• #дати
    Ідея проведення цього Дня виникла на початку лютого 2022 р., коли стала ширитися інформація про те, що саме 16 лютого росія може здійснити повномасштабне вторгнення на територію нашої держави. Ця дата була оголошена згідно з Указом Президента України Володимира Зеленського «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства» від 14 лютого 2022 р. — «З метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз, морально-психологічного тиску на суспільну свідомість…» цей день було визначено Днем єднання України.

    14 лютого Володимир Зеленський звернувся до українців:
    «Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання. Вивісимо національні прапори, одягнемо синьо-жовті стрічки і покажемо всьому світу нашу єдність!».

    У той день були підняті Державні прапори України на будинках у всіх населених пунктах, лунав гімн України. Закордонні дипломатичні установи України в державах перебування провели заходи, спрямовані на єднання та підтримку України.

    З того часу минуло чотири роки. Чотири роки випробувань на мужність, силу духу та незламність як військових на полі бою, так і цивільного населення. Попри щоденні обстріли та тяжкі умови життя, українці продовжують виконувати свій громадянський обов’язок відповідно до свого призначення: працювати на виробництві, вчити молоде покоління у школах та університетах, рятувати поранених, повертати здоров’я пацієнтам, годувати країну, турбуватися про старих та знедолених…

    У згуртованості та єдності навколо найвищої мети — наша сила і міць.

    День єднання набув особливого й глибокого сенсу в умовах війни, ставши національним символом та згуртувавши українців навколо наших спільних цінностей — щасливого життя прийдешніх поколінь, миру, свободи, віри та надії на успішний поступовий розвиток нашої держави серед інших країн світу. Сьогодні ми згадаємо наших Захисників, які віддали своє життя та здоров’я заради мирного майбутнього рідної землі.
    58переглядів
  • СКІЛЬКИ ЩЕ?

    Скільки нам ще жити у такій тривозі?
    Скільки нам щоднини проливати сльо́зи?
    Скільки нам ще бути у страху́ й знущанні?
    Скільки свіч загасять вбивці на світанні?

    Скільки ще молитись в темряві без світла?
    Скільки ще тектиме кров’яна́ палітра?
    Скільки в підземеллях будемо ховатись?
    Скільки горе буде до нас добиратись?

    Скільки ще молитись, щоб не згасла віра?
    Скільки буде небо понад нами сірим?
    Скільки ще чекати з фронту до́ньку й сина?
    Скільки лити сльо́зи, що гіркіш полину?

    Скільки ще терпіти, щоб зійшло прозріння?
    Скільки ще боротись, попри все, без тління?
    Скільки ще тримати світло у зіницях?
    Скільки ще стояти й з життям не проститься?

    Скільки ще тримати серце у долонях?
    Скільки ще шукати правду у заслонах?
    Скільки списки втрати будуть додаватись?
    Скільки кров’ю будуть воїни вмиватись?

    Скільки ще боротись, щоб не вмерла пісня?
    Скільки ще благати, щоб наш біль донісся?
    Скільки ще хилитись буде в нас калина?
    Скільки ще гнобити будуть солов’їну?

    Скільки ще горіти, як свічі в молитві?
    Скільки любов не́сти нам у кожній битві?
    Скільки ще лунати нам плаче́м дитини?
    Скільки додаватись будуть в нас руїни?

    Скільки ще молитись, щоб знайшлися рідні?
    Скільки будуть гинуть українці гідні?
    Скільки ще іти нам через біль-розпуку?
    Скільки ще приймати вічную розлуку?

    Скільки ще топтати наші мрії-квіти?
    Скільки ще ламати голос правди, світе?
    Скільки ще вмирати, щоб жила́ Вкраїна?
    Скільки ще боротись й не зігну́ть коліна?

    08.11.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
    ID: 1051066
    СКІЛЬКИ ЩЕ? Скільки нам ще жити у такій тривозі? Скільки нам щоднини проливати сльо́зи? Скільки нам ще бути у страху́ й знущанні? Скільки свіч загасять вбивці на світанні? Скільки ще молитись в темряві без світла? Скільки ще тектиме кров’яна́ палітра? Скільки в підземеллях будемо ховатись? Скільки горе буде до нас добиратись? Скільки ще молитись, щоб не згасла віра? Скільки буде небо понад нами сірим? Скільки ще чекати з фронту до́ньку й сина? Скільки лити сльо́зи, що гіркіш полину? Скільки ще терпіти, щоб зійшло прозріння? Скільки ще боротись, попри все, без тління? Скільки ще тримати світло у зіницях? Скільки ще стояти й з життям не проститься? Скільки ще тримати серце у долонях? Скільки ще шукати правду у заслонах? Скільки списки втрати будуть додаватись? Скільки кров’ю будуть воїни вмиватись? Скільки ще боротись, щоб не вмерла пісня? Скільки ще благати, щоб наш біль донісся? Скільки ще хилитись буде в нас калина? Скільки ще гнобити будуть солов’їну? Скільки ще горіти, як свічі в молитві? Скільки любов не́сти нам у кожній битві? Скільки ще лунати нам плаче́м дитини? Скільки додаватись будуть в нас руїни? Скільки ще молитись, щоб знайшлися рідні? Скільки будуть гинуть українці гідні? Скільки ще іти нам через біль-розпуку? Скільки ще приймати вічную розлуку? Скільки ще топтати наші мрії-квіти? Скільки ще ламати голос правди, світе? Скільки ще вмирати, щоб жила́ Вкраїна? Скільки ще боротись й не зігну́ть коліна? 08.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1051066
    571переглядів
  • Не молот зробив каміння такими досконалими,
    але вода: з її ніжністю , танцем і звуком.
    Там, де сила може лише руйнувати, доброта може ліпити.

    П. Коельо
    Не молот зробив каміння такими досконалими, але вода: з її ніжністю , танцем і звуком. Там, де сила може лише руйнувати, доброта може ліпити. 🖍️ П. Коельо
    225переглядів
  • 51переглядів
  • https://youtu.be/MwViRL-GcJ4?si=t-wc_G3SzeVGpr2K
    https://youtu.be/MwViRL-GcJ4?si=t-wc_G3SzeVGpr2K
    65переглядів
  • Выживший в Холокосте погиб от российской ракеты в Украине

    Он пережил Холокост.
    Пережил нацистские преследования.
    Но не пережил российский обстрел.

    В Херсоне от последствий удара российской армии умер Евгений Александрович Бондарь — член еврейской общины города. Ему было более 84 лет. Человек, прошедший Вторую мировую войну и годы целенаправленного уничтожения евреев в Европе, стал жертвой войны XXI века.

    Осколки ракеты, тяжёлые ранения, ампутация, несколько дней борьбы врачей — и смерть, которая не должна была случиться. Особенно с тем, кто уже однажды выжил вопреки логике истории.

    История Евгения Бондаря — это история человека, чья жизнь формировалась под давлением войн и идеологий XX века. Он выстоял тогда. Но новая военная реальность оказалась для него смертельной.

    Главный раввин Украины Моше Асман отметил, что Бондарь пережил нацистов, которые целенаправленно охотились за евреями, но не пережил российский обстрел. По его словам, происходящее — ещё одно свидетельство того, что война в Украине уносит жизни не только украинцев, но и представителей других народов, которые мирно жили на этой земле.

    Гибель Евгения Бондаря стала ещё одним напоминанием о цене войны — и о том, что историческая память о Холокосте не защитила выживших от современных вооружённых конфликтов.

    Это не история про статистику.
    Не про сводки.
    И не про абстрактный фронт.

    Это история о человеческой жизни, оборванной там, где её не должно было быть.

    Как вы считаете, имеет ли право мир закрывать глаза на такие истории — и что должно измениться, чтобы они перестали повторяться?

    Вот наша статья — с фактами и прямыми словами:
    https://nikk.agency/holocaust-survivor-killed/

    Важно Поделитесь ❗️
    и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы
    https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    Выживший в Холокосте погиб от российской ракеты в Украине Он пережил Холокост. Пережил нацистские преследования. Но не пережил российский обстрел. В Херсоне от последствий удара российской армии умер Евгений Александрович Бондарь — член еврейской общины города. Ему было более 84 лет. Человек, прошедший Вторую мировую войну и годы целенаправленного уничтожения евреев в Европе, стал жертвой войны XXI века. Осколки ракеты, тяжёлые ранения, ампутация, несколько дней борьбы врачей — и смерть, которая не должна была случиться. Особенно с тем, кто уже однажды выжил вопреки логике истории. История Евгения Бондаря — это история человека, чья жизнь формировалась под давлением войн и идеологий XX века. Он выстоял тогда. Но новая военная реальность оказалась для него смертельной. Главный раввин Украины Моше Асман отметил, что Бондарь пережил нацистов, которые целенаправленно охотились за евреями, но не пережил российский обстрел. По его словам, происходящее — ещё одно свидетельство того, что война в Украине уносит жизни не только украинцев, но и представителей других народов, которые мирно жили на этой земле. Гибель Евгения Бондаря стала ещё одним напоминанием о цене войны — и о том, что историческая память о Холокосте не защитила выживших от современных вооружённых конфликтов. Это не история про статистику. Не про сводки. И не про абстрактный фронт. Это история о человеческой жизни, оборванной там, где её не должно было быть. Как вы считаете, имеет ли право мир закрывать глаза на такие истории — и что должно измениться, чтобы они перестали повторяться? Вот наша статья — с фактами и прямыми словами: 👉 https://nikk.agency/holocaust-survivor-killed/ Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881
    NIKK.AGENCY
    Выживший в Холокосте погиб от российского ракеты в Украине - НАновости - новости Израиля
    Во вторник 30 декабря 2025 в Херсоне умер Евгений Александрович Бондарь — член еврейской общины города, переживший Вторую мировую войну и Холокост, но не - НАновости - новости Израиля - Среда, 31 декабря, 2025, 13:52
    1
    931переглядів
  • Китаєць 10 р. не змінював термокухоль і помер, отруївшися важкими металами😵

    Він використовував один і той же термокухоль щодня. На кухлі з'явилася навіть іржа, але чоловік продовжував з нього пити.

    Коли чоловік відчув себе погано, йому діагностували отруєння свинцем – виникла серйозна легенева інфекція. Незважаючи на зусилля лікарів, стан чоловіка погіршувався і він помер.

    Тепер найстрашніше: виявляється, з термокухлів НЕ МОЖНА пити каву, чай, фруктові соки, газовані напої, всі види молочних молочних продуктів. А ще обов'язково потрібно міняти кухлі кожні 1-2 роки.
    https://atvnewsonline.com/world/保温杯10年不换-男子重金属中毒身亡/
    ATVNEWSONLINE.COM
    Just a moment...
    199переглядів
  • Дуже люблю цю гумористичну пару
    Дуже люблю цю гумористичну пару
    8
    964переглядів 107Відтворень
  • Жіноча збірна України серед еліти проводить навчально-тренувальний збір у Конча-Заспі

    Цей етап підготовки є важливим кроком перед І етапом Кубку світу, який відбудеться 18–27 квітня у Бразилії

    Наші спортсменки налаштовані продемонструвати високий рівень та гідно представити Україну на міжнародній арені
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    Жіноча збірна України серед еліти проводить навчально-тренувальний збір у Конча-Заспі 🔥 Цей етап підготовки є важливим кроком перед І етапом Кубку світу, який відбудеться 18–27 квітня у Бразилії 🇧🇷 Наші спортсменки налаштовані продемонструвати високий рівень та гідно представити Україну на міжнародній арені💙💛 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    35переглядів
  • ОРДИНСЬКА МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

    Задумав ворог йти до нас в мандрівку,
    Пройтись парадом по святій землі́,
    Узяв у ру́ки зброю й вибухівку,
    Здійняв у небо іншу на крилі.

    Російськомовні МАРІУПОЛЬ й ХАРКІВ
    Взяли́сь стирати із лиця землі́,
    Ще й МИКОЛАЇВ їм припав до ва́рґів*,
    Його «цілують» кляті москалі.

    І до вподоби тій орді́ ОДЕСА,
    В якої сво́ї зви́чаї й життя,
    Їм захотілось са́ме то́го пле́са –
    Ординець там побачив майбуття́.

    Перлину сте́пу взяв він у облогу,
    Бо там побачив сухопутний шлях,
    Це за ХЕРСОН посіяло тривогу.
    Та й там орду стираєм в пух і прах.

    Рашист ступає ще й до ЗАПОРІЖЖЯ,
    І топче не́люд золоті́ поля́.
    Везе́ орда укра́дене там збіжжя,
    Яке вроди́ла ця свята́ земля.

    Не полишає ця потво́ра й СУ́МИ,
    «Цілує» не́люд з зброї СУ́МСЬКИЙ край,
    І звістку відправляє до дурду́ми,
    Бо ті наказ відда́ли: «Спопеляй!».

    Входи́ла погань з півночі в ЧЕРНІГІВ,
    Все нищила на сво́єму шляху́,
    Туди багато бу́ло їх набі́гів.
    І далі грузне та орда́ в гріху́.

    Не міг лиши́ти ворог і ЧЕРКАСИ,
    Бо в нього план – всіх зни́щити-уби́ть.
    Летіли скрізь ворожії фуга́си**.
    Ординська мрія – все живе згуби́ть.

    І за ДНІПРО мерзота ця взяла́ся,
    Ракети-подарунки шлють туди,
    Вже думали, що мрія їх збула́ся,
    І малювали далі всі ходи́.

    Не оминули не́люди й ПОЛТАВУ,
    Напевно хочуть лікувальних вод.
    Й звітують, що зробили сво́ю справу,
    І що вдало́сь зроби́ть без перешкод.

    КІРОВОГРАДСЬКУ область не минули –
    Стратегія у ворога така.
    Жорстокістю все людство сколихнули,
    Ще й бомбардують навіть з літака.

    І ВІННИЦЯ тако́ж біди зазнала,
    Відчула «поцілунки» і вона.
    Від них і ця красуня застогна́ла,
    Та час прийде́ і ворог наш скона́.

    Ну, а ЖИТОМИР він гати́в щоразу,
    Там «цілував» ракетами усе,
    Не змінював упи́р свого́ наказу.
    Він думав, що усе тут рознесе́.

    Їм полюбилось славне місто РІВНЕ,
    Побачили АЕС неподалік.
    Це місто за́вжди людне і чарі́вне.
    Летіли подарунки і в цей бік.

    Гатили і по ЛУЦЬКУ ті ординці,
    Там бачили вони для се́бе ціль,
    Такі вони рашистські ті злочинці,
    Які несу́ть страждання, горе й біль.

    Та ще й ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ став більмом на оці,
    Дали́ ординці їм «вітання» знак,
    Аеродром стояв у тім потоці,
    У здобич так поцілився корша́к***.

    Не міг минути ворог і ТЕРНОПІЛЬ,
    Тому́ й туди ракети запускав,
    Він думав, що із нього зро́бить по́піл,
    То й так прицільно курс туди він брав.

    Від бульбаші́в цілують місто ЛЕВА,
    Воно ж для них – бандерівське більмо́,
    Нацистське ще й коріння всьо́го древа.
    Таке чудовисько потворне це шельмо́.****

    Вітання слали ще й до СТАНІСЛАВА,
    І в Чорний ліс в ДЕЛЯТИН загляда.
    Про них росте недо́бра всюди слава.
    Спільноті світовій все обрида́.

    Лякати брався мо́рдор й БУКОВИНУ,
    І ЗАКАРПАТТЯ трішечки лякав,
    Й не визнає рашист свою́ провину –
    Бандеру і нацистів він шукав.

    Та ціллю залишається столиця,
    До неї ворог рвався звідусіль.
    Для нього – непідступна ця фортеця,
    Тому́ скида́ ракети, як в коші́ль.*****

    30.04.2022 р.

    ВА́РҐИ* – ГУ́БИ. Діалектна галицько-подільська назва.
    ФУГАСИ** – розривний снаряд.
    КОРШАК*** – один з видів соколоподібніх птахів.
    ШЕ́ЛЬМА**** – хитра й підступна в своїх учинках людина.
    КОШІ́ЛЬ***** – те саме, що й КОШИК.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ОРДИНСЬКА МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ Задумав ворог йти до нас в мандрівку, Пройтись парадом по святій землі́, Узяв у ру́ки зброю й вибухівку, Здійняв у небо іншу на крилі. Російськомовні МАРІУПОЛЬ й ХАРКІВ Взяли́сь стирати із лиця землі́, Ще й МИКОЛАЇВ їм припав до ва́рґів*, Його «цілують» кляті москалі. І до вподоби тій орді́ ОДЕСА, В якої сво́ї зви́чаї й життя, Їм захотілось са́ме то́го пле́са – Ординець там побачив майбуття́. Перлину сте́пу взяв він у облогу, Бо там побачив сухопутний шлях, Це за ХЕРСОН посіяло тривогу. Та й там орду стираєм в пух і прах. Рашист ступає ще й до ЗАПОРІЖЖЯ, І топче не́люд золоті́ поля́. Везе́ орда укра́дене там збіжжя, Яке вроди́ла ця свята́ земля. Не полишає ця потво́ра й СУ́МИ, «Цілує» не́люд з зброї СУ́МСЬКИЙ край, І звістку відправляє до дурду́ми, Бо ті наказ відда́ли: «Спопеляй!». Входи́ла погань з півночі в ЧЕРНІГІВ, Все нищила на сво́єму шляху́, Туди багато бу́ло їх набі́гів. І далі грузне та орда́ в гріху́. Не міг лиши́ти ворог і ЧЕРКАСИ, Бо в нього план – всіх зни́щити-уби́ть. Летіли скрізь ворожії фуга́си**. Ординська мрія – все живе згуби́ть. І за ДНІПРО мерзота ця взяла́ся, Ракети-подарунки шлють туди, Вже думали, що мрія їх збула́ся, І малювали далі всі ходи́. Не оминули не́люди й ПОЛТАВУ, Напевно хочуть лікувальних вод. Й звітують, що зробили сво́ю справу, І що вдало́сь зроби́ть без перешкод. КІРОВОГРАДСЬКУ область не минули – Стратегія у ворога така. Жорстокістю все людство сколихнули, Ще й бомбардують навіть з літака. І ВІННИЦЯ тако́ж біди зазнала, Відчула «поцілунки» і вона. Від них і ця красуня застогна́ла, Та час прийде́ і ворог наш скона́. Ну, а ЖИТОМИР він гати́в щоразу, Там «цілував» ракетами усе, Не змінював упи́р свого́ наказу. Він думав, що усе тут рознесе́. Їм полюбилось славне місто РІВНЕ, Побачили АЕС неподалік. Це місто за́вжди людне і чарі́вне. Летіли подарунки і в цей бік. Гатили і по ЛУЦЬКУ ті ординці, Там бачили вони для се́бе ціль, Такі вони рашистські ті злочинці, Які несу́ть страждання, горе й біль. Та ще й ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ став більмом на оці, Дали́ ординці їм «вітання» знак, Аеродром стояв у тім потоці, У здобич так поцілився корша́к***. Не міг минути ворог і ТЕРНОПІЛЬ, Тому́ й туди ракети запускав, Він думав, що із нього зро́бить по́піл, То й так прицільно курс туди він брав. Від бульбаші́в цілують місто ЛЕВА, Воно ж для них – бандерівське більмо́, Нацистське ще й коріння всьо́го древа. Таке чудовисько потворне це шельмо́.**** Вітання слали ще й до СТАНІСЛАВА, І в Чорний ліс в ДЕЛЯТИН загляда. Про них росте недо́бра всюди слава. Спільноті світовій все обрида́. Лякати брався мо́рдор й БУКОВИНУ, І ЗАКАРПАТТЯ трішечки лякав, Й не визнає рашист свою́ провину – Бандеру і нацистів він шукав. Та ціллю залишається столиця, До неї ворог рвався звідусіль. Для нього – непідступна ця фортеця, Тому́ скида́ ракети, як в коші́ль.***** 30.04.2022 р. ВА́РҐИ* – ГУ́БИ. Діалектна галицько-подільська назва. ФУГАСИ** – розривний снаряд. КОРШАК*** – один з видів соколоподібніх птахів. ШЕ́ЛЬМА**** – хитра й підступна в своїх учинках людина. КОШІ́ЛЬ***** – те саме, що й КОШИК. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    1Kпереглядів