Українська
English
#архів
Один із перших кінотеатрів у Києві.
Першим стаціонарним кінотеатром у місті став «Grand-Theatre Express», відкритий 24 грудня 1912 року австрійським підприємцем і мільйонером Антоном Шанцером. Зала кінотеатру вміщувала 1100 глядачів і на той час вважалась найбільшою в Києві.
На першому поверсі працював буфет, у залі — зручні крісла, обтягнуті червоним сукном, а обабіч екрану стояли скульптури німф. Газета «Кієвлянін» писала:
«Зал блищить багатством і красою оздоблення… Крісла з відкидними сидіннями, прекрасна вентиляція, похила підлога… Є балкон із ложами. Усе виконано в грецькому стилі».
На другому поверсі була мала кінозала з живою музикою — оркестр грав для гостей, які чекали початку сеансу.
Кінотеатр Шанцера швидко став одним із найпопулярніших у Києві. Тут показували головні прем’єри. Квитки були недешевими: 1–2 рублі на прем’єру та 20–50 копійок на звичайні сеанси (для порівняння: 1 кг борошна коштував 5 коп., гусак — 1 рубль).
Після встановлення радянської влади кінотеатр націоналізували та перейменували на «Перше Держкіно». Утім, кияни продовжували називати його кінотеатром Шанцера.
У 1936 році тут відбулась прем’єра фільму «Наталка Полтавка» Івана Кавалерідзе. А у вересні 1941-го кінотеатр був пошкоджений внаслідок вибухів і пожежі на Хрещатику, а згодом — остаточно розібраний під час повоєнної відбудови міста.
Сьогодні на його місці — будівля Київської міської державної адміністрації.
Один із перших кінотеатрів у Києві.
Першим стаціонарним кінотеатром у місті став «Grand-Theatre Express», відкритий 24 грудня 1912 року австрійським підприємцем і мільйонером Антоном Шанцером. Зала кінотеатру вміщувала 1100 глядачів і на той час вважалась найбільшою в Києві.
На першому поверсі працював буфет, у залі — зручні крісла, обтягнуті червоним сукном, а обабіч екрану стояли скульптури німф. Газета «Кієвлянін» писала:
«Зал блищить багатством і красою оздоблення… Крісла з відкидними сидіннями, прекрасна вентиляція, похила підлога… Є балкон із ложами. Усе виконано в грецькому стилі».
На другому поверсі була мала кінозала з живою музикою — оркестр грав для гостей, які чекали початку сеансу.
Кінотеатр Шанцера швидко став одним із найпопулярніших у Києві. Тут показували головні прем’єри. Квитки були недешевими: 1–2 рублі на прем’єру та 20–50 копійок на звичайні сеанси (для порівняння: 1 кг борошна коштував 5 коп., гусак — 1 рубль).
Після встановлення радянської влади кінотеатр націоналізували та перейменували на «Перше Держкіно». Утім, кияни продовжували називати його кінотеатром Шанцера.
У 1936 році тут відбулась прем’єра фільму «Наталка Полтавка» Івана Кавалерідзе. А у вересні 1941-го кінотеатр був пошкоджений внаслідок вибухів і пожежі на Хрещатику, а згодом — остаточно розібраний під час повоєнної відбудови міста.
Сьогодні на його місці — будівля Київської міської державної адміністрації.
#архів
Один із перших кінотеатрів у Києві.
Першим стаціонарним кінотеатром у місті став «Grand-Theatre Express», відкритий 24 грудня 1912 року австрійським підприємцем і мільйонером Антоном Шанцером. Зала кінотеатру вміщувала 1100 глядачів і на той час вважалась найбільшою в Києві.
На першому поверсі працював буфет, у залі — зручні крісла, обтягнуті червоним сукном, а обабіч екрану стояли скульптури німф. Газета «Кієвлянін» писала:
«Зал блищить багатством і красою оздоблення… Крісла з відкидними сидіннями, прекрасна вентиляція, похила підлога… Є балкон із ложами. Усе виконано в грецькому стилі».
На другому поверсі була мала кінозала з живою музикою — оркестр грав для гостей, які чекали початку сеансу.
Кінотеатр Шанцера швидко став одним із найпопулярніших у Києві. Тут показували головні прем’єри. Квитки були недешевими: 1–2 рублі на прем’єру та 20–50 копійок на звичайні сеанси (для порівняння: 1 кг борошна коштував 5 коп., гусак — 1 рубль).
Після встановлення радянської влади кінотеатр націоналізували та перейменували на «Перше Держкіно». Утім, кияни продовжували називати його кінотеатром Шанцера.
У 1936 році тут відбулась прем’єра фільму «Наталка Полтавка» Івана Кавалерідзе. А у вересні 1941-го кінотеатр був пошкоджений внаслідок вибухів і пожежі на Хрещатику, а згодом — остаточно розібраний під час повоєнної відбудови міста.
Сьогодні на його місці — будівля Київської міської державної адміністрації.
192переглядів
