Звідки нічний крем знає, що він нічний? 🌙
Health |
2025-04-06 14:40:15
Language
Українська
English
History
ВОЛИНСЬКИЙ ФРОНТ ІДЕНТИЧНОСТІ: ОСТАННІЙ ЖЕСТ ЄВРОПИ НА КОРИСТЬ РУСІ (версія)
Розглядаючи старовинну карту XVII століття, я був збентежений - на лівому березі Дніпра, у межах сучасної Київщини, карта вказувала - «Basse Volhynie» (Нижню Волинь). Волинь??? Практично на Полтавщині, біля Пирятина і Лохвиці??? На перший погляд це виглядало картографічною помилкою. Чи ж ми не знаємо де та Волинь? Та й для французьких картографів XVII ст. це не мало бути якоюсь Terra incognita – картографувались доволі цивілізовані як на той час місця.
Тож не зміг пройти мимо, задався питанням: що це? Якщо це не груба помилка, то мають бути і інші мапи з подібною інтерпретацією? І справді, виявлено ще одну карту французької картографічної родини Sanson’ів - 1665 року, яка підтверджує повторюваність концепції. Таким чином, виникає головне запитання: що саме хотіли донести Sanson’и, простираючи Волинь далеко за межі її природної території? Чи це була інтелектуальна помилка, чи навпаки - свідома концептуальна конструкція з історичним і політичним підтекстом?
У середині XVII ст. європейці активно цікавились польсько-козацькими стосунками. Для Європи того часу це був такий собі умовний «дикий Захід» того часу, а якщо вже бути точними – «дикий Схід», де було все – і романтика битв, і свобода для підприємливих, та що вже там – улюблені теми для як бульварної так і більш серйозної публіцистики. Тож цікаве око з Європи могло помітити і два взаємообернені тенденції розвитку національної свідомості населення по обидва береги Дніпра. Ці вектори формування ідентичності народу виразно проступають у картографічних артефактах того часу.
З одного боку - українська ідентичність, яскраво зафіксована на мапах Гійома де Боплана. Вона постає як продукт польсько-козацького фронтиру: простір постійної боротьби, взаємодії, автономізації. Ця ідентичність закріплюється через позначення "Ukraine" - не лише як географічної, а як соціополітичної реальності.
З іншого - французька картографічна інтерпретація родини Sanson'ів, яка зберігала поняття Volhynie як спадкоємця давньої Русі. Саме в їхній схемі з’являється унікальна концепція: "Basse Volhynie ou Palatinat de Kiow" (Нижня Волинь або Київське воєводство), яка простягається на обидва береги Дніпра. Це не географічна помилка, а символічна конструкція, повторена у картах 1665 і 1674 років.
Формула спадкоємності, яку пропонує Sanson, полягає в наступному: провінція Volhynie розуміється як давньоруське ядро, яке у нових умовах розпадається на воєводства. Одне з них – Київське, отримує статус "Нижньої Волині", себто частини більшого цілісного утворення. Таким чином, Київщина, разом із лівобережжям, опиняється в межах розширеного уявлення про Волинь як Русь.
У каталозі Library of Congress карта «La Russie Noire ou Polonoise... Volhynie et Podolie... vulgairement connues sous le nom d’Ukraine ou Pays de Cosaques» ("Чорна або Польська Русь, що охоплює провінції Чорна Русь, Волинь і Поділля, розділені на свої воєводства (palatinats), загалом відомі під ім’ям Україна або Земля Козаків") - визначена як ключова карта XVII ст. Вона фіксує територію України в координатах Volhynie Europa.
RareMaps описує її як першу, що називає Україну «Red Ruthenia» (Східною Руссю), і простягає Volhynie далеко на схід - із виразним акцентом на Київщину. Карта вважається "very rare" - унікальною, з високою концептуальною вагою.
Текст на самій карті (резюме): «tiré de la Grande Carte d’Ukraine du Sr le Vasseur de Beauplan» ("Нижня Волинь або Київське воєводство, "повністю взяте з Великої карти України Сера Льо Вассера де Боплана") підкреслює джерельну залежність від Beauplan, але також демонструє явну інтерпретаційну ініціативу Sanson'ів.
Ця подвійна традиція - реалістична українська ідентичність у Боплана і символічна руська спадкоємність у Sanson'а фіксує унікальний момент. Париж, як центр інтелектуальної картографії XVII століття, виявився платформою, де українська і руська ідентичності були закодовані в європейському картографічному наративі. Французька картографія виступає останнім політичним жестом Європи на користь Русі, яка не є Московією. Це жест спадкоємності, що фіксує руську ідею через Волинь, протиставляючи її московському наративу.
І якщо сьогодні такі карти видаються лише артефактами минулого, то в контексті XVII століття вони були геополітичними маніфестами. У просторі, де на Сході визрівало імперство Москви, а в західноєвропейських інтелектуальних колах все ще жевріла надія на образ Волині у її розширеному прочитанні, не просто як топографічний термін, а як жест історичної альтернативи: Русь могла бути іншою.
Втім Боплан все ж помітив, як на обох берегах Дніпра, у борні на всі фронти, з уламків старої руської бази визрівала нова ідентичність, яка швидко опинилася в центрі інтелектуальних дискусій Європи - українці.
Представлені мапи:
«Basse Volhynie ou Palatinat de Kiow», 1665 (Nicolas Sanson) - Нижня Волинь або Київське воєводство, створено на основі «Grande Carte d’Ukraine» Beauplan’а. Карта показує «Nижню Волинь» на обох берегах Дніпра.
«La Russie Noire ou Polonoise… Volhynie et Podolie», 1674 (Guillaume Sanson) - Чорна або Польська Русь - провінції Чорноморської Русі, Волинь і Поділля, розділені на воєводства та відомі як Україна або Земля Козаків. Підпис підкреслює Volhynie як ядро Русі, включаючи Київщину.
Допоки я, ставши найсильнішим з нікудишніми навичками дебафів, не знищу все
Film |
2024-08-13 16:05:35
Аніме котрі є частинами великих чи не дуже франшиз та вийдуть в січні 2025
Film |
2024-12-28 20:00:30
