• 🥀🥀 З болем у серці знову про втрату у Броварській громаді…

    27 серпня у бою загинув Ігор Науменко,
    старший навідник мінометної батареї 7 батальйону 114 обр ТрО.

    Під час виконання бойового завдання та відбиття ворожої атаки, Ігор отримав важке поранення. Попри надану допомогу, під час евакуації його серце зупинилося.

    Він був вірним сином України, надійним товаришем і мужнім воїном. Його шлях у війську почався ще у квітні 2022 року, і відтоді він без вагань стояв на захисті рідної землі.

    Наші думки і співчуття — з родиною Героя, його матір’ю та близькими.

    Пам’ять про Ігоря назавжди залишиться серед нас.
    Він жив і загинув заради України.

    Транспорт «На щиті» прибуде до Броварів орієнтовно о 10:15 (вʼїзд у місто з боку Києва) та рухатиметься вулицею Київською до Броварського моргу.

    🕯🇺🇦 Просимо усіх небайдужих створити «живий коридор» та вшанувати памʼять Героя…
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни
    🥀🥀 З болем у серці знову про втрату у Броварській громаді… 27 серпня у бою загинув Ігор Науменко, старший навідник мінометної батареї 7 батальйону 114 обр ТрО. Під час виконання бойового завдання та відбиття ворожої атаки, Ігор отримав важке поранення. Попри надану допомогу, під час евакуації його серце зупинилося. Він був вірним сином України, надійним товаришем і мужнім воїном. Його шлях у війську почався ще у квітні 2022 року, і відтоді він без вагань стояв на захисті рідної землі. Наші думки і співчуття — з родиною Героя, його матір’ю та близькими. Пам’ять про Ігоря назавжди залишиться серед нас. Він жив і загинув заради України. Транспорт «На щиті» прибуде до Броварів орієнтовно о 10:15 (вʼїзд у місто з боку Києва) та рухатиметься вулицею Київською до Броварського моргу. 🕯🇺🇦 Просимо усіх небайдужих створити «живий коридор» та вшанувати памʼять Героя… @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary #герої_війни
    Sad
    1
    414переглядів
  • Силяночка, яку часто бачу в різних майстрів, і не тільки.

    Вирішила зробити в ось таких кольорах😋 нажаль камера не передає мерехтіння фонового бісеру на сонці, але й так вона чарівна

    Автор схеми: NATALIA MULYAVA @ne_yak_u_vsih (інстаграм)

    Ціна: 1200грн.

    #biserok_anita

    #бісероплетіння #силянка
    #збісеру #handmade #handmadeuk
    #купуйукраїнське #подарунок
    #прикрасизбісеру #прикрасиукраїна #прикраси #handmadeuk #подарунок
    Силяночка, яку часто бачу в різних майстрів, і не тільки. Вирішила зробити в ось таких кольорах😋 нажаль камера не передає мерехтіння фонового бісеру на сонці, але й так вона чарівна Автор схеми: NATALIA MULYAVA @ne_yak_u_vsih (інстаграм) Ціна: 1200грн. #biserok_anita #бісероплетіння #силянка #збісеру #handmade #handmadeuk #купуйукраїнське #подарунок #прикрасизбісеру #прикрасиукраїна #прикраси #handmadeuk #подарунок
    Love
    Congratulation
    3
    3Kпереглядів
  • #поезія
    #поезія
    Love
    Like
    3
    409переглядів 27Відтворень
  • ВЕСЕЛА РАНКОВА РУХАНКА
    #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    ВЕСЕЛА РАНКОВА РУХАНКА #спорт @спорт #спорт_sports #спорт_відео #Brovarysport @Brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news
    308переглядів 3Відтворень
  • Новий розділ вже на Аркуші.

    Усередині я одразу відчув запах тютюнового диму, що заполонив усе приміщення, і від цього в мене навіть трохи запаморочилося в голові. Більшість присутніх були, як мені здалося, моряками, і дрібними торговцями. Четверо чоловіків в брудному одязі вже досить перебрали та голосно сперечались через якусь дрібницю. Один з них, невисокий бородань намагався зав'язати бійку з товаришем.
    інші відвідувачі відпускали хтиві жарти на адресу пишногрудої офіціантки, яка ходила між столиками, спокусливо хитаючи сідницями. Якийсь нахаба спробував схопити її за талію, за що отримав важкий ляпас. При цьому з таці в неї полетіла склянка з якимось пійлом, і трохи мене забризкала.
    — Ой, пробачте!
    Вона кинула швидкий погляд на мене, легенько кусаючи губу від незручності.
    — Пусте! Ви мене майже не облили, — я знизав плечима, витираючи кілька крапель напою з рукава. — А от цього пройдисвіта дійсно слід провчити.
    — Ви праві, деякі відвідувачі просто нестерпні, — зітхнула вона, краєм ока зиркнувши на чолов'ягу, що отримав ляпаса.
    Той зле витріщився на мене, мов би зважуючи, чи варто встрягати в суперечку, але хитнувся й сперся на стіл. Випите робило свою справу.
    Раптом з іншого кінця таверни пролунало роздратоване:
    — Беатріс, трясця! Я отримаю нарешті свій ром?
    Це гримнув кремезний чолов'яга, з обвітреним лицем та величезними руками, що стискали кружку, ніби хотіли її розчавити.
    — Зараз принесу, Домінгуш! — роздратовано кинула вона, а потім тихо додала мені: — Сідайте он там, у кутку. Я розберуся з цим грубіяном і підійду.
    Я пройшов між столами, оминаючи п'яних задирак, і всівся за невеликий столик у затінку. Гасова лампа кидала тремтливе світло на дерев'яні стіни, але моє місце залишалося в пітьмі. Звідси було зручно спостерігати за всім, не привертаючи зайвої уваги.
    Невдовзі до мене підійшла Беатріс. Ще раз вибачившись, вона запропонувала перекусити. Я замовив юшку та трохи рому.
    Коли їжа з'явилася переді мною, я врешті зміг насолодитися вечерею.
    Домінгуш не вгавав. Він голосно обурювався, що дівчина базікає зі мною, а не обслуговує його. Відчувалось, що бажає від неї не лише напоїв. А Ігнасіо, той самий нахаба, що отримав ляпаса, п'яно мружив очі, задумуючи щось недобре.
    Завдяки Фернандо я непогано опанував шаблю, але застосовувати своє вміння без вагомої причини не хотілося. Я вже збирався покликати Беатріс, щоб розплатитися й залишити таверну, коли двері різко відчинилися.
    В зал увійшли двоє
    Попереду — високий чоловік із темним волоссям і гострими рисами обличчя, який рухався впевнено, мовби йому тут усе належало. Це був Лоренцо.
    Поруч з ним, ледве встигаючи за товаришем, шкандибав низькорослий бородатий товстун у брудному камзолі. Вони вибрали стіл неподалік від мене й замовили рому.
    Шум таверни не вщухав, але я напружив слух. Попри всю метушню, уривки їхньої розмови долітали до мене.
    Супутник Лоренцо, на прізвище Фонсека, виявився капітаном брига, що стояв у порту. Він не гребував контрабандою і работоргівлею, до того ж славився жорстокістю. Його матросам діставалося не менше за його рабів. Він, здавалося, отримував задоволення, коли особисто карав когось батогом.

    Читати далі за посиланням:

    https://arkush.net/book/18589


    Приємного читання!!!

    #пірати #любовний_роман #історична_проза #Південна_Америка
    #XVII_століття #морські_битви #вітрильник #кохання #пригоди


    Новий розділ вже на Аркуші. Усередині я одразу відчув запах тютюнового диму, що заполонив усе приміщення, і від цього в мене навіть трохи запаморочилося в голові. Більшість присутніх були, як мені здалося, моряками, і дрібними торговцями. Четверо чоловіків в брудному одязі вже досить перебрали та голосно сперечались через якусь дрібницю. Один з них, невисокий бородань намагався зав'язати бійку з товаришем. інші відвідувачі відпускали хтиві жарти на адресу пишногрудої офіціантки, яка ходила між столиками, спокусливо хитаючи сідницями. Якийсь нахаба спробував схопити її за талію, за що отримав важкий ляпас. При цьому з таці в неї полетіла склянка з якимось пійлом, і трохи мене забризкала. — Ой, пробачте! Вона кинула швидкий погляд на мене, легенько кусаючи губу від незручності. — Пусте! Ви мене майже не облили, — я знизав плечима, витираючи кілька крапель напою з рукава. — А от цього пройдисвіта дійсно слід провчити. — Ви праві, деякі відвідувачі просто нестерпні, — зітхнула вона, краєм ока зиркнувши на чолов'ягу, що отримав ляпаса. Той зле витріщився на мене, мов би зважуючи, чи варто встрягати в суперечку, але хитнувся й сперся на стіл. Випите робило свою справу. Раптом з іншого кінця таверни пролунало роздратоване: — Беатріс, трясця! Я отримаю нарешті свій ром? Це гримнув кремезний чолов'яга, з обвітреним лицем та величезними руками, що стискали кружку, ніби хотіли її розчавити. — Зараз принесу, Домінгуш! — роздратовано кинула вона, а потім тихо додала мені: — Сідайте он там, у кутку. Я розберуся з цим грубіяном і підійду. Я пройшов між столами, оминаючи п'яних задирак, і всівся за невеликий столик у затінку. Гасова лампа кидала тремтливе світло на дерев'яні стіни, але моє місце залишалося в пітьмі. Звідси було зручно спостерігати за всім, не привертаючи зайвої уваги. Невдовзі до мене підійшла Беатріс. Ще раз вибачившись, вона запропонувала перекусити. Я замовив юшку та трохи рому. Коли їжа з'явилася переді мною, я врешті зміг насолодитися вечерею. Домінгуш не вгавав. Він голосно обурювався, що дівчина базікає зі мною, а не обслуговує його. Відчувалось, що бажає від неї не лише напоїв. А Ігнасіо, той самий нахаба, що отримав ляпаса, п'яно мружив очі, задумуючи щось недобре. Завдяки Фернандо я непогано опанував шаблю, але застосовувати своє вміння без вагомої причини не хотілося. Я вже збирався покликати Беатріс, щоб розплатитися й залишити таверну, коли двері різко відчинилися. В зал увійшли двоє Попереду — високий чоловік із темним волоссям і гострими рисами обличчя, який рухався впевнено, мовби йому тут усе належало. Це був Лоренцо. Поруч з ним, ледве встигаючи за товаришем, шкандибав низькорослий бородатий товстун у брудному камзолі. Вони вибрали стіл неподалік від мене й замовили рому. Шум таверни не вщухав, але я напружив слух. Попри всю метушню, уривки їхньої розмови долітали до мене. Супутник Лоренцо, на прізвище Фонсека, виявився капітаном брига, що стояв у порту. Він не гребував контрабандою і работоргівлею, до того ж славився жорстокістю. Його матросам діставалося не менше за його рабів. Він, здавалося, отримував задоволення, коли особисто карав когось батогом. Читати далі за посиланням: https://arkush.net/book/18589 Приємного читання!!! #пірати #любовний_роман #історична_проза #Південна_Америка #XVII_століття #морські_битви #вітрильник #кохання #пригоди
    1Kпереглядів
  • ІСУС З НАЗАРЕТА

    Ісус з Назарету страждав на Голгофі
    За мене й за тебе, мій брате й сестра!
    Обличчя заляте все Кров'ю святою
    Із ран, що зробили колючки вінця.

    Приспів:
    Наш Любий Спаситель так сильно любив нас,
    Що всі муки хресні за нас Він прийняв.
    «О Боже мій, Боже, Мене чом покинув?» -
    Так скрикнув востаннє, Він Духа віддав...

    Вдягли в багряницю, подали тростину,
    Впали на коліна і били Його.
    «Радій, Цар Юдейський», - вони всі кричали,
    Одежу ділили, сміялись над Ним.

    Приспів:
    «О Елі, Елі лама Савахтані», -
    Взивав наш Учитель, небесний Ісус...
    Наш Любий Спаситель так сильно любив нас
    І, скрикнувши сильно, Він Духа віддав...

    Земля затремтіла, і сотник побачив,
    Що це був насправді Син Божий Ісус.
    У всіх Своїх муках і смерті ганебній
    Він шлях до прощення, спасіння відкрив.

    Приспів:
    Наш Любий Спаситель так сильно любив нас,
    Що всі муки хресні за нас Він прийняв.
    «О, Боже мій, Боже, Мене чом покинув?»-
    Так скрикнув востаннє, Він Духа віддав...

    ©️ о. Олексій Філюк

    З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день".

    https://youtu.be/mSW2zZTGPi8?si=IXDsAh6dFECGUuRC
    ІСУС З НАЗАРЕТА Ісус з Назарету страждав на Голгофі За мене й за тебе, мій брате й сестра! Обличчя заляте все Кров'ю святою Із ран, що зробили колючки вінця. Приспів: Наш Любий Спаситель так сильно любив нас, Що всі муки хресні за нас Він прийняв. «О Боже мій, Боже, Мене чом покинув?» - Так скрикнув востаннє, Він Духа віддав... Вдягли в багряницю, подали тростину, Впали на коліна і били Його. «Радій, Цар Юдейський», - вони всі кричали, Одежу ділили, сміялись над Ним. Приспів: «О Елі, Елі лама Савахтані», - Взивав наш Учитель, небесний Ісус... Наш Любий Спаситель так сильно любив нас І, скрикнувши сильно, Він Духа віддав... Земля затремтіла, і сотник побачив, Що це був насправді Син Божий Ісус. У всіх Своїх муках і смерті ганебній Він шлях до прощення, спасіння відкрив. Приспів: Наш Любий Спаситель так сильно любив нас, Що всі муки хресні за нас Він прийняв. «О, Боже мій, Боже, Мене чом покинув?»- Так скрикнув востаннє, Він Духа віддав... ©️ о. Олексій Філюк З книги "365 християнських пісень на кожен Божий день". https://youtu.be/mSW2zZTGPi8?si=IXDsAh6dFECGUuRC
    229переглядів
  • 18переглядів
  • 184переглядів 3Відтворень
  • ПІДВОДНІ ПІРУЕТИ
    ПІДВОДНІ ПІРУЕТИ
    201переглядів 8Відтворень
  • 148переглядів