#поезія
Моя ти люба, земле моя мила.
Без тебе я сумна і нещаслива.
Без тебе очі вицвіли мої,
А в серці очі голубі твої.
Ти, як вінок на голові Землі.
Ти квітка на тоненькому стеблі.
Ти пташка Миру, ти послання Бога.
Ти моя юність юна, босонога.
А ще ти хмара біла, як піна.
Тобі так личить літо і весна.
Ти мені личиш - я завжди з тобою.
Я є твоєю вишнею, вербою.
Цим колоском підсушеним, колючим.
Я твоє сонце лагідне й палюче.
Я вся твоя - від п'ят і до коси.
З води тобі, голубонько, з роси.
Перемагай на вічнім полі брані.
Несу тобі я проліски весняні,
Букет троянд з небесної блакиті.
І сонце це, і хмари перемиті.
Ти будь зі мною. Я без тебе згину.
Люблю свою найкращу Україну.
Я твої рани своїм серцем гою
І дякую, і дякую Герою!
Галина Потопляк
#поезія
Моя ти люба, земле моя мила.
Без тебе я сумна і нещаслива.
Без тебе очі вицвіли мої,
А в серці очі голубі твої.
Ти, як вінок на голові Землі.
Ти квітка на тоненькому стеблі.
Ти пташка Миру, ти послання Бога.
Ти моя юність юна, босонога.
А ще ти хмара біла, як піна.
Тобі так личить літо і весна.
Ти мені личиш - я завжди з тобою.
Я є твоєю вишнею, вербою.
Цим колоском підсушеним, колючим.
Я твоє сонце лагідне й палюче.
Я вся твоя - від п'ят і до коси.
З води тобі, голубонько, з роси.
Перемагай на вічнім полі брані.
Несу тобі я проліски весняні,
Букет троянд з небесної блакиті.
І сонце це, і хмари перемиті.
Ти будь зі мною. Я без тебе згину.
Люблю свою найкращу Україну.
Я твої рани своїм серцем гою
І дякую, і дякую Герою!
Галина Потопляк
Українська
English
