За 100 метрів. Так, я жива. Скоріше, на жаль, аніж на щастя. Реальний лонгрід. Ви читайте, а я побігла за ліками.
Блекаут із самого початку місяця. Перший тиждень я спала по 1-3 г на добу. Працюю (з 22 до 6-7), потім - до лікарів, потім - по місту, щоб зарядити свої пристрої перед роботою. Одні пункти зачиняється о 16-18, інші не дозволяють заряджати банку, треті (обрані мною) - знаходяться за км від мене, під землею, там холодно і не ловить інтернет, але є світло і я проводила там по 5-6г на день перед роботою, коли вдома давали світло лише раз на добу.
Моя мрія про переїзд звідси зруйнована💔 Після 2 міс стажування та 1 міс роботи, місяців економії на їжі і побуті, зібрала $1000 для оренди житла у Львові (не вистачало лише на львівського ріелтора, так, потрібен, я ж у Сумській області), і поки я відкладала на переїзд, дізнавалася, що мені вже потрібна не 1, а 3 операції. Як тут у Шостці підірвали потяг потрібного мені напрямку виїзду з міста😖
Тим часом у Львові підняли оренду на 12-20%, а я продовжила оренду шосткинської кв за 8К, заплатила податків за свою роботу 9К, консультації лікарів, ліки (мені страшно порахувати витрати). А ще я отримала меню лікувального харчування на місяць, яке ну дуже елітне згідно необхідних продуктів. Більше не те, що уцінку не буду купляти, а ще й, мабуть, інтернетом буду замовляти деякі продукти, які звучать для мене, як дістань "перо із дупи полярної сови"... Ще й готувати все це буде викликом, бо ж в мене зі стабільного, лише газ. І в мене залишилось $200 на життя.
Я тут застрягла. В блекауті, де світло дають 1 раз на день на 1-2 години, і ще 1-2 рази тоді, коли я сплю. Графіку немає, все коли-не-коли А опалення... Його дадуть не раніше 1 листопада. Я замерзаю в кутовій квартирі, з майже завжди відчиненим під'їздом, в якому вже давно не має скла (після багатьох вибухів). Вентиляція тут, що треба, але мені не треба🥶Не дякую.
#ШосткаЗа 100 метрів. Так, я жива. Скоріше, на жаль, аніж на щастя. Реальний лонгрід. Ви читайте, а я побігла за ліками.
Блекаут із самого початку місяця. Перший тиждень я спала по 1-3 г на добу. Працюю (з 22 до 6-7), потім - до лікарів, потім - по місту, щоб зарядити свої пристрої перед роботою. Одні пункти зачиняється о 16-18, інші не дозволяють заряджати банку, треті (обрані мною) - знаходяться за км від мене, під землею, там холодно і не ловить інтернет, але є світло і я проводила там по 5-6г на день перед роботою, коли вдома давали світло лише раз на добу.
Моя мрія про переїзд звідси зруйнована💔 Після 2 міс стажування та 1 міс роботи, місяців економії на їжі і побуті, зібрала $1000 для оренди житла у Львові (не вистачало лише на львівського ріелтора, так, потрібен, я ж у Сумській області), і поки я відкладала на переїзд, дізнавалася, що мені вже потрібна не 1, а 3 операції. Як тут у Шостці підірвали потяг потрібного мені напрямку виїзду з міста😖
Тим часом у Львові підняли оренду на 12-20%, а я продовжила оренду шосткинської кв за 8К, заплатила податків за свою роботу 9К, консультації лікарів, ліки (мені страшно порахувати витрати). А ще я отримала меню лікувального харчування на місяць, яке ну дуже елітне згідно необхідних продуктів. Більше не те, що уцінку не буду купляти, а ще й, мабуть, інтернетом буду замовляти деякі продукти, які звучать для мене, як дістань "перо із дупи полярної сови"... Ще й готувати все це буде викликом, бо ж в мене зі стабільного, лише газ. І в мене залишилось $200 на життя.
Я тут застрягла. В блекауті, де світло дають 1 раз на день на 1-2 години, і ще 1-2 рази тоді, коли я сплю. Графіку немає, все коли-не-коли А опалення... Його дадуть не раніше 1 листопада. Я замерзаю в кутовій квартирі, з майже завжди відчиненим під'їздом, в якому вже давно не має скла (після багатьох вибухів). Вентиляція тут, що треба, але мені не треба🥶Не дякую.
#Шостка
430переглядів
17Відтворень
Українська
English
