• МЧ. НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО

    Блж. Нестор (бл. 1056- бл.1114) прийшов у печеру до прп. Антонія і блж. Феодосія, який будував монастир, бажаючи чернечого образу; було йому 17 р. і тоді, хоч не був ще інок, набув чернечої чесноти, наслідуючи життю самих першоначальників свв. Антонія і Феодосія Печеських, від тієї святої двоїни прийняв у всіляку заповідь. Являє-бо в писанні своєму, що мав велику любов до преподобних засновників не словом, але ділом та істиною і що вельми прославляв Бога, бачачи добрі діла, які світяться, тих двох великих світил Руського неба.

    Після смерті тих преподобних отців блж. Нестор прийняв образ інока від прп. Стефана, ігумена Печерського, потім і на дияконську ступінь від нього ж виведений був; і тоді, бачачи на собі подвійний ангельський сан, чернечий і дияконський, щоб бути в усьому духовним та істинним рабом Божим; добре знав, що сам Бог сказав: «Бог є дух і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в істині вклонятись». Однак являє у відомому своєму писанні, як перемагати духа лукавого, що не поклоняється Господеві, а найбільше невимовним смиренням.

    Коли братія вирішила викопати мощі прп. Феодосія і перенести їх в Печерську церкву, - тоді був посланий блж. Нестор і, з великою вірою, копаючи вночі, мощі прп. Феодосія викопав і з печери виніс; тоді великим чудесам самовидцем був, як сам про це повідав.

    Прожив, трудячись у ділах літописання; по тому переставився у вічність, і покладений був у печері, де й досі почиває.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 27 жовтня.
    -----------
    МЧ. НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО Блж. Нестор (бл. 1056- бл.1114) прийшов у печеру до прп. Антонія і блж. Феодосія, який будував монастир, бажаючи чернечого образу; було йому 17 р. і тоді, хоч не був ще інок, набув чернечої чесноти, наслідуючи життю самих першоначальників свв. Антонія і Феодосія Печеських, від тієї святої двоїни прийняв у всіляку заповідь. Являє-бо в писанні своєму, що мав велику любов до преподобних засновників не словом, але ділом та істиною і що вельми прославляв Бога, бачачи добрі діла, які світяться, тих двох великих світил Руського неба. Після смерті тих преподобних отців блж. Нестор прийняв образ інока від прп. Стефана, ігумена Печерського, потім і на дияконську ступінь від нього ж виведений був; і тоді, бачачи на собі подвійний ангельський сан, чернечий і дияконський, щоб бути в усьому духовним та істинним рабом Божим; добре знав, що сам Бог сказав: «Бог є дух і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в істині вклонятись». Однак являє у відомому своєму писанні, як перемагати духа лукавого, що не поклоняється Господеві, а найбільше невимовним смиренням. Коли братія вирішила викопати мощі прп. Феодосія і перенести їх в Печерську церкву, - тоді був посланий блж. Нестор і, з великою вірою, копаючи вночі, мощі прп. Феодосія викопав і з печери виніс; тоді великим чудесам самовидцем був, як сам про це повідав. Прожив, трудячись у ділах літописання; по тому переставився у вічність, і покладений був у печері, де й досі почиває. З відривного календаря "З вірою в душі" за 27 жовтня. -----------
    410переглядів
  • #Украдені_в_України

    МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ

    27 жовтня 1745 р. у Глухові на Чернігівщині народився Максим Березовський - композитор, диригент, співак.

    Пропаганда загарбників ще з XVIII століття провадить, що нібито Максим Березовський - засновник російського хорового концерту.

    Проте, народжений у Глухові, він ніколи себе не асоціював ані з російською культурою, ані з її народом. Видатний український музикант навчався майстерності у Болонській філармонічній академії і перебував під покровительством Джованні Батісти Мартіні — композитора, музикознавця, найкращого музичного педагога Європи, учителя Вольфганга Амадея Моцарта. Він вважав Березовського одним із найталановитіших та улюблених учнів. До речі, навчався Березовський одночасно з Моцартом, їх часто порівнювали й обом пророчили блискуче майбутнє.

    Однак Російська імперія не могла просто так залишити українського творця жити в Італії й Березовський вирушив у Петербург, де йому створили нестерпні умови для творчості. Видатного українця не стало, коли йому було всього 31 рік. У «найкращих» традиціях імперії - він помер за невідомих обставин.

    «Композитор Максим Березовський помер сього місяця 24-го дня; заслужене ним жалування слід було б по сей день і видати, — йдеться у доповідній записці Івана Єлагіна від 25 травня 1777-го. Так як по смерті його нічого не зо-сталося й поховати тіло нічим».

    З відривного календаря "Український народний календар" за 27 жовтня.
    -----------

    https://vseosvita.ua/blogs/maksym-berezovskyi-trahediia-ta-taiemnytsi...
    #Украдені_в_України МАКСИМ БЕРЕЗОВСЬКИЙ 27 жовтня 1745 р. у Глухові на Чернігівщині народився Максим Березовський - композитор, диригент, співак. Пропаганда загарбників ще з XVIII століття провадить, що нібито Максим Березовський - засновник російського хорового концерту. Проте, народжений у Глухові, він ніколи себе не асоціював ані з російською культурою, ані з її народом. Видатний український музикант навчався майстерності у Болонській філармонічній академії і перебував під покровительством Джованні Батісти Мартіні — композитора, музикознавця, найкращого музичного педагога Європи, учителя Вольфганга Амадея Моцарта. Він вважав Березовського одним із найталановитіших та улюблених учнів. До речі, навчався Березовський одночасно з Моцартом, їх часто порівнювали й обом пророчили блискуче майбутнє. Однак Російська імперія не могла просто так залишити українського творця жити в Італії й Березовський вирушив у Петербург, де йому створили нестерпні умови для творчості. Видатного українця не стало, коли йому було всього 31 рік. У «найкращих» традиціях імперії - він помер за невідомих обставин. «Композитор Максим Березовський помер сього місяця 24-го дня; заслужене ним жалування слід було б по сей день і видати, — йдеться у доповідній записці Івана Єлагіна від 25 травня 1777-го. Так як по смерті його нічого не зо-сталося й поховати тіло нічим». З відривного календаря "Український народний календар" за 27 жовтня. ----------- https://vseosvita.ua/blogs/maksym-berezovskyi-trahediia-ta-taiemnytsia-ukrainskoho-motsarta-87189.html
    1Kпереглядів
  • 159переглядів
  • МЧ. НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО

    Блж. Нестор (бл. 1056- бл.1114) прийшов у печеру до прп. Антонія і блж. Феодосія, який будував монастир, бажаючи чернечого образу; було йому 17 р. і тоді, хоч не був ще інок, набув чернечої чесноти, наслідуючи життю самих першоначальників свв. Антонія і Феодосія Печеських, від тієї святої двоїни прийняв у всіляку заповідь. Являє-бо в писанні своєму, що мав велику любов до преподобних засновників не словом, але ділом та істиною і що вельми прославляв Бога, бачачи добрі діла, які світяться, тих двох великих світил Руського неба.

    Після смерті тих преподобних отців блж. Нестор прийняв образ інока від прп. Стефана, ігумена Печерського, потім і на дияконську ступінь від нього ж виведений був; і тоді, бачачи на собі подвійний ангельський сан, чернечий і дияконський, щоб бути в усьому духовним та істинним рабом Божим; добре знав, що сам Бог сказав: «Бог є дух і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в істині вклонятись». Однак являє у відомому своєму писанні, як перемагати духа лукавого, що не поклоняється Господеві, а найбільше невимовним смиренням.

    Коли братія вирішила викопати мощі прп. Феодосія і перенести їх в Печерську церкву, - тоді був посланий блж. Нестор і, з великою вірою, копаючи вночі, мощі прп. Феодосія викопав і з печери виніс; тоді великим чудесам самовидцем був, як сам про це повідав.

    Прожив, трудячись у ділах літописання; по тому переставився у вічність, і покладений був у печері, де й досі почиває.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 27 жовтня.
    -----------
    МЧ. НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО Блж. Нестор (бл. 1056- бл.1114) прийшов у печеру до прп. Антонія і блж. Феодосія, який будував монастир, бажаючи чернечого образу; було йому 17 р. і тоді, хоч не був ще інок, набув чернечої чесноти, наслідуючи життю самих першоначальників свв. Антонія і Феодосія Печеських, від тієї святої двоїни прийняв у всіляку заповідь. Являє-бо в писанні своєму, що мав велику любов до преподобних засновників не словом, але ділом та істиною і що вельми прославляв Бога, бачачи добрі діла, які світяться, тих двох великих світил Руського неба. Після смерті тих преподобних отців блж. Нестор прийняв образ інока від прп. Стефана, ігумена Печерського, потім і на дияконську ступінь від нього ж виведений був; і тоді, бачачи на собі подвійний ангельський сан, чернечий і дияконський, щоб бути в усьому духовним та істинним рабом Божим; добре знав, що сам Бог сказав: «Бог є дух і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в істині вклонятись». Однак являє у відомому своєму писанні, як перемагати духа лукавого, що не поклоняється Господеві, а найбільше невимовним смиренням. Коли братія вирішила викопати мощі прп. Феодосія і перенести їх в Печерську церкву, - тоді був посланий блж. Нестор і, з великою вірою, копаючи вночі, мощі прп. Феодосія викопав і з печери виніс; тоді великим чудесам самовидцем був, як сам про це повідав. Прожив, трудячись у ділах літописання; по тому переставився у вічність, і покладений був у печері, де й досі почиває. З відривного календаря "З вірою в душі" за 27 жовтня. -----------
    280переглядів
  • Кавуся ☕
    Кавуся ☕
    164переглядів
  • Осінній вайб 🍁🍂🍁
    Осінній вайб 🍁🍂🍁
    1
    140переглядів
  • Червоний в кадрі 📷
    Червоний в кадрі 📷
    140переглядів
  • Таке собі…

    Дощ як почався ще вчора ввечері, так й періщить досі…

    Чекаю, коли хуч трохи вщухне?
    Вже й каву попила?
    Й цигарку висмалила?
    Й в телефон пальці віялом потобурищила?
    А дощ тільки посилюється!

    Була вимушена черевичити до курей під дощем…
    Пʼять яєць вполювала.
    Собачі миски та відро з водою затягла в кухню.
    Бо зграя бігла до дверей?
    Бачила, що за бортом демонструють, різко гальмувала та поверталася взад у хату!:)

    Ще.
    Спостерігаю за своїми свідомістю, толерантністю, емпатичністю?
    Невтішні якісь висновки спостережень…

    В черговий раз розводиш широчеееенько ручечки й кажеш:
    - Ми ж такими не були…
    Таке собі… Дощ як почався ще вчора ввечері, так й періщить досі… Чекаю, коли хуч трохи вщухне? Вже й каву попила? Й цигарку висмалила? Й в телефон пальці віялом потобурищила? А дощ тільки посилюється! Була вимушена черевичити до курей під дощем… Пʼять яєць вполювала. Собачі миски та відро з водою затягла в кухню. Бо зграя бігла до дверей? Бачила, що за бортом демонструють, різко гальмувала та поверталася взад у хату!:) Ще. Спостерігаю за своїми свідомістю, толерантністю, емпатичністю? Невтішні якісь висновки спостережень… В черговий раз розводиш широчеееенько ручечки й кажеш: - Ми ж такими не були…
    185переглядів
  • 1
    169переглядів
  • 132переглядів