• рф влаштували полювання на знімальну групу ТСН у прифронтовому Оріхові на Запоріжжі

    КАБи, артилерія, касетні боєприпаси і цілі рої безпілотників - РФ бʼє по місту усім що має, та попри тут залишається майже 7 сотень жителів, які зараз майже не виходять з укриттів, щоб не стати мішенню ворога.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    рф влаштували полювання на знімальну групу ТСН у прифронтовому Оріхові на Запоріжжі КАБи, артилерія, касетні боєприпаси і цілі рої безпілотників - РФ бʼє по місту усім що має, та попри тут залишається майже 7 сотень жителів, які зараз майже не виходять з укриттів, щоб не стати мішенню ворога. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    251views 3Plays
  • Покажіть це Трампу, щоб він нарешті зрозумів, чому ми ненавидимо цих виродків і не можемо знайти з ними "спільну мову".
    ⚡️ Покажіть це іншим бажаючим залишатися, чому важлива евакуація!

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🔴Покажіть це Трампу, щоб він нарешті зрозумів, чому ми ненавидимо цих виродків і не можемо знайти з ними "спільну мову". ⚡️ Покажіть це іншим бажаючим залишатися, чому важлива евакуація! https://t.me/Ukraineaboveallelse
    154views 1Plays
  • #книжковий_відгук #Лана_читає

    "Шість багряних журавлів" Елізабет Лім
    Видавництво РМ

    Ретелінг казки в азійському сетингу і чудовому оформленні? Вітаю, у вас три “Так”, ви на моїй полиці.

    Принцеса Кіати Шіарі’анма народилася, маючи магічний дар, що в Кіаті не ціниться, і вона старанно приховує свою таємницю від братів, батька та мачухи. Шіарі має вийти заміж за аристократа та поїхали далеко від дому, але це її не приваблює. І вона випадково зриває весілля, отримує покарання, а потім виявляє природню цікавість, бачить те, що не треба, і отримує за це прокляття. Причому як для себе, так і для шістьох своїх братів. І зняти його буде ой не легко…

    Ретелінг казки “Дикі лебеді” вийшов справді ефектним. Він має всі характерні риси казки, з оцим шляхом героя, зі злою мачухою, з коханням до молодого принца, з прокляттям і плетінням. Але авторка додала в цей коктейль стільки цікавих оригінальних елементів, що я щиро дивувалася кожному наступному сюжетному ходу, а під кінець ще й всплакнула. Тут також дуже багато “казкових” моментів “на фантазію”, і щоб уявити те, що відбувається, інколи доводилося перечитувати текст декілька разів.

    Шіарі, як типова головна героїня, рішуча, вольова, сильна та смілива. У чомусь трошки упереджена, але пройдений шлях змінює її погляд на деякі речі. Вона суперпозитивний персонаж, який все долає та з усім впорається. Негативні персонажі і виглядають негативно, без жодного проблиску, і кожна фраза та кожен вчинок таких персонажів бісить щокапець. Взагалі інколи хотілося волати на книгу матом через те, що роблять поганці, і як спокійно та без питань це сприймають інші. Особливо ближче до фіналу.

    До речі, щодо фіналу - кліфгенгером я б це не назвала, але з нього видно, що справжні пригоди та серйозні проблеми ще попереду. Тож я практично одразу взялася за другий том)
    #книжковий_відгук #Лана_читає "Шість багряних журавлів" Елізабет Лім Видавництво РМ Ретелінг казки в азійському сетингу і чудовому оформленні? Вітаю, у вас три “Так”, ви на моїй полиці. Принцеса Кіати Шіарі’анма народилася, маючи магічний дар, що в Кіаті не ціниться, і вона старанно приховує свою таємницю від братів, батька та мачухи. Шіарі має вийти заміж за аристократа та поїхали далеко від дому, але це її не приваблює. І вона випадково зриває весілля, отримує покарання, а потім виявляє природню цікавість, бачить те, що не треба, і отримує за це прокляття. Причому як для себе, так і для шістьох своїх братів. І зняти його буде ой не легко… Ретелінг казки “Дикі лебеді” вийшов справді ефектним. Він має всі характерні риси казки, з оцим шляхом героя, зі злою мачухою, з коханням до молодого принца, з прокляттям і плетінням. Але авторка додала в цей коктейль стільки цікавих оригінальних елементів, що я щиро дивувалася кожному наступному сюжетному ходу, а під кінець ще й всплакнула. Тут також дуже багато “казкових” моментів “на фантазію”, і щоб уявити те, що відбувається, інколи доводилося перечитувати текст декілька разів. Шіарі, як типова головна героїня, рішуча, вольова, сильна та смілива. У чомусь трошки упереджена, але пройдений шлях змінює її погляд на деякі речі. Вона суперпозитивний персонаж, який все долає та з усім впорається. Негативні персонажі і виглядають негативно, без жодного проблиску, і кожна фраза та кожен вчинок таких персонажів бісить щокапець. Взагалі інколи хотілося волати на книгу матом через те, що роблять поганці, і як спокійно та без питань це сприймають інші. Особливо ближче до фіналу. До речі, щодо фіналу - кліфгенгером я б це не назвала, але з нього видно, що справжні пригоди та серйозні проблеми ще попереду. Тож я практично одразу взялася за другий том)
    1Kviews
  • 93views
  • Коли удар прийняв на себе
    Коли удар прийняв на себе
    236views 2Plays
  • Ціни знову зростають: скільки відсотків зарплати українці тратять на оренду житла?

    Лідерами за вартістю оренди житла в Україні залишаються Ужгород, Львів і Київ. Ціни на оренду зростають практично по всій країні. Скільки відсотків зарплати тратять люди на оренду, якщо співвіднести ціни із середніми місцевими зарплатами?

    В обласних центрах оренда однокімнатної квартири може становити від 20% до 80% доходу;
    двокімнатної — до 112%;
    трикімнатної — до 127% середньої зарплати.

    На фото — ціни на оренду квартир в Україні та більш детальна інформація.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Ціни знову зростають: скільки відсотків зарплати українці тратять на оренду житла? Лідерами за вартістю оренди житла в Україні залишаються Ужгород, Львів і Київ. Ціни на оренду зростають практично по всій країні. Скільки відсотків зарплати тратять люди на оренду, якщо співвіднести ціни із середніми місцевими зарплатами? 🟢В обласних центрах оренда однокімнатної квартири може становити від 20% до 80% доходу; 🟢двокімнатної — до 112%; 🟢трикімнатної — до 127% середньої зарплати. На фото — ціни на оренду квартир в Україні та більш детальна інформація. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    187views
  • ❗️Львівщина йде під воду — поблизу Львова з берегів вийшла річка, околиці повністю затоплені
    Оголошено 3 рівень небезпеки.
    ❗️Львівщина йде під воду — поблизу Львова з берегів вийшла річка, околиці повністю затоплені Оголошено 3 рівень небезпеки.
    1
    196views
  • На ТОТ Запорізької області окупанти повністю вимкнули доступ до всього інтернету, крім внутрішньо російського - ЄС.
    Активісти руху "Жовта Стрічка" (ЖС)  повідомляють, що нема доступу навіть до відносно дружніх для росії казахських, вірменських, таджицьких та інших сайтів – тільки російські та білоруські.
    🚧😳🤳 На ТОТ Запорізької області окупанти повністю вимкнули доступ до всього інтернету, крім внутрішньо російського - ЄС. Активісти руху "Жовта Стрічка" (ЖС)  повідомляють, що нема доступу навіть до відносно дружніх для росії казахських, вірменських, таджицьких та інших сайтів – тільки російські та білоруські.
    192views
  • Сповідь)

    У невеличкому містечку Залісці-Тихі, де навіть голуби не поспішають літати, бо нікуди, служив собі отець Онуфрій — священник поважний, але, як то кажуть, з живим серцем і ще живішими емоціями.

    Одного літнього дня до церкви завітав дільничний поліцейський Петро, який зайшов у справах — розпитати, чи не бачив батюшка зниклого козла з подвір’я пані Соломії. Але застав отця Онуфрія в стані рідкісної тривоги.

    — Петре, рятуй, — мовив отець, — мушу бігти. Серце моє не до справ духовних, а до мирських!
    — Що сталося?
    — Побачення в мене! З Параскою з бухгалтерії! Упав я, як Давид у гріх, тільки без Вірсавії — в мене все офіційно! Підміниш мене на пів годинки? Тільки сповідальню на замок не закривай — може, хтось прийде, а Бог у графіку не стоїть!

    Поліцейський, трохи збентежений, але з добрим серцем (і трохи з цікавості), погодився. Сів у сповідальню, одягнув на голову каптур і чекає.

    За хвилину заходить чоловік. Голос глухий, приглушений:

    — Отче, грішив я тяжко...
    — Кажіть, сину мій... тобто громадянине... тобто... продовжуйте.

    — По-перше, вкрав я велосипед у кума. Але поставив нові шини — краще стало!
    — Зрозуміло... шини — це добре. Але крадіжка — це... не дуже.
    — Потім ще... підпалив комору тещі. Але то випадково — хотів лише налякати, щоб не приїжджала!
    — Так... цікава мотивація, але знову ж таки — незаконно.

    — А ще... продав ліве сало як органічне! І збрехав в анкеті, що знаю англійську.
    — Це вже майже тероризм, — прошепотів Петро, витираючи піт. — І що ж ви хочете — покуту, чи самі здаєтесь?

    — Покаяння, отче... серйозно! Мене совість гризе, я вже двічі не спав!
    — Тоді так, — сказав Петро, згадавши інструкцію з внутрішньої служби. — Спочатку: повертаєте велосипед. Потім — будуєте тещі нову комору, бажано з охороною. А далі — вивчаєте англійську та платите податки із сала!

    — Оце так покута… А ви впевнені, що так написано в Євангелії?
    — А ви впевнені, що воно не написано? — відповів Петро, ледь не засміявшись.

    Раптом прочинились двері — вернувся отець Онуфрій, з блискучими очима та серцем, переповненим… любові.

    — Петре, дякую! Вона сказала: «Так!» Я її проводив до автобусної зупинки і... Стоп... А ти що тут робиш?
    — Ну як же — сповідаю!
    — Та ти ж не священник!
    — Але я старався з душею!

    Тим часом чоловік у сповідальні виліз із кабінки, подивився на обох — одного з хрестом, другого з пістолетом.

    — А можна я просто піду? Бо щось мені здається, що тут чи рай, чи тюрма — обидва варіанти не надто привабливі...

    ---

    Мораль:
    Ніколи не сповідайтеся першому, хто сидить у темній кабінці. Особливо, якщо в нього кобура і рація.
    Сповідь) У невеличкому містечку Залісці-Тихі, де навіть голуби не поспішають літати, бо нікуди, служив собі отець Онуфрій — священник поважний, але, як то кажуть, з живим серцем і ще живішими емоціями. Одного літнього дня до церкви завітав дільничний поліцейський Петро, який зайшов у справах — розпитати, чи не бачив батюшка зниклого козла з подвір’я пані Соломії. Але застав отця Онуфрія в стані рідкісної тривоги. — Петре, рятуй, — мовив отець, — мушу бігти. Серце моє не до справ духовних, а до мирських! — Що сталося? — Побачення в мене! З Параскою з бухгалтерії! Упав я, як Давид у гріх, тільки без Вірсавії — в мене все офіційно! Підміниш мене на пів годинки? Тільки сповідальню на замок не закривай — може, хтось прийде, а Бог у графіку не стоїть! Поліцейський, трохи збентежений, але з добрим серцем (і трохи з цікавості), погодився. Сів у сповідальню, одягнув на голову каптур і чекає. За хвилину заходить чоловік. Голос глухий, приглушений: — Отче, грішив я тяжко... — Кажіть, сину мій... тобто громадянине... тобто... продовжуйте. — По-перше, вкрав я велосипед у кума. Але поставив нові шини — краще стало! — Зрозуміло... шини — це добре. Але крадіжка — це... не дуже. — Потім ще... підпалив комору тещі. Але то випадково — хотів лише налякати, щоб не приїжджала! — Так... цікава мотивація, але знову ж таки — незаконно. — А ще... продав ліве сало як органічне! І збрехав в анкеті, що знаю англійську. — Це вже майже тероризм, — прошепотів Петро, витираючи піт. — І що ж ви хочете — покуту, чи самі здаєтесь? — Покаяння, отче... серйозно! Мене совість гризе, я вже двічі не спав! — Тоді так, — сказав Петро, згадавши інструкцію з внутрішньої служби. — Спочатку: повертаєте велосипед. Потім — будуєте тещі нову комору, бажано з охороною. А далі — вивчаєте англійську та платите податки із сала! — Оце так покута… А ви впевнені, що так написано в Євангелії? — А ви впевнені, що воно не написано? — відповів Петро, ледь не засміявшись. Раптом прочинились двері — вернувся отець Онуфрій, з блискучими очима та серцем, переповненим… любові. — Петре, дякую! Вона сказала: «Так!» Я її проводив до автобусної зупинки і... Стоп... А ти що тут робиш? — Ну як же — сповідаю! — Та ти ж не священник! — Але я старався з душею! Тим часом чоловік у сповідальні виліз із кабінки, подивився на обох — одного з хрестом, другого з пістолетом. — А можна я просто піду? Бо щось мені здається, що тут чи рай, чи тюрма — обидва варіанти не надто привабливі... --- Мораль: Ніколи не сповідайтеся першому, хто сидить у темній кабінці. Особливо, якщо в нього кобура і рація.
    2
    1Kviews
  • 3
    1comments 887views