#книжковий_відгук #Лана_читає
"Інститут шляхетних убивць" Валерія Малахова
Я закохалася в оформлення цієї книги одразу, як побачила, і дуже раділа, що ми обрали її для обговорення у книжковому клубі. Одразу після прочитання я була готова сказати, що попри недоліки мені сподобалося. Але після обговорення оцінку я все ж знизила.
У інституті шляхетних панянок якийсь страшний демон вбиває, власне, панянок. І оскільки це не супербагаті панянки, закладу на них якось п+п. Проте деякі зацікавлені особи змогли врятувати душу останньої жертви і поселити в її тіло іншого демона. Тепер ця демониця-співмешканка за умовами угоди має повернутися у ту навчальну шарагу та знайти поганця.
З плюсів для себе я відзначила стиль. Мені сподобався оцей іронічно-цинічний голос демониці, який постійно жартує та періодично пробиває четверту стіну, звертаючись до читача. Ця персонажка типу як погана, але взагалі-то не дуже. Бо минуле у неї сумне, та й шляхетні панянки у цьому виші насправді гірші за нешляхетних демониць. Завдяки досить легкому стилю мені і читалося легко.
Я завжди за любовну лінію, але тут її скоріше нема, і це раптово теж виявилося плюсом. Бо навіть моя ванільна душа усвідомлювала, що кохання-зітхання сюди не впишеться. Хоча, може, впишеться в наступних частинах.
З недоліків - місцями видно, що це переклад, є помилки при редактурі. Не скажу, що багато, але дещо помітила. Проте саме вони враження не зіпсували. Але вже на обговоренні вилізли деякі провали в сюжеті, і от це вже було гірше. Я не чіплялася до майже не прописаної світобудови, бо і без неї мені було все ок. Але от питання до сюжету виникли, і на клубі було дуууже жваве обговорення (вибачте, Книгарня Є, ми самі не думали, шо так буде))).
Тим не менш, книга читалася швидко, місцями було весело, фінал мене влаштував, і тепер цікаво, шо там буде далі)
#книжковий_відгук #Лана_читає
"Інститут шляхетних убивць" Валерія Малахова
Я закохалася в оформлення цієї книги одразу, як побачила, і дуже раділа, що ми обрали її для обговорення у книжковому клубі. Одразу після прочитання я була готова сказати, що попри недоліки мені сподобалося. Але після обговорення оцінку я все ж знизила.
У інституті шляхетних панянок якийсь страшний демон вбиває, власне, панянок. І оскільки це не супербагаті панянки, закладу на них якось п+п. Проте деякі зацікавлені особи змогли врятувати душу останньої жертви і поселити в її тіло іншого демона. Тепер ця демониця-співмешканка за умовами угоди має повернутися у ту навчальну шарагу та знайти поганця.
З плюсів для себе я відзначила стиль. Мені сподобався оцей іронічно-цинічний голос демониці, який постійно жартує та періодично пробиває четверту стіну, звертаючись до читача. Ця персонажка типу як погана, але взагалі-то не дуже. Бо минуле у неї сумне, та й шляхетні панянки у цьому виші насправді гірші за нешляхетних демониць. Завдяки досить легкому стилю мені і читалося легко.
Я завжди за любовну лінію, але тут її скоріше нема, і це раптово теж виявилося плюсом. Бо навіть моя ванільна душа усвідомлювала, що кохання-зітхання сюди не впишеться. Хоча, може, впишеться в наступних частинах.
З недоліків - місцями видно, що це переклад, є помилки при редактурі. Не скажу, що багато, але дещо помітила. Проте саме вони враження не зіпсували. Але вже на обговоренні вилізли деякі провали в сюжеті, і от це вже було гірше. Я не чіплялася до майже не прописаної світобудови, бо і без неї мені було все ок. Але от питання до сюжету виникли, і на клубі було дуууже жваве обговорення (вибачте, Книгарня Є, ми самі не думали, шо так буде))).
Тим не менш, книга читалася швидко, місцями було весело, фінал мене влаштував, і тепер цікаво, шо там буде далі)
Українська
English
