Бомж — теж громадянин України, – речник Київського обласного ТЦК пояснив мобілізацію безхатченків.
«Безхатченко він чи ні — це громадянин, відсутність постійного місця проживання не є підставою для звільнення від мобілізації. Давайте взагалі відмовимося від слова «безхатченко». У нас є тільки громадяни України», — заявив Байдалюк.
Що думаєте з цього приводу?

https://t.me/Ukraineaboveallelse

#поезія
А пам'ятаєш літо?
Те, що у мирі, з Богом.
Те, що у липах квітло,
шастало під порогом.
Те, що летіло пухом,
рвало тополям душі.
Те, що у капелюху
джем готувало з ружі.
А пам'ятаєш червень?
Той, що колись, з вишнЯми.
Ягоди. Квіти. Зелень.
І комарі ночами.
А пам'ятаєш липень?
Той, що духмяний, з медом.
Що абрикоси сипле.
І незабудки в небі.
Той, що гойдає трави,
білим дзвіночкам -- льолі.
Що на купальські забави
в'яже вінки, на долю...
А пам'ятаєш, в серпні
кòней, в степах медових?
Спеку тягучу, нестерпну.
Сіно. І ос грушкòвих.
Маки. Житà. Колосся.
Літо, сповите в щастя.
Боже, то все збулося?
Боже, хоч раз ще вдасться?

Людмила Галінська

⚡️ Основа і перший крок. У Зеленського пояснили, яким має бути перемир'я з РФ

У президента підбили підсумки саміту в Лондоні. Повідомляється, що європейські лідери обговорили фінансову підтримку української оборонки. А рішення щодо санкцій проти Росії, включно з замороженими активами, залишатимуться на столі, допоки не буде встановлений стійкий мир.

Крім того, є чітка позиція щодо потенційного перемир'я:

▪️основою мають бути сильні гарантії безпеки
▪️зокрема, розглядається залучення механізмів НАТО для посилення ЗСУ
▪️початок перемир'я має розпочатися з обміну полоненими та повернення дітей

Конкретний план розроблятиметься на основі пропозицій Франції та Великої Британії.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Харків кульбабковий.
Травень 2025р.

Коли гримить
-----
Почалося все з тривоги. Гостро, різко, як біль у грудях. Чоловік на ім’я Орест стояв на порозі свого дому в мирному місті, ще вчора дратувався на сусіда, що косив траву в неділю, а сьогодні вже тримав автомат, вдягав бронежилет і не розумів, як опинився в цьому новому, спотвореному світі.

Він потрапив на війну, як і тисячі інших. Не герой. Просто солдат. Просто чоловік. І вже першого дня під обстрілами, лежачи у багнюці, коли свист снарядів рвав небо, а смерть дихала в потилицю, він згадав про Бога. Не тому, що був побожним. А тому, що більше не знав до кого звертатися.

— Боже, збережи… — прошепотів. — Будь ласка…

Кожного разу, коли поруч падала міна, кожного разу, коли тіло стискалось від страху, Орест молився. Навіть не словами, а думками, криком всередині. У бліндажі, під свистом вітру, у запорошеній тиші після бою він стискав дерев’яний хрестик, який дав йому капелан, і вірив. Бо інакше не витримав би.

І вижив. Дивом. Один з небагатьох.

Коли війна відпустила, він повернувся додому. Люди обіймали, питали, як воно, а він усміхався — стримано, розуміючи, що біль всередині не змиється розмовами. Поступово війна стала спогадом. Сни з вибухами рідшали. Сусід знову косив траву в неділю, і це знову почало дратувати.

Хрестик лежав у шухляді. Молитви стишились. Життя затягувало назад — робота, покупки, серіали, щоденні дрібниці. Здавалося, що тепер усе по-іншому, але насправді — просто повернулося «до звичного».

Він згадував Бога все рідше. Лише коли щось йшло не так. Коли захворіла мати. Коли сестра потрапила у аварію. Коли знову щось гриміло — небо, доля, серце.

І тоді він ловив себе на думці:
«Чому я згадую Тебе тільки тоді, коли гримить?»

Одного вечора, прокинувшись від чергового сну з війною, він встав, пішов до тієї самої шухляди і витягнув хрестик. Тихо сів. Не молився, не говорив нічого вголос.

Просто сидів — з Богом.
Без обстрілів.
Без потреби щось просити.
Просто — бути.

І, можливо, вперше після війни — відчув мир.

#JonathanDavis #Korn

Сьогодні день народження в особливого для мене музиканта, який в далекому 99-му відкрив мені важку музику. Джонатане, люблю тебе forever😍