• У Покровську за кілька тижнів ЗСУ змогли повернути під контроль близько 16 кв. км у північній частині міста, - Сирський

    ▪️Тривають наші активні дії в районі Покровсько-Мирноградської агломерації. Логістика в Мирноград складна, але продовжується.

    ▪️Оперативна ситуація залишається складною.

    ▪️Ворог веде наступальні дії практично по всій лінії бойового зіткнення.

    ▪️В окремі дні кількість боєзіткнень досягає 300 – найбільше від початку війни.

    ▪️Чисельність російського угруповання вже тривалий час становить близько 710 тис. осіб.

    ▪️Ціною величезних втрат противник у листопаді зміг узяти під контроль деякі наші території.

    ▪️На Куп’янському, Костянтинівському та Придніпровському оперативних напрямках втрат території не допущено.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    У Покровську за кілька тижнів ЗСУ змогли повернути під контроль близько 16 кв. км у північній частині міста, - Сирський ▪️Тривають наші активні дії в районі Покровсько-Мирноградської агломерації. Логістика в Мирноград складна, але продовжується. ▪️Оперативна ситуація залишається складною. ▪️Ворог веде наступальні дії практично по всій лінії бойового зіткнення. ▪️В окремі дні кількість боєзіткнень досягає 300 – найбільше від початку війни. ▪️Чисельність російського угруповання вже тривалий час становить близько 710 тис. осіб. ▪️Ціною величезних втрат противник у листопаді зміг узяти під контроль деякі наші території. ▪️На Куп’янському, Костянтинівському та Придніпровському оперативних напрямках втрат території не допущено. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    320views
  • ❗️Чому на Гуцульщині сміялися біля покійника — і це вважалося правильним

    Уявіть хату в горах.
    Ніч. Свічки. Посеред кімнати — домовина.

    І… сміх.

    Для сторонньої людини це виглядало б як щось неприпустиме.
    Але для гуцулів — як єдино правильний спосіб пережити смерть.

    Цей звичай називали «Грушка». І він існував на Гуцульщині ще у ХІХ — на початку ХХ століття.

    🕯 Що там насправді відбувалося

    Під час нічного чування біля покійника люди не мовчали.
    У тій самій хаті, де лежало тіло, могли:

    — співати пісні
    — жартувати
    — розповідати кумедні історії
    — грати в ігри
    — іноді навіть грати на скрипці чи цимбалах

    Сльози й сміх існували поруч. Без суперечності.

    Для нас це звучить дико.
    Але гуцули добре знали, що роблять.

    🎭 Чому це не було зневагою

    Етнографи, які записували цей звичай (Шухевич, Колесса та інші), пояснювали:
    «Грушка» була обрядом захисту живих.

    Її мета:
    • не дати скорботі зламати родину
    • не залишити людину саму з болем
    • не дозволити смерті “забрати” дім

    Сміх тут не висміював смерть.
    Він опирався їй.

    У гуцульському світогляді надмірна тиша й суцільний плач вважалися небезпечними: вони могли затягнути живих у темряву разом із покійником.

    🌲 Як гуцули розуміли смерть

    Для них смерть:
    — не була кінцем
    — не означала зникнення
    — не мала права зруйнувати громаду

    Це був перехід. А перехід треба врівноважити.

    Тому поряд із сльозами мусило бути життя.
    Інакше дім «замовкав».

    📜 Чому ми про це майже не знаємо

    — Назва «Грушка» була локальною
    — У багатьох селах звичай існував без назви
    — У ХХ столітті обряд зник під тиском церковних правил і радянської уніфікації

    Те, що не вкладалося в «правильний» похорон, просто витіснили.

    ⚰️ Але сенс залишився

    «Грушка» — це не веселий похорон.
    І не зневага до смерті.

    Це стародавній спосіб провести людину — і врятувати живих.

    Гуцули вірили:

    життя не повинне зупинятися навіть у хаті, де хтось помер.

    І, можливо, саме в цьому — їхня найбільша мудрість.

    Бо смерть приходить тихо.
    А люди мають залишатися разом.
    ❗️Чому на Гуцульщині сміялися біля покійника — і це вважалося правильним Уявіть хату в горах. Ніч. Свічки. Посеред кімнати — домовина. І… сміх. Для сторонньої людини це виглядало б як щось неприпустиме. Але для гуцулів — як єдино правильний спосіб пережити смерть. Цей звичай називали «Грушка». І він існував на Гуцульщині ще у ХІХ — на початку ХХ століття. 🕯 Що там насправді відбувалося Під час нічного чування біля покійника люди не мовчали. У тій самій хаті, де лежало тіло, могли: — співати пісні — жартувати — розповідати кумедні історії — грати в ігри — іноді навіть грати на скрипці чи цимбалах Сльози й сміх існували поруч. Без суперечності. Для нас це звучить дико. Але гуцули добре знали, що роблять. 🎭 Чому це не було зневагою Етнографи, які записували цей звичай (Шухевич, Колесса та інші), пояснювали: «Грушка» була обрядом захисту живих. Її мета: • не дати скорботі зламати родину • не залишити людину саму з болем • не дозволити смерті “забрати” дім Сміх тут не висміював смерть. Він опирався їй. У гуцульському світогляді надмірна тиша й суцільний плач вважалися небезпечними: вони могли затягнути живих у темряву разом із покійником. 🌲 Як гуцули розуміли смерть Для них смерть: — не була кінцем — не означала зникнення — не мала права зруйнувати громаду Це був перехід. А перехід треба врівноважити. Тому поряд із сльозами мусило бути життя. Інакше дім «замовкав». 📜 Чому ми про це майже не знаємо — Назва «Грушка» була локальною — У багатьох селах звичай існував без назви — У ХХ столітті обряд зник під тиском церковних правил і радянської уніфікації Те, що не вкладалося в «правильний» похорон, просто витіснили. ⚰️ Але сенс залишився «Грушка» — це не веселий похорон. І не зневага до смерті. Це стародавній спосіб провести людину — і врятувати живих. Гуцули вірили: життя не повинне зупинятися навіть у хаті, де хтось помер. І, можливо, саме в цьому — їхня найбільша мудрість. Бо смерть приходить тихо. А люди мають залишатися разом.
    Like
    Love
    5
    273views
  • Like
    1
    617views
  • https://youtube.com/shorts/B21isXrRZ_U?feature=share
    https://youtube.com/shorts/B21isXrRZ_U?feature=share
    54views
  • #музика
    #музика
    Like
    1
    244views 11Plays
  • 31views
  • 87views
  • Я у кіно у Харкові з 2007 по 2011 роки
    Я у кіно у Харкові з 2007 по 2011 роки
    145views 8Plays
  • 🤔А хто вам взагалі сказав, що «стіна Яценюка» на кордоні з рф будувалась від російського вторгнення? – Яценюк.
    На проект «Стіна» за 7 років витратили майже 2,5 млрд грн.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    🤔А хто вам взагалі сказав, що «стіна Яценюка» на кордоні з рф будувалась від російського вторгнення? – Яценюк. На проект «Стіна» за 7 років витратили майже 2,5 млрд грн. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    121views 1Plays
  • День працівників архівних установ України

    Професійне свято День працівників архівних установ України припадає на 24 грудня. Цей день був запроваджений указом Леоніда Кучми у 1998 році. Бібліотечно-архівний відділ, на той час перший державний орган з управління архівними документами, був створений на початку XX сторіччя та функціонував з 1917 року. З 1999 року ця організація отримала назву Державний комітет архівів України.
    День працівників архівних установ України Професійне свято День працівників архівних установ України припадає на 24 грудня. Цей день був запроваджений указом Леоніда Кучми у 1998 році. Бібліотечно-архівний відділ, на той час перший державний орган з управління архівними документами, був створений на початку XX сторіччя та функціонував з 1917 року. З 1999 року ця організація отримала назву Державний комітет архівів України.
    61views