Цього тижня Старий Лев дарує ще більше магії! З 12 до 18 травня ловіть 20% знижки на добірку young adult фентезі — історії, що переносять у світ пригод, таємниць і чарів.

Акція діє:

– в онлайн-книгарні Старого Лева;

– у Львові (вул. Старознесенська, 24-26 / вул. Галицька, 17 / вул. Краківська, 3 / вул. Личаківська, 22 / вул. Бандери, 33 / вул. Стрийська, 200А);

– у Києві (вул. Михайлівська, 18);

– у Дніпрі (вул. Січових Стрільців, 1);

– у Копичинцях (вул. Шевченка, 13);

– в Івано-Франківську (вул. Шашкевича, 1);

– в Одесі (вул. Європейська, 2).

https://starylev.com.ua/promotion/daruyemo-20-znyzky-na-dobirku-young...

Для загального розуміння динамічна візуалізація того, як відбувалася ракетно-дронова атака по Україні минулої ночі.
Кількість Шахедів вражає.

#Українознавство

ГОВОРИМО РІДНОЮ, ПИШАЄМОСЬ НАШОЮ СОЛОВ'ЇНОЮ!

Після початку широкомасштабної війни росії проти України прийшло розуміння, що рідна мова виконує не лише комунікативну функцію, а й націєтворчу. І сьогодні підтримка української як єдиної державної в усіх сферах суспільного життя безпрецедентна за всі роки незалежності.

Саме мовний кордон чітко вказав на ворога i нагадав: українська, як один із найголовніших маркерів нашої ідентичності, - основа національної безпеки та української державності. З початком повномасштабного вторгнення весь світ побачив, що мовне питання у цій війні довгий час недооцінювалось. Українська - одна з головних цілей путіна.

Після 24 лютого 2022-го рідна мова стала нашою справжньою лінією оборони і спротиву. Українці масово почали відмовлятися від мови агресора, деокуповуючи свій мовний простір. Війна прискорила процес дерусифікації та унеможливила подальше просування будь-яких проросійських наративів. Українська, відвойовуючи свої позиції, впевнено пішла у свій вирішальний контрнаступ і нині весь цивілізований світ розуміє, що фронт боротьби за Україну - це і фронт утвердження державної мови.

Тож пишаємось, що ми українці і послуговуємося рідною, солов'їною!

З відривного календаря "Український народний календар" за 26 жовтня.
-----------

Бажаю здоров'я,друзі!
Не хотів звертатися,але вимушен!!!Хоч я таки продовжую службу,але після нещодавнього перебування в госпіталях й видалення нирки,вже не вистачає грошей на ліки.Всі виписки можу додати,хто попросить.Мій номер картки:  5168 7456 3304 3226.
Я закидую сюди список ліків,який мені потрібен.Може хтось зможе допомогти з ними.
Буду дуже всім вдячний й заздалегідь всім ДЯКУЮ!!!
СЛАВА УКРАЇНІ!!! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Неврологія
1)Моваліс(15):1т/1р.,-10дн.
2)Міопридин:0,5т/2р.,-10дн
3)Нейрістон:1к/1р.,-1міс.,
4)Медіаторн:1т/2р.,-1 міс.,
5)Дексалгін:1т/2р. при болях,
6)Аспірин Кардіо:1т/д-постійно,
7)Анаприлін(аналоги)-1т/д-постійно,
Урологія
1)Уростон:1т/2р.,-1міс.,
2)Цикло-3-Форт:1к/2р.(2м./2р. в рік),-2/3 міс.,2р/р
ШКТ
1)Віс-нол(120):2т/2р.,-2 тиж.,
2)Альмагель(20):3р/д.,-1 міс.,
3)Кларитроміцин(0,5):1т/2р.,-2 тиж.,
4)Антраль(200):1т/3р.,-1 міс.,
5)Омепразол(40):1к/1р.,-1 міс.,
Носоглотка
1)Етацид спрей:2 впр./1р.- постійно,
2)Беродуал-Н:2впр./1р.-постійно.

Ранкова несподіванка😄

16 лютого 1918 року було проголошено самостійну Кубанську Народну Республіку.🇺🇦

Після лютневої революції 1917 року, на Кубані активізувався український національно-визвольний рух, який посилився після жовтневого більшовицького перевороту. 16 лютого 1918 року було проголошено самостійну Кубанську Народну Республіку. Рішенням делегатів Законодавчої Ради Кубані, республіка на федеративних умовах, мала приєднатись до України. Було створено уряд який очолив Лука Бич. Державна територія Кубанської Республіки розподілялася на сім відділів: Катеринодарський, Єйський, Темрекський, Кавказький, Любинський, Майкопський та Баталпашинський. Меншою територіально-адміністративною одиницею була станиця або поселення. Загальна кількість станиць доходила до 210, селищ – 60, поселень і аулів – 130. Столицею республіки стало місто Катеринодар. Перша Конституція Кубанського Краю сприяла появі українських шкіл, гімназій і культурних установ. Проте представникам Кубанської Ради не вистачило часу створити боєздатну армію.

Більшовики не визнали незалежність Кубані та її приєднання до України. На Кубань прибули добре озброєні загони Червоної Армії. У перших зіткненнях під Катеринодаром кубанські добровольці (600-700 бійців) відкинули 6-тисячну армію більшовиків.

Скориставшись тим, що кубанці відчували брак боєприпасів, більшовики відновили наступ і 14 березня 1918 року захопили козацьку столицю. Кубанська Рада та її Збройні сили, які на той момент складали 3 тис. добровольців пішли на вимушений союз із білогвардійцями, які у цей час також вели бої із більшовиками. За умовами цього союзу, кубанці вливались до складу Добровольчої армії, а її керівництво зобов’язувалось не втручатись у справи кубанських урядових установ. Добровольча армія генерала А. Денікіна, після отримання допомоги з боку Антанти, розгорнула успішний наступ проти більшовиків.

У листопаді 1918 р. білогвардійці взяли під контроль територію Кубані. Встановлення влади денікінців супроводжувалось «білим» терором по відношенню до своїх опонентів та загостренням їх стосунків із Кубанською Радою. На початку літа 1918 р. у Києві відбувались українсько-кубанські переговори. Для їх проведення прибула кубанська делегація, яку очолював Микола Рябовол. Під час зустрічі з гетьманом Павлом Скоропадським представники Кубанської Республіки знову наголосили на бажанні козаків Кубані приєднатись до складу Української Держави.

Український генеральний штаб планував перекинути на Кубань, для боротьби із більшовиками, Запорізьку дивізію (15-20 тис. бійців) генерала З. Натієва. На жаль ця акція так і не була здійснена через активну протидію тогочасних «західних партнерів» – німців та саботаж проросійськи налаштованих чиновників гетьманського уряду. Білогвардійці категорично виступали проти об’єднання Кубані з Україною. Наприкінці листопада 1918 року денікінці розгромили посольство України в Катеринодарі і заарештували посла.

Конфлікт між кубанськими республіканцями і білими монархістами поглиблювався. 13 червня 1919 року білогвардійці вбили голову Кубанської Ради, Миколу Рябовола. 6 листопада 1919 року було заарештовано 12 членів Кубанської Ради. 7 листопада 1919 р. денікінці стратили міністра внутрішніх справ Кубанської Народної Республіки, Олексія Кулабухова. Такі дії російських шовіністів призвели до того що кубанські козаки цілими полками почали полишати фронт. Добровольча армія втратила найбільш боєздатні підрозділи і стрімко розвалювалась під ударами червоних.

17 березня більшовики захопили Катеринодар, і до кінця травня вся територія Кубанської Народної Республіки була окупована Червоною армією.

Уряд Кубанської Народної Республіки, на чолі із Василем Іванисом та 20 тисяч її громадян вимушені були емігрувати. Боротьбу із окупантами продовжили повстанці яких очолював отаман Василь Рябоконь. Партизани чинили спротив комуністичному режиму до 1925 року.

На світлині карта українських земель представлена на Паризькій мирній конференції. Такі території ніколи не контролювала жодна українська держава.