користується. Бо як тільки мозок розігнався — починаєш бачити те, що не хочеш бачити: фальш, маніпуляції, дірки в аргументах, дешеву показуху, прірву між «бути» й «здаватися». І вже не вдасться відмахнутись. Розум — як очі, які вже не можна закрити назад. І тут починається інше пекло. Бо тупість — вона не завжди байдужа. Вона часто агресивна. Вона завжди гуртом. Вона не терпить того, хто вибивається. І щойно розум починає звучати, з’являється рефлекторне бажання його втоптати. В багно. В примітивізм. У знецінення, насмішку, публічне висміювання. Бо невігластво глибоко всередині розуміє, що воно — нижче. І саме тому його злить сам факт чийогось інакшого мислення. Воно не витримує дзеркала. А розум — це дзеркало. Не криве, не ласкаве. Просто правдиве. Але чим більше живеш — тим більше бачиш: розум не дається при народженні. Він витягується з болота досвіду. Його не підкладають під подушку, його виточують роками — книгами, спостереженням, помилками, соромом. Так, сором — страшенно недооцінений двигун еволюції. Тупий не соромиться. Він впевнений, що знає все. А от якщо тобі стає соромно — значить, ти вже не там. Ти зрушив. І це початок. Колись я думав,що розум — це про знання. Тепер знаю: ні, це про сумнів. Про те, що ти не ковтаєш усе, що тобі дають. Про вміння сказати «я не знаю» і не згоріти зсередини від сорому. Про те, що іноді краще тримати язик за зубами й слухати. І ще. Розум — це не диплом. Не посада. Не кількість нулів на рахунку. Не статус у соцмережі. Не бренд годинника. І точно не вміння виголошувати пафосні тости. Розум — це здатність бачити суть. Розум — це коли ти серед натовпу не втрачаєш себе. Це коли тобі не треба вдавати, бо ти вмієш мислити. Це коли інтуїція підказує, куди не лізти, навіть якщо там престиж і лайки. Це коли тобі соромно за себе вчорашнього — і ти дякуєш за цей сором. А що розвиває розум найкраще? Не кросворди й не шахи. А люди, які ставлять незручні запитання. Книжки, які тримають тебе за горло. І ситуації, які вивертають усе навиворіт. Бо розум не росте в теплиці. Він росте там, де холодно, темно й боляче. Але зате — по-справжньому.
    Like
    1
    2Kviews
  • #поезія
    Тиша стигне на небі півповнею,
    Наче хтось наверху із сигарою
    Сів на край підвіконня та стомлено
    Попіл зорями струшує й хмарою
    Прикриває від холоду ноги та
    Видихає дими листопадові.

    Ліхтарі на бульварах вечірніх міст,
    Як рядочки свічок чи вогняний шов –
    Ним залатано горе, а листя днів
    Облітає на площі біля церков
    І, кружляючи, стелиться між руїн...
    Хтось замерз і ховається в капюшон.

    09.10.2025
    Олеся Репа
    #поезія Тиша стигне на небі півповнею, Наче хтось наверху із сигарою Сів на край підвіконня та стомлено Попіл зорями струшує й хмарою Прикриває від холоду ноги та Видихає дими листопадові. Ліхтарі на бульварах вечірніх міст, Як рядочки свічок чи вогняний шов – Ним залатано горе, а листя днів Облітає на площі біля церков І, кружляючи, стелиться між руїн... Хтось замерз і ховається в капюшон. 09.10.2025 Олеся Репа
    Love
    2
    160views
  • 😱 Підпільний ринок нічного таксі Києві
    Журналісти Bihus. Info під час розслідування виявили людей, які пропонують купити документи для пересування містом у комендантську годину.
    Там стверджують, що після опівночі в Києві на дорогах з’являються нелегальні перевізники без ліцензій, а вартість поїздок сягає 4000 грн.
    Один із таксистів запропонував журналістці «купити» перепустку нібито від КМВА.
    За $500 обіцяли оформити прес-карту та саморобну перепустку на автомобіль під виглядом документів для журналістів, що дозволяють їздити вночі.
    Журналісти також отримали дані про кількість офіційно виданих перепусток різними органами.
    😱 Підпільний ринок нічного таксі Києві Журналісти Bihus. Info під час розслідування виявили людей, які пропонують купити документи для пересування містом у комендантську годину. Там стверджують, що після опівночі в Києві на дорогах з’являються нелегальні перевізники без ліцензій, а вартість поїздок сягає 4000 грн. Один із таксистів запропонував журналістці «купити» перепустку нібито від КМВА. За $500 обіцяли оформити прес-карту та саморобну перепустку на автомобіль під виглядом документів для журналістів, що дозволяють їздити вночі. Журналісти також отримали дані про кількість офіційно виданих перепусток різними органами.
    Wow
    1
    302views 6Plays
  • 232views
  • Крутезна ідея перекусу або сніданку, такого поєднання ви ще точно не бачили:

    Крабові котлети з кабачком 🥯
    • кабачки - 150 г
    • крабові палички - 150 г
    • сир - 50 г
    • яйце - 1 шт.
    • борошно - 3 ст.л
    • сіль/перець за смаком
    • зелена цибуля

    Натерти кабачок на крупній тертці, посолити, віджати кабачок від рідини.
    Додати до кабачків сніжний краб, сир та всі інші інгредієнти. Ретельно перемішуйте. Формуємо котлети і обсмажуємо на середньому вогні до утворення рум'яного кольору.

    #рецепт #корисно
    Крутезна ідея перекусу або сніданку, такого поєднання ви ще точно не бачили: Крабові котлети з кабачком 🥯 • кабачки - 150 г • крабові палички - 150 г • сир - 50 г • яйце - 1 шт. • борошно - 3 ст.л • сіль/перець за смаком • зелена цибуля Натерти кабачок на крупній тертці, посолити, віджати кабачок від рідини. Додати до кабачків сніжний краб, сир та всі інші інгредієнти. Ретельно перемішуйте. Формуємо котлети і обсмажуємо на середньому вогні до утворення рум'яного кольору. #рецепт #корисно
    Like
    2
    910views 31Plays
  • 51views
  • ТАК Й НІБИ БУЛО ЗАДУМАНО😂😅😍🥲
    ТАК Й НІБИ БУЛО ЗАДУМАНО😂😅😍🥲
    Haha
    1
    218views 14Plays