• На тлі погоди під назвою ТЕПЛЕНЬКО показилися всі, чи шо???

    Кішки Пані Вишня та Квазіморда зранку влаштували у дворі бийку?
    Волали не гірше сільської сирени, плювалися, шшшшипіли, пазурами тіліпали, клубком котилися???

    Повертаюся від курей з порожніми ємностями, перачу їх до сарайки.
    Там кішка Онука наша Снігуронька стоїть біля скрині й, даруйте, смикає срррракою й хвістом??? Як кіт мітить територію!!!
    Стерилізована!!!
    Як уся моя зграя!!!

    Збираю себе у купку, щоб коли Ірина Олександрова вийде зі своєї келії, не відкаблучити стосовно неї чогось подібного?:))) Я про бийку?:)

    Щодо погоди?
    По-перше, на Полтавщині й не така щоб вже спека-спека?:)

    По-друге, я ж поки памʼятаю, що я - донбасянка?
    Й на Донбасі щоліта тиждень, або днів десять, траплялося +42 в тіньові.

    Капець?
    Але ж не капець-капець?:)
    Асфальт тік в деяких місцях, авжеж.
    От щоб вздибилися залізничні чи трамвайні рейки, не памʼятаю?:)
    Може тому, що вкладали їх без порушень технології?:)

    Синоптики кажуть, ще днів два потерпіти тре, й прийде прохолода? Зі зливами, грозами та шквалами?:)

    Тре до цього всього встигнути огірки з кабачками ще раз повизбирати!

    Раптом що, майте на увазі!
    В мене по двом холодильникам по два трилітрових слоїки з холодним чаєм та компотом!
    То загулюйте в нашому напрямку!

    А я пішла щось готувати?
    Поки не так вже спекотно?
    Я навіть до GPT пішла?:)
    За картинкою відповідною?
    Як мене інструктувала Алла Ачасова, я все докладно йому замовила?:)

    Він чудово впорався!:)
    Врахував все, що я йому замовляла?:)

    Окрім вигляду каструлі?:)))
    Таку брудну я останній раз бачила трохи більше двох років тому?:) Не мною загиджену!:)
    Не брешу!:) В мене такого посуду не буває!!!:)

    Обід готовий.
    Зграя годована.
    Яйця зібрані.
    Хата метена.

    То вже час посунутися до канапи?
    Поки вона не стрибає від йййййбнсцкблгуснявих ппппідарунків?…
    На тлі погоди під назвою ТЕПЛЕНЬКО показилися всі, чи шо???Кішки Пані Вишня та Квазіморда зранку влаштували у дворі бийку?Волали не гірше сільської сирени, плювалися, шшшшипіли, пазурами тіліпали, клубком котилися???Повертаюся від курей з порожніми ємностями, перачу їх до сарайки.Там кішка Онука наша Снігуронька стоїть біля скрині й, даруйте, смикає срррракою й хвістом??? Як кіт мітить територію!!!Стерилізована!!!Як уся моя зграя!!!Збираю себе у купку, щоб коли Ірина Олександрова вийде зі своєї келії, не відкаблучити стосовно неї чогось подібного?:))) Я про бийку?:)Щодо погоди?По-перше, на Полтавщині й не така щоб вже спека-спека?:)По-друге, я ж поки памʼятаю, що я - донбасянка?Й на Донбасі щоліта тиждень, або днів десять, траплялося +42 в тіньові.Капець? Але ж не капець-капець?:)Асфальт тік в деяких місцях, авжеж.От щоб вздибилися залізничні чи трамвайні рейки, не памʼятаю?:)Може тому, що вкладали їх без порушень технології?:)Синоптики кажуть, ще днів два потерпіти тре, й прийде прохолода? Зі зливами, грозами та шквалами?:)Тре до цього всього встигнути огірки з кабачками ще раз повизбирати!Раптом що, майте на увазі!В мене по двом холодильникам по два трилітрових слоїки з холодним чаєм та компотом!То загулюйте в нашому напрямку!А я пішла щось готувати?Поки не так вже спекотно? Я навіть до GPT пішла?:)За картинкою відповідною?Як мене інструктувала Алла Ачасова, я все докладно йому замовила?:)Він чудово впорався!:)Врахував все, що я йому замовляла?:)Окрім вигляду каструлі?:)))Таку брудну я останній раз бачила трохи більше двох років тому?:) Не мною загиджену!:)Не брешу!:) В мене такого посуду не буває!!!:)Обід готовий.Зграя годована.Яйця зібрані.Хата метена.То вже час посунутися до канапи?Поки вона не стрибає від йййййбнсцкблгуснявих ппппідарунків?…
    56переглядів
  • Цілі.
    Тривога й досі триває.

    Прокинулася в польоті.
    Коли з хата з канапою підстрибнула…

    Ссссссцкйбнблдгссссня…
    Цілі.Тривога й досі триває.Прокинулася в польоті.Коли з хата з канапою підстрибнула…Ссссссцкйбнблдгссссня…
    22переглядів
  • ЩЕ НЕ ЧАС

    БУВ ЙТИ СПОЧИТИ


    (Світлій пам’яті загиблого героя-земляка Читинського Андрія)


    Як же боляче, як гірко,

    Що загасла тво́я зірка,

    Що світила на світанні...

    Путь твоя́ тепер остання.


    Не засві́тить зірка знову,

    Не заве́деш біль розмову,

    Бо у засвіти доро́га,

    Через ворога з порога.


    Не засві́тить, не засяє,

    До життя не повертає.

    А ще мала ж бо світити

    Й довго мав, Андрію, жити.


    Але клятий воріженько

    Зупинив твоє́ серденько,

    Він загнав тебе в могилу,

    Не розправиш більше кри́ла.


    Маму більше не обі́ймеш,

    В гості більше вже не при́йдеш,

    Не обі́ймеш рідних, брата,

    Бо в землі́ вже тво́я хата.


    Захищав ти нас, Андрію,

    Про звитя́гу й мир ти мріяв,

    Не судилося дожити...

    За тобою сльо́зи лити.


    Повернувся в домовині –

    Горе й туга є родині.

    Ти героєм ліг так рано,

    По тобі́ лиши́лась рана.


    На завданні ти загинув,

    Звідти в засвіти полинув.

    В Небі ти тепер на стражі...

    В нас в домівці – вбивці вражі.


    Гідний син Вкраїни-неньки,

    Вже не стукає серде́нько.

    У родини – біль-розпука,

    Вічна вже тепер розлука.


    Всі молилися за тебе,

    Та пішов від нас на Небо.

    Вже в Небеснім легіоні…

    Побратими – у полоні.


    Свічку вбивці загасили,

    Кров’ю тво́є тіло вмили.

    Ще не час був йти спочити,

    Ти в серцях зостався жити.


    25.11.2025 р.


    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

    ID:  1064656



    ЩЕ НЕ ЧАСБУВ ЙТИ СПОЧИТИ(Світлій пам’яті загиблого героя-земляка Читинського Андрія)Як же боляче, як гірко, Що загасла тво́я зірка, Що світила на світанні... Путь твоя́ тепер остання. Не засві́тить зірка знову, Не заве́деш біль розмову, Бо у засвіти доро́га, Через ворога з порога. Не засві́тить, не засяє, До життя не повертає. А ще мала ж бо світити Й довго мав, Андрію, жити. Але клятий воріженько Зупинив твоє́ серденько, Він загнав тебе в могилу, Не розправиш більше кри́ла. Маму більше не обі́ймеш,В гості більше вже не при́йдеш, Не обі́ймеш рідних, брата,Бо в землі́ вже тво́я хата. Захищав ти нас, Андрію, Про звитя́гу й мир ти мріяв, Не судилося дожити... За тобою сльо́зи лити. Повернувся в домовині – Горе й туга є родині. Ти героєм ліг так рано, По тобі́ лиши́лась рана. На завданні ти загинув, Звідти в засвіти полинув. В Небі ти тепер на стражі... В нас в домівці – вбивці вражі. Гідний син Вкраїни-неньки, Вже не стукає серде́нько.У родини – біль-розпука,Вічна вже тепер розлука.Всі молилися за тебе,Та пішов від нас на Небо.Вже в Небеснім легіоні…Побратими – у полоні.Свічку вбивці загасили,Кров’ю тво́є тіло вмили.Ще не час був йти спочити,Ти в серцях зостався жити.25.11.2025 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025ID:  1064656
    233переглядів
  • Спочатку ночером хата стрибала від бббббалістик по Полтаві.

    На початку четвертої стрибала, коли, сподіваюся, збили одну з балалайок десь поруч.


    Підвищені небезпеки до ранку в перманентному режимі…

    Й досі тривога…


    Цілі.

    Світло маємо.

    Коссссссці зузжать по селу…

    Дуже своєчасно, авжеж…


    Сссссссцкйбнблдгсня.

    Спочатку ночером хата стрибала від бббббалістик по Полтаві.На початку четвертої стрибала, коли, сподіваюся, збили одну з балалайок десь поруч.Підвищені небезпеки до ранку в перманентному режимі…Й досі тривога…Цілі.Світло маємо.Коссссссці зузжать по селу…Дуже своєчасно, авжеж…Сссссссцкйбнблдгсня.
    199переглядів

  • КОНЦТАБІРНА ЕМАНАЦІЯ

    На колючім дроті

    молоді роки висять

    етюдами.

    Вмирає стара весна.

    Ранки прелюдами

    відкривають ширму дня.

    В таборі повінь

    брукв’яного запаху.

    П’ють його губи

    барачних дверей.

    Над табором

    горить Венера,

    чекає замучених душ.

    Зловісно перегукується варта.

    Розстріляний мозок

    висох на колючім дроті.

    У ньому вмерла

    тайна буття.

    Сичать колючі терни дроту.

    Тут розстріляли еврику давно.

    Пахнуть сечею нари,

    а тіло воском.

    Десять тисяч сердець не спить,

    крові просять.

    Ніч іде м’яко і швидко,

    день буде пражним і довгим.

    Снилась мати молодою,

    мила коси у Десні.

    Беззахисна Україно!

    Ніч розливає смалятину,

    то діти твої горять у топках.

    Рідна хата далека й недосяжна.

    Одні хмари вільні в цьому світі.

    Худеньке тіло хоче хмаркою стати,

    пробує злетіти — не може,

    ще є вага.

    1954 Григорій Сагайдак

    КОНЦТАБІРНА ЕМАНАЦІЯНа колючім дротімолоді роки висятьетюдами.Вмирає стара весна.Ранки прелюдамивідкривають ширму дня.В таборі повіньбрукв’яного запаху.П’ють його губибарачних дверей.Над таборомгорить Венера, чекає замучених душ.Зловісно перегукується варта.Розстріляний мозоквисох на колючім дроті.У ньому вмерлатайна буття.Сичать колючі терни дроту.Тут розстріляли еврику давно.Пахнуть сечею нари,а тіло воском.Десять тисяч сердець не спить,крові просять.Ніч іде м’яко і швидко,день буде пражним і довгим.Снилась мати молодою,мила коси у Десні.Беззахисна Україно!Ніч розливає смалятину,то діти твої горять у топках.Рідна хата далека й недосяжна.Одні хмари вільні в цьому світі.Худеньке тіло хоче хмаркою стати,пробує злетіти — не може,ще є вага.1954 Григорій Сагайдак
    554переглядів
  • ВКРАЇНУ НАМАЛЮЮ БЕЗ ВІЙНИ


    Вкраїну намалюю без війни́,

    Квітучу і родючу Україну.

    Спокійними щоб бу́ли наші сни,

    Й щоб чули ми лиш мову солов'їну.


    Вкраїну намалюю без війни́,

    Її Карпати і Дніпровські кручі.

    Там, де не бу́де духу сатани,

    Й забе́реться навік кирзак смердючий.


    Вкраїну намалюю без війни́,

    Ріллю засіяну не мінами, а житом,

    Квітучії широкії лани,

    Всю землю, наче вкриту оксамитом.


    Вкраїну намалюю без війни́

    Тополю край дороги і калину.

    Де не додасться болю й сивини,

    Батькі́вську хату, де думками лину.


    Вкраїну намалюю без війни́

    Де сад посадять… не щодня могили,

    Огненної не буде де стіни́,

    Де рідну землю всі би полюбили.


    Вкраїну намалюю без війни́

    Там, де батьків додому всі чекають,

    Чекають лиш з роботи, не з війни!

    Й «Де татко наш?», - у мами не

    спитають.


    Вкраїну намалюю без війни́,

    Де ро́си лиш спадають, а не кулі.

    Вкраїну, Боже, й нарід бережи,

    Щоб всі щасливі в Україні бу́ли!


    Вкраїну намалюю без війни́,

    Де мама обіймає доню й сина,

    Там, де не пустка-хата й бур'яни,

    А й де щаслива кожная родина.


    Вкраїну намалюю без війни́,

    Без пострілів, без залпів, градопаду,

    Де кожен скаже: «Думкою пірни

    На рідну стежку ба́тьківського саду».


    Вкраїну намалюю без війни́,

    Без стогону, без болю, без страждання,

    Де не з війни пове́рнуться сини,

    Де радість буде й музика кохання.


    Вкраїну намалюю без війни́

    З вишневими садами й солов'ями,

    Де діти поспішають з чужини,

    Щоб знову буть в обіймах тата й мами.


    Вкраїну намалюю без війни́,

    Де квітники цвістимуть біля хати.

    Щоб не могили квітли щовесни

    Й додому не з війни будуть чекати.


    Вкраїну намалюю без війни́,

    Де стяг Вкраїни майорить усюди.

    За неньку не лягатимуть кістьми,

    Де тільки МИР і СПОКІЙ ВІЧНО БУДЕ!


    19.09.2019 р.


    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

    ID: 1063794

    ВКРАЇНУ НАМАЛЮЮ БЕЗ ВІЙНИВкраїну намалюю без війни́,Квітучу і родючу Україну.Спокійними щоб бу́ли наші сни,Й щоб чули ми лиш мову солов'їну.Вкраїну намалюю без війни́,Її Карпати і Дніпровські кручі.Там, де не бу́де духу сатани,Й забе́реться навік кирзак смердючий.Вкраїну намалюю без війни́,Ріллю засіяну не мінами, а житом,Квітучії широкії лани,Всю землю, наче вкриту оксамитом.Вкраїну намалюю без війни́Тополю край дороги і калину.Де не додасться болю й сивини,Батькі́вську хату, де думками лину.Вкраїну намалюю без війни́Де сад посадять… не щодня могили,Огненної не буде де стіни́,Де рідну землю всі би полюбили.Вкраїну намалюю без війни́Там, де батьків додому всі чекають,Чекають лиш з роботи, не з війни!Й «Де татко наш?», - у мами неспитають.Вкраїну намалюю без війни́,Де ро́си лиш спадають, а не кулі.Вкраїну, Боже, й нарід бережи,Щоб всі щасливі в Україні бу́ли!Вкраїну намалюю без війни́,Де мама обіймає доню й сина,Там, де не пустка-хата й бур'яни,А й де щаслива кожная родина.Вкраїну намалюю без війни́,Без пострілів, без залпів, градопаду,Де кожен скаже: «Думкою пірниНа рідну стежку ба́тьківського саду».Вкраїну намалюю без війни́,Без стогону, без болю, без страждання,Де не з війни пове́рнуться сини,Де радість буде й музика кохання.Вкраїну намалюю без війни́З вишневими садами й солов'ями,Де діти поспішають з чужини,Щоб знову буть в обіймах тата й мами.Вкраїну намалюю без війни́,Де квітники цвістимуть біля хати.Щоб не могили квітли щовесниЙ додому не з війни будуть чекати.Вкраїну намалюю без війни́,Де стяг Вкраїни майорить усюди.За неньку не лягатимуть кістьми,Де тільки МИР і СПОКІЙ ВІЧНО БУДЕ!19.09.2019 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019ID: 1063794
    618переглядів
  • Від учора домовлялися, що діти сьогодні садитимуть помідори від Зоя Яковенко та Оксана Скляренко?

    Дівки, щиро вам вдячна за розсаду!!!


    Коли я нарешті витрухалася у двір, синочок посадкову акцію майже завершив!:)

    Донечку будити пожалів!:)


    Ну то я, добра матуся, й без помідорів їй нарізала трошки роботи!:)


    Мене сьогодні щось перемкнуло на молочці?:)

    То окрім булгуру з мʼясом та овочами я ще наварганила по каструльці какао та молочних макаронів!:)

    Як не років десять я таких макаронів не готувала?:)


    Яйця зібрані.

    Білизна порозвішана.

    Хата метена.


    Ще щось напрацювати?:)

    Чи вже можна видихнути?:)

    Від учора домовлялися, що діти сьогодні садитимуть помідори від Зоя Яковенко та Оксана Скляренко?Дівки, щиро вам вдячна за розсаду!!!Коли я нарешті витрухалася у двір, синочок посадкову акцію майже завершив!:)Донечку будити пожалів!:)Ну то я, добра матуся, й без помідорів їй нарізала трошки роботи!:)Мене сьогодні щось перемкнуло на молочці?:)То окрім булгуру з мʼясом та овочами я ще наварганила по каструльці какао та молочних макаронів!:)Як не років десять я таких макаронів не готувала?:)Яйця зібрані.Білизна порозвішана.Хата метена.Ще щось напрацювати?:)Чи вже можна видихнути?:)
    296переглядів
  • 📺Помер відомий "сільський султан" Сергій Бондар із шоу "Хата на тата", – повідомив його син у TikTok.

    Хлопець попросив користувачів із розумінням поставитися до втрати родини та не розпитувати близьких про батька.

    🤷🏼‍♂️Під час шоу Сергій вважав побут жіночою справою, а сам віддавав перевагу телевізору. Та все ж захоплення турецькими серіалами та його яскравий характер припали до душі багатьом глядачам.
    📺Помер відомий "сільський султан" Сергій Бондар із шоу "Хата на тата", – повідомив його син у TikTok. Хлопець попросив користувачів із розумінням поставитися до втрати родини та не розпитувати близьких про батька. 🤷🏼‍♂️Під час шоу Сергій вважав побут жіночою справою, а сам віддавав перевагу телевізору. Та все ж захоплення турецькими серіалами та його яскравий характер припали до душі багатьом глядачам.
    307переглядів 3Відтворень
  • Пілллллять…
    Вʼїббббало двічи так, що хата стрибала…

    В Телезі кажуть, що балістика на Кременчук?
    Чотири балістики…
    А те, що ми чули - конус Маха?

    От воно мені потрібно в такому віці, засвоювати нові для себе поняття?…
    Пілллллять… Вʼїббббало двічи так, що хата стрибала… В Телезі кажуть, що балістика на Кременчук? Чотири балістики… А те, що ми чули - конус Маха? От воно мені потрібно в такому віці, засвоювати нові для себе поняття?…
    239переглядів
  • МИНУЛЕ НАЗАД НЕ ВЕРТАЄ

    Я думками буваю все там,
    Де дитинство моє́ промайнуло,
    Повернути б в ту мить, наче в храм…
    У пам’яті сном не заснуло.

    Там, де хліб колоси́ться в полях,
    Там, де небо безхмарне над нами,
    Там, де ворог не йде навіть в снах,
    І не сіються міни стежками.

    Де тополі ростуть край доріг,
    Де гойдається човен на хвилі,
    Там, де отчий зберігся поріг,
    Де думки́ все пливуть легкокрилі.

    Де калина росте край воріт,
    Де барвінок росте й рута-м’ята,
    Де минуло багато вже літ,
    Й збереглася батьківськая хата.

    Де криниця в саду з журавлем,
    Чорнобривці, що сіяла мама,
    Про це згадую з болем-жалем,
    Бо зачинена хата і брама.

    На городі є кущ полину
    Й верболози густі над потоком,
    Подали́ся батьки в далину
    І подвір’я не зміряють кроком.

    Де з-за обрію сонце встає,
    Там, де потік й ріка протікає,
    Спогад смутку й журби додає,
    Бо минуле назад не вертає.

    А так хочеться все поверну́ть
    І з любов’ю до всьо́го торкатись,
    То ж ніко́ли цього́ не забуть,
    Тільки в спогади мож огортатись.

    30.01.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1062080




    МИНУЛЕ НАЗАД НЕ ВЕРТАЄ Я думками буваю все там, Де дитинство моє́ промайнуло, Повернути б в ту мить, наче в храм… У пам’яті сном не заснуло. Там, де хліб колоси́ться в полях, Там, де небо безхмарне над нами, Там, де ворог не йде навіть в снах, І не сіються міни стежками. Де тополі ростуть край доріг, Де гойдається човен на хвилі, Там, де отчий зберігся поріг, Де думки́ все пливуть легкокрилі. Де калина росте край воріт, Де барвінок росте й рута-м’ята, Де минуло багато вже літ, Й збереглася батьківськая хата. Де криниця в саду з журавлем, Чорнобривці, що сіяла мама, Про це згадую з болем-жалем, Бо зачинена хата і брама. На городі є кущ полину Й верболози густі над потоком, Подали́ся батьки в далину І подвір’я не зміряють кроком. Де з-за обрію сонце встає, Там, де потік й ріка протікає, Спогад смутку й журби додає, Бо минуле назад не вертає. А так хочеться все поверну́ть І з любов’ю до всьо́го торкатись, То ж ніко́ли цього́ не забуть, Тільки в спогади мож огортатись. 30.01.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1062080
    837переглядів
Більше результатів