Українська
English
ДЛЯ МАМИ… ІЗ ЗАСВІТІВ
Не плачте, мамо, не тужіть,
Підіть до церкви помолитись,
За ду́шу свічку засвітіть,
Достатньо вам сльозами митись.
Мене не ве́рнете слізьми́,
З могили я уже не встану,
До ворога я став грудьми
І вам зробив на серці рану.
Назад нічо́го не верну́ть,
Той бій, що був, уже позаду,
Не зміг вражи́ну відвернуть,
Яка завдала тілопаду.
Багато нас там полягло,
Все більше ворог наступає,
Там буть інакше не могло –
Орда ні в чо́му меж не знає.
Сидіти вдома я не міг,
На захист мусів, мамо, стати,
Звідтіль в могилу шлях проліг,
В ній буду вічно спочивати.
То ж не судилося мені
Здобути нашу ПЕРЕМОГУ,
Потрапив в пащу сатані
Й пішов у вічную доро́гу.
Із неї я не поверну́,
Не сяду з Вами на порозі,
Я заплатив страшну ціну…
Минути пла́ти був не в змозі.
Ви серце, мамочко, не рвіть,
Уже нічо́го не змінити,
За все мене, прошу, простіть
І знайте Ви – ХОТІВ Я ЖИТИ…
12.08.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1019833
Не плачте, мамо, не тужіть,
Підіть до церкви помолитись,
За ду́шу свічку засвітіть,
Достатньо вам сльозами митись.
Мене не ве́рнете слізьми́,
З могили я уже не встану,
До ворога я став грудьми
І вам зробив на серці рану.
Назад нічо́го не верну́ть,
Той бій, що був, уже позаду,
Не зміг вражи́ну відвернуть,
Яка завдала тілопаду.
Багато нас там полягло,
Все більше ворог наступає,
Там буть інакше не могло –
Орда ні в чо́му меж не знає.
Сидіти вдома я не міг,
На захист мусів, мамо, стати,
Звідтіль в могилу шлях проліг,
В ній буду вічно спочивати.
То ж не судилося мені
Здобути нашу ПЕРЕМОГУ,
Потрапив в пащу сатані
Й пішов у вічную доро́гу.
Із неї я не поверну́,
Не сяду з Вами на порозі,
Я заплатив страшну ціну…
Минути пла́ти був не в змозі.
Ви серце, мамочко, не рвіть,
Уже нічо́го не змінити,
За все мене, прошу, простіть
І знайте Ви – ХОТІВ Я ЖИТИ…
12.08.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1019833
ДЛЯ МАМИ… ІЗ ЗАСВІТІВ
Не плачте, мамо, не тужіть,
Підіть до церкви помолитись,
За ду́шу свічку засвітіть,
Достатньо вам сльозами митись.
Мене не ве́рнете слізьми́,
З могили я уже не встану,
До ворога я став грудьми
І вам зробив на серці рану.
Назад нічо́го не верну́ть,
Той бій, що був, уже позаду,
Не зміг вражи́ну відвернуть,
Яка завдала тілопаду.
Багато нас там полягло,
Все більше ворог наступає,
Там буть інакше не могло –
Орда ні в чо́му меж не знає.
Сидіти вдома я не міг,
На захист мусів, мамо, стати,
Звідтіль в могилу шлях проліг,
В ній буду вічно спочивати.
То ж не судилося мені
Здобути нашу ПЕРЕМОГУ,
Потрапив в пащу сатані
Й пішов у вічную доро́гу.
Із неї я не поверну́,
Не сяду з Вами на порозі,
Я заплатив страшну ціну…
Минути пла́ти був не в змозі.
Ви серце, мамочко, не рвіть,
Уже нічо́го не змінити,
За все мене, прошу, простіть
І знайте Ви – ХОТІВ Я ЖИТИ…
12.08.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1019833
16переглядів
