#new #ukrainian_music
#що_послухати #для_настрою
https://youtu.be/XjDiFkfqY-c

Тримай чорний та білий

#поезія
Хтось живе минулим. Хтось будує плани.
Хтось прийшов запізно. Хтось пішов зарано.
Хтось біля багаття свою душу гріє.
Хтось когось осудить. Хтось комусь зоріє.
Хтось гіркі ховає сльози за замками.
Хтось біду відводить дужими руками.
Хтось важливе слово скаже тобі вчасно.
Й ти повіриш знову, що життя -- прекрасне!
Хтось з думками вголос розмовляє в тиші.
Хтось короткі фрази в смс напише.
І крізь час і відстань скаже: "Не здавайся!
Скільки маєш сили за життя тримайся!"

Ольга Дриль

18 квітня 1908 року народився Василь Івахів (псевдо: «Рос», «Сонар», «Сом») — перший командир «бандерівських» боївок ОУН-Р на Волині.

Розпочав перемовини про об’єднання сил із засновником УПА Тарасом Бульбою-Боровцем, з яким погодив, що «бандерівські» боївки ОУН-Р створені в січні 1943 візьмуть (з 09.04.1943) також назву «Українська повстанська армія» (УПА). Підполковник УПА (посмертно). Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл. (посмертно).

Народився у сім’ї Григорія та Марти Івахів у селі Прошова на Тернопільщині. У 1912 разом із родиною переїхав на постійне проживання у село Подусільна, нині Перемишлянського району, Львівська область.

Закінчив Рогатинську гімназію, а згодом старшинську школу польської армії в ранзі поручника. Під час навчання став активістом пластунського руху - пластун-розвідник 20 куреня ім. гетьмана Пилипа Орлика (Рогатин).
Відбув строкову службу у Польській армії, де закінчив стар­шинську школу та отримав офіцерське звання.

Після служби в польському війську за дорученням ОУН активно працював у громадських організаціях «Сокіл», «Просвіта». Був талановитим організатором і вчителем. Неодноразово був арештований поліцією польського окупаційного режиму на Галичині, та засуджений до 6 років ув'язнення. Був політв'язнем Бережанської (1933), Золочівської та Львівської тюрем. Вийшов на волю у січні 1936. Знову заарештований польськими окупантами у серпні 1938, і до вересня 1939 року був ув'язнений у польському концтаборі «Береза Картузька», де в той період також був ув’язнений майбутній засновник УПА Тарас Бульба-Боровець.

В 1939 працював учителем у школі с. Бачів. Учасник військових курсів ОУН(б) у Кракові (1939—1941). Учасник II-го Великого Збору ОУН-Р (ОУН(б)) («бандерівського») в Кракові.
Командир підстаршинської школи ОУН-Р у містечку Поморяни Львівської області влітку 1941, яка розташовувалась у колишньому замку графа Потоцького. Після арешту німецьким Гестапо командного складу школи, в'язень німецько-нацистської тюрми (1941—1942). З тюрми на Лонцького (тепер бічна вул. Бандери) у Львові Василя, разом з іншими, викупив греко-католицький митрополит Андрей Шептицький.

З літа 1942 — військовий референт проводу ОУН(б) на Північно-західних українських землях (ПЗУЗ) і член підпільного військового штабу, створеного при проводі ОУН-Р. На конференції ОУН-Р у Львові в перших числах грудня 1942 активно підтримав ідею створення бойових відділів ОУН-Р (повстанських загонів) для боротьби з німецькими окупантами.

Організатор і перший командир бойових відділів (боївок) ОУН-Р, які почали формуватися на початку 1943 на Волині. Представляв ОУН-Р на перемовинах весною 1943, із засновником УПА Тарасом Бульбою-Боровцем, який за погодженням з екзильним Урядом УНР, почав формувати свої підрозділи («Поліська Січ УПА») ще в червні 1941. 9 квітня 1943 було досягнуто домовленості, що всі українські збройні сили які борються за незалежність України носитимуть назву «Українська повстанська армія» (УПА), яку з 1941 використовував для своїх підрозділів Тараса Бульба-Боровець.

Василь Івахів загинув у бою з німецьким підрозділом разом із частиною штабу УПА під с. Черниж, що біля Колок (Маневицький район, Волинська область).

Згідно з Постановою УГВР від 11.10.1952 і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 3/52 від 12.10.1952 нагороджений Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1-го класу.

Більше фактів про зрадницю Ірину Кременовську та її подільника Олексія Святогора тут:
https://www.youtube.com/watch?v=M_XJfa4SXm4

#новий_розділ

Попри вмовляння товаришів, Фернандо залишився непохитним. У його очах не було люті — лише крижана рішучість. Він прийняв виклик і погодився на поєдинок.
Матроси мовчки розступилися, утворивши імпровізоване коло. Напруга висіла в повітрі, мов перед бурею. Друзі Фернандо гучно підбадьорювали свого ватажка, дехто ж тихо робив ставки.
Поєдинок почався стрімко. Фонсека, очманілий від гніву та приниження, рвонув уперед, махаючи шаблею, мов скажений. Здавалося, якби перед ним стояв менш досвідчений боєць — він розрубав би його за лічені секунди.
Але Фернандо, спокійний і зосереджений, ніби граючись, відбивав атаки.. Його рухи були різкі та впевнені. Здавалось, він не бився з оскаженілим супротивником, а просто відпрацьовував рухи, як під час наших тренувань.
На відміну від нього, Фонсека з кожним невдалим ударом усе більше втрачав самовладання. Його обличчя почервоніло від люті.
Я помітив хитру посмішку, на обличчі товариша. Він в черговий раз вправно відбив атаку. Ще один обманний рух — різкий випад... і шабля Фонсеки з брязкотом полетіла на палубу.
Матроси загуділи, вітаючи капітана, та зловтішаючись з його супротивника. Проте коли Фернандо обернувся спиною Фонсека схопив кинуту зброю та кинувся ззаду.
Але Фернандо, немов відчувши небезпеку, різко відскочив, блискавично розвернувся й зробив вирішальний випад. Цього разу лезо глибоко врізалося в плече негідника. Той застогнав і впав, зціпивши зуби від болю.
— Підлий щур! Звик знущатися з беззахисних, — кинув йому Фернандо. — У чесному двобою ти здатен лише на підлість!



Читати далі за посиланням

https://arkush.net/book/18589/17

Приємного читання!!!

#морські_баталії #пригоди #пірати
#любовний_роман #історична_проза
#романтика #пригоди #Карибське_море.
#Атлантичний_океан #XVII_століття #кохання #пригодницький_роман #Південна_Америка #дикуни #безлюдні_острови #індіанці #читати_онлайн #Колонія_Дель_Сакраменто #Ла_плата
#чарруа #вітрильник #фехтування #шабля