Мова змучена, та не зраджена.
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумкою,...
Знаєш, що мені найбільше сподобалось в «Туманності Андромеди»?
Здавалось би, що там такого: Іван Єфремов просто вигадав анемезон - паливо, яке дозволяло долати...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ...
крізь тишу століть)
У цьому будинку...
Південь Франції. Вузька вуличка десь під Ніццою потопала в сірому дощі. З під’їзду старого будинку вийшов чоловік у бежевому плащі. Для консьєржки він...
А сьогодні в душі моєї
День зачинених вікон.
Це коли не турбує нічого
І думки на розрив не бентежать.
Зачиняю віконця від зайвих спокус,
Від образ несподівано зниклих....
Осінь завжди трохи розслабляла мене. Повітря пахло мокрим листям, каштани глухо стукали об асфальт, а місто здавалося повільнішим. Я йшов алеєю, тримаючи в кишені телефон із...
Набридло подобатись кожному ..Кому це потрібно? Мені...
Піддакувати щоразу можна? Підлеститись чи допомогти?
Чи справді тебе уявляють, Такою, якою ти...
Є чудові прекрасні віршіпро природу, мрії, кохання.А бувають рядки-рими інші,що несуть в собі присмак страждання.
І слова ці, вплЕтені в жмуток(не в букет святковий...
Усе почалося з пилососа. Він мовчазно стояв у кутку, зламаний уже давно, і щоразу, коли я бачив його, в мені з’являлася думка викинути. Але щось усередині мене зупиняло....
Я можу жити інакше:розплесканою на асфальті калюжею...
Я можу жити інакше:причаївшись на небі легкою хмариною ...
Я можу жити інакше: припорошити землю градом колючим ...
Я...