Українська
English
#мистецтво
Пам’ятник «За двома зайцями» у Києві праворуч від Андріївської церкви Проні Прокопівні Сєрковій і Свириду Петровичу Голохвастову. Це персонажі кінокомедії «За двома зайцями» знятої за п'єсою «За двома́ зайця́ми» українського драматурга Михайла Старицького (написана 1883 року українською мовою).
П’єса «За двома зайцями» – це переробка з «міщанської комедії» Івана Нечуя-Левицького «На Кожум’яках», яка вважалася малопридатною для постановки.
Місце було обрано не випадково, адже зйомки фільму проходили саме в цьому місті, а основне дійство фільму відбулося саме біля Андріївської церкви. У скульптурній композиції відображений момент, коли Свірід Голохвастов, схиливши коліно, пропонує руку і серце Проні Прокопівні.
Ця кінострічка так запала в серце глядачам,що її розібрали на цитати. Наприклад крилатою стала фраза, якою зустрічала гостей покоївка Химка – «Пані лягли і просять».
Батьки Проні Прокопівної: «Ну розумний! Аж страшно!»;
Проня Прокопівна із Голохвастим: «– Ваша папіроска шкварчить! – Ето в груді моєй шкварчить!»;
Проня Прокопівна: «Що ви про це допитуєтесь, мені соромно, я ж – баришня!»;
Проня Прокопівна: «Не говоріть мені про любов, то ж шкандаль»;
Проня Прокопівна до Лимарихи: «У нас сьогодні неприйомний день! – А у мене якраз дуже приємний!»;
Голохвастий: «У груді моїй Везувій так і клекотить!»;
Голохвастий: «У мене в голові такий водевіль, аж мерсі!».
Пам’ятник «За двома зайцями» у Києві праворуч від Андріївської церкви Проні Прокопівні Сєрковій і Свириду Петровичу Голохвастову. Це персонажі кінокомедії «За двома зайцями» знятої за п'єсою «За двома́ зайця́ми» українського драматурга Михайла Старицького (написана 1883 року українською мовою).
П’єса «За двома зайцями» – це переробка з «міщанської комедії» Івана Нечуя-Левицького «На Кожум’яках», яка вважалася малопридатною для постановки.
Місце було обрано не випадково, адже зйомки фільму проходили саме в цьому місті, а основне дійство фільму відбулося саме біля Андріївської церкви. У скульптурній композиції відображений момент, коли Свірід Голохвастов, схиливши коліно, пропонує руку і серце Проні Прокопівні.
Ця кінострічка так запала в серце глядачам,що її розібрали на цитати. Наприклад крилатою стала фраза, якою зустрічала гостей покоївка Химка – «Пані лягли і просять».
Батьки Проні Прокопівної: «Ну розумний! Аж страшно!»;
Проня Прокопівна із Голохвастим: «– Ваша папіроска шкварчить! – Ето в груді моєй шкварчить!»;
Проня Прокопівна: «Що ви про це допитуєтесь, мені соромно, я ж – баришня!»;
Проня Прокопівна: «Не говоріть мені про любов, то ж шкандаль»;
Проня Прокопівна до Лимарихи: «У нас сьогодні неприйомний день! – А у мене якраз дуже приємний!»;
Голохвастий: «У груді моїй Везувій так і клекотить!»;
Голохвастий: «У мене в голові такий водевіль, аж мерсі!».
#мистецтво
Пам’ятник «За двома зайцями» у Києві праворуч від Андріївської церкви Проні Прокопівні Сєрковій і Свириду Петровичу Голохвастову. Це персонажі кінокомедії «За двома зайцями» знятої за п'єсою «За двома́ зайця́ми» українського драматурга Михайла Старицького (написана 1883 року українською мовою).
П’єса «За двома зайцями» – це переробка з «міщанської комедії» Івана Нечуя-Левицького «На Кожум’яках», яка вважалася малопридатною для постановки.
Місце було обрано не випадково, адже зйомки фільму проходили саме в цьому місті, а основне дійство фільму відбулося саме біля Андріївської церкви. У скульптурній композиції відображений момент, коли Свірід Голохвастов, схиливши коліно, пропонує руку і серце Проні Прокопівні.
Ця кінострічка так запала в серце глядачам,що її розібрали на цитати. Наприклад крилатою стала фраза, якою зустрічала гостей покоївка Химка – «Пані лягли і просять».
Батьки Проні Прокопівної: «Ну розумний! Аж страшно!»;
Проня Прокопівна із Голохвастим: «– Ваша папіроска шкварчить! – Ето в груді моєй шкварчить!»;
Проня Прокопівна: «Що ви про це допитуєтесь, мені соромно, я ж – баришня!»;
Проня Прокопівна: «Не говоріть мені про любов, то ж шкандаль»;
Проня Прокопівна до Лимарихи: «У нас сьогодні неприйомний день! – А у мене якраз дуже приємний!»;
Голохвастий: «У груді моїй Везувій так і клекотить!»;
Голохвастий: «У мене в голові такий водевіль, аж мерсі!».
661переглядів
