#книжковий_відгук #Лана_читає #читаємоБогдан #книгиБогдан "Дороговкази" Роджер Желязни. Видавництво "Богдан" Невелика науково-фентезійна повість представляє перед нами Дорогу з шаленою кількістю відгалужень. Дорога йде крізь час, від динозаврів до супертехнологічного майбутнього, і подорожувати нею можуть тільки обрані. Як-от Ред Доракін, який на своїй машині разом зі "штурманом" у вигляді книги шукає якесь конкретне відгалуження на Дорозі. Але от халепа - на Реда оголошено полювання. Замовник оплатив десять спроб його вбити. Чи зможе Ред перемогти досвідчених вбивць, знайти замовника та паралельно дізнатися дещо важливе про себе? Дивина, як така мікроісторія може бути наповнена такою кількістю подій та персонажів, вигаданих і реальних, а ще цікавих відсилок (я точно вхопила не всі). Скажу чесно, я в це "роад муві" в'їхала не одразу, десь сторінок 30-40 було витрачено на те, щоб якось зібрати чохли і усвідомити те, шо відбувається. Та коли все більш-менш вклалося, стало значно цікавіше. Ну і в кінці все ще раз зібралося докупи. Тут у мене знову, як і з "Проклін-зоною", було відчуття, що я наче читаю другий том циклу і пропустила перший, де автор зазвичай більше розповідає про світ. Тут все потрібно збирати по клаптиках в процесі. Але з "Проклін-зоною", якщо чесно, було значно легше. Драматичний і трошки брутальний постапок зайшов мені краще, ніж подорожі в часі. Може, тому що лінійний. Хоча тут історія теж доволі цікава. Взагалі я все ж більше люблю "повний метр", а не "короткий". Мені постійно хотілося більше подробиць про життя Реда, про його родину, про ці чудові книги-супутники (не пристрій, а просто мрія))) От і події є, і герої все пояснюють, але я така людина, що мені треба більше розписати та краще розжувати. Чи то просто мене фентезі так розбестило своїми величезними томами з безліччю деталей 🤔 #читаємоБогдан #книгиБогдан

#книжковий_відгук #Лана_читає #читаємоБогдан #книгиБогдан "Проклін-зона" Роджер Желязни. Видавництво Богдан Як цей науково-фантастичний постапокаліпсис опинився в моїх планах? Все просто, [bookish_owl_kate] сказала: “Є книга, де головний герой - байкер з сірою мораллю, і в ній є любовна лінія”. Вона ще договорити не встигла, а я така - неси терміново! Хоча, по факту, були там деякі нюанси дрібним шрифтом) Байкера звуть Чорт Теннер, і він добряче проштрафився, тож у нього вибір - або в’язниця, або супернебезпечна, але благородна місія з доставки у Бостон ліків від чуми. Супернебезпечність в тому, що роки тому сталася ядерна катастрофа, і частина шляху знаходиться в Проклін-зоні, де вижити - це завдання не просто з зірочкою, а з червоним, трясця, надгігантом. Але Чорт - збіса вправний водій, тому береться за цю справу. Фактично вся книга - це такий собі Шалений Макс (навіть машина якась така, наче з фільму), тобто подорож з пункту А в пункт Б зі складнощами. Не знаю, що хотів сказати автор, відправляючи героя через Проклін-зону, де скажений рівень радіації, каміння з неба, огромезні отрутозуби, змії та кажани, але, як на мене, все велося до того, що головні монстри - це все ж люди. Вони є причиною катастроф, вони є причиною того фіналу, який ми маємо, вони є причиною того, чому Теннер став тим, ким ми його бачимо на початку. Ні, я його не відбілюю, деякі його вчинки відверто жахливі. Але шлях все ж змінює героя, і його мораль трохи світлішає) Враження, якщо чесно, трохи змішані. З одного боку, мене радував Чорт, який з кожною сторінкою усвідомлював важливість своєї місії, у ньому прокидався герой, та й до цього була пара моментів, де з мішка вилізало благородне нутро. А з іншого - трясця, не люблю такі фінали! Я за бажанням можу натягнути сову на глобус і вирішити, що він щасливий, але мені було б трохи легше, якби автор взяв мене за руцю і прямою дорогою до нього привів) Але чи жалкувала я, що прочитала? Точно ні. Тож інколи відкривати для себе нетипові жанри буває корисно)

Нарешті я дійшла до відгуку на книгу зі спільних читань декількамісячної давності 😇😅 Доволі цікава класична наукова фантастика, яка дуже захопила своєю анотацією, і як завжди традиційним стилем подачі автора. Деякі моменти викликали посмішку, а деякі відверті питання «шоб що?». Але якщо шукати логіку «шоб шо?» то і подій у книзі могло б просто не трапитись, тому для себе я прийняла як факт «бо от такі нелогічні ті створіння люди і не тільки люди». Дуже порадували слова головного героя, що підручник тут ніхто не збирається писати, тому приймайте деякі деталі, як факти. На свій об'єм книга доволі насичена подіями. Але будьте готові, що деякі питання, які можуть виникнути під час читання, так і залишаться без відповідей. А якщо таких питань не буде, вважайте вам пощастило😉 Діліться у коментарях чи читали книгу? Як вам вона? А якщо не читали, то може плануєте? #книгиБогдан #читаємоБогдан #книжковий_відгук

“Нагострені леза” Наталка Ліщинська Видавництво Богдан Не скажу, що я суперфанатка наукової фантастики, але мені подобаються історії про штучний інтелект (тут це ШІВ) та простір віртуальної реальності (тут це вірта). Вірта і реальний світ існують фактично паралельно, але не дуже добре співпрацюють. І на цьому побудована основна арка, головними героями якої є Вікторія, ненависниця вірти, її донька Женька, яка туди хоче, і віртоска 2000000017, яка має Женьку туди забрати. Оповідь ведеться від обличчя різних персонажів, є багато флешбеків, і наче змінюється темп. Через це мені спочатку було капець як цікаво, потім я трошки залипла, а потім знову шалено хотіла дізнатися, чим все закінчиться. Не знаю, чи закладала це авторка, але я побачила у книзі чітку мораль. Як казали в школі, тема та ідея, оце от все. І мені здалося, що це книга про нескінченний прогрес, про те, що навіть суперінноваційні зараз ідеї з часом будуть замінені чимось ще більш інноваційним. Прогрес не зупинити, його просто варто прийняти. Хоча завжди будуть люди, які цього не розуміють. Ну і що любов - це насправді головний рушій, і вона все переможе) Це вже щось не тільки на науковому, але і на філософському. Взагалі книга, попри невеликий обсяг, спонукає до роздумів. Наприклад, тут є так багато згадок того, що людина смертна, що я кілька разів відчувала напад паніки. І почала думати, що вірта загалом-то і непогана штука, і я б з цього світу в той із задоволенням втекла. Шкода, шо нема квиточків( А ще можна подумати над деякими етичними питаннями та позначити класні цитати. Як-от про бактерію вдячності) Коротше, любителям історій про ШІ та віртуальний світ варто придивитися. #читаємоБогдан #книгиБогдан #книжковий_відгук #Лана_читає

Тут НК Богдан оголосили 2 конкурси паралельно з дуже непоганими призами 😱 Терміни для обидвох конкурсів з 20.09.2024 до 15.12.2024 1️⃣ конкурс відгуків. Що треба робити: - прочитати будь-яку книгу Видавництва Богдан - зробити відгук у будь-якій соціальній мережі - поставити у дописі хештег #читаємоБогдан - закинути посилання на відгук у форму: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfsCyb295pfXvGRqhJ0T9C6dFWcK9ANLU4IE8k9dviC-Nf38w/viewform 2️⃣ конкурс «Фото з книгою» якщо вам ліньки писати відгук 😉 Що робити? - фото книги чи з книгою видавництва Богдан - поставити у дописі хештег #книгиБогдан - закинути посилання на фото у форму: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfZcI7u6lCty8m2AlHoRzl7ThWYjEX3MaV1UHbkJbmYJHwqjw/viewform Кількість дописів необмежена. Більше деталей на скрінах з Instagram видавництва 👇🏼 P.S. нагадуємо, що саме зараз у нас йдуть спільні читання книги «Острів мертвих» Роджера Желязни від видавництва Богдан, і сьогодні вже будуть обговорення книги 🤗 #sci_fi_не_нудно