• Українці в американському місті Сан-Франциско в Каліфорнії потужно підтримали державні свята патріотичною ходою: доля занесла їх дуже далеко але вони не забувають про Україну
    Українці в американському місті Сан-Франциско в Каліфорнії потужно підтримали державні свята патріотичною ходою: доля занесла їх дуже далеко але вони не забувають про Україну
    215переглядів 5Відтворень
  • https://youtu.be/1bpD4HvaVjE?si=LtYBZTUapvkIPZbR
    https://youtu.be/1bpD4HvaVjE?si=LtYBZTUapvkIPZbR
    400переглядів 1 Поширень
  • 101переглядів
  • #поезія
    Давно копита відгучали,
    уже пропав за ними й слід.
    Уже дівчата докучали:
    чого чекаєш стільки літ?
    Ти бач, яке життя настало.
    Чекай, літа свої спини.
    Та й будеш дівка-перестарок,
    як він повернеться з війни.

    А я піснями біль тамую.
    Увечері, бувало, сидимо, –
    задумаюсь, затихну, засумую.
    Пряду печаль… Співається само:

    "Повій, вітре буйнесенький, звідкіль тебе прошу.
    Розвій, вітре, мою тугу, що на серці ношу!"

    А вечір довгий, хуртовина струже.
    Дівчата гомонять про те, про се.
    В розмові я, сказати б, то не дуже.
    А в пісні можу виспівати все.

    Співалося. А ті все не вертались,
    що засвіт встали в похід з полуночі.
    Слова самі на голос навертались,
    як сльози навертаються на очі.

    Ліна Костенко


    #поезія Давно копита відгучали, уже пропав за ними й слід. Уже дівчата докучали: чого чекаєш стільки літ? Ти бач, яке життя настало. Чекай, літа свої спини. Та й будеш дівка-перестарок, як він повернеться з війни. А я піснями біль тамую. Увечері, бувало, сидимо, – задумаюсь, затихну, засумую. Пряду печаль… Співається само: "Повій, вітре буйнесенький, звідкіль тебе прошу. Розвій, вітре, мою тугу, що на серці ношу!" А вечір довгий, хуртовина струже. Дівчата гомонять про те, про се. В розмові я, сказати б, то не дуже. А в пісні можу виспівати все. Співалося. А ті все не вертались, що засвіт встали в похід з полуночі. Слова самі на голос навертались, як сльози навертаються на очі. Ліна Костенко
    680переглядів
  • 158переглядів
  • https://youtu.be/29EhV4MBb4M?si=TfU6iEr_GdvIwQj1
    https://youtu.be/29EhV4MBb4M?si=TfU6iEr_GdvIwQj1
    501переглядів
  • 131переглядів
  • 1
    54переглядів
  • Ще дві українські бронзи у перший день чемпіонату Європи з важкої атлетики серед юніорів та молоді в Албанії!

    Юлія Ковальова, змагаючись серед молоді до 23 років у ваговій категорії до 53 кг, здобула дві бронзові медалі — у ривку та у сумі двоборства.

    У поштовху Юлія посіла 6 місце, показавши у підсумку результат 83 кг + 102 кг = 185 кг.

    Вітаємо та продовжуємо вболівати за наших важкоатлетів в Албанії. Чемпіонат Європи U23 триватиме до 4 листопада.
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦🏋️‍♀️🥉🥉Ще дві українські бронзи у перший день чемпіонату Європи з важкої атлетики серед юніорів та молоді в Албанії🇦🇱! Юлія Ковальова, змагаючись серед молоді до 23 років у ваговій категорії до 53 кг, здобула дві бронзові медалі — 🥉у ривку та 🥉 у сумі двоборства. У поштовху Юлія посіла 6 місце, показавши у підсумку результат 83 кг + 102 кг = 185 кг. 👏Вітаємо та продовжуємо вболівати за наших важкоатлетів в Албанії. Чемпіонат Європи U23 триватиме до 4 листопада. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    104переглядів
  • ГЕРОЇ. Вони не народжуються — ними стають.

    КРОВ. БІЛЬ. МУКИ. СТРАЖДАННЯ. ТОРТУРИ. Вони пройшли через усе це заради НАС. За Нашу свободу, за Нашу землю, за Наше право жити без страху.

    Але СТРАХ — він тут. Ми його відчуваємо. Ми дивимося на них, на тих, хто став на захист, і запитуємо себе: а ми, змогли б? Чи справді, змогли б? Якби не цей страх, що хапає за горло, паралізує, не дає зробити крок. Якби не він — ми були б серед них... ПРАВДА?

    ВІДЧИНИ ВІКНО. Поглянь. Час героїв уже настав. Він не десь у книжках, не десь у фільмах. Він поруч. Він в очах тих, хто бореться, хто не боїться, хто йде вперед, хто віддає все заради ПЕРЕМОГИ.

    А ти? Чому не там? Чому не посеред них?

    СТРАХ. Ще раз СТРАХ. Ліпше — фоточку в стрічку. Ліпше — пост про те, як ми пам’ятаємо. Ліпше — "листівочки", "датки", "символи". Так прийнято, так роблять усі.

    АЛЕ ГЕРОЇ НЕ ТАКІ.

    Вони не виставляють фоточки. Вони не пишуть постів про те, як це було. Вони творять історію. Кожного дня. Ціною власного життя.

    Тож вибір є. Завжди.

    Боятися? Чи діяти? Забути? Чи жити з правдою?

    ГЕРОЇ роблять вибір. А ти?

    23.05.2025
    ГЕРОЇ. Вони не народжуються — ними стають. КРОВ. БІЛЬ. МУКИ. СТРАЖДАННЯ. ТОРТУРИ. Вони пройшли через усе це заради НАС. За Нашу свободу, за Нашу землю, за Наше право жити без страху. Але СТРАХ — він тут. Ми його відчуваємо. Ми дивимося на них, на тих, хто став на захист, і запитуємо себе: а ми, змогли б? Чи справді, змогли б? Якби не цей страх, що хапає за горло, паралізує, не дає зробити крок. Якби не він — ми були б серед них... ПРАВДА? ВІДЧИНИ ВІКНО. Поглянь. Час героїв уже настав. Він не десь у книжках, не десь у фільмах. Він поруч. Він в очах тих, хто бореться, хто не боїться, хто йде вперед, хто віддає все заради ПЕРЕМОГИ. А ти? Чому не там? Чому не посеред них? СТРАХ. Ще раз СТРАХ. Ліпше — фоточку в стрічку. Ліпше — пост про те, як ми пам’ятаємо. Ліпше — "листівочки", "датки", "символи". Так прийнято, так роблять усі. АЛЕ ГЕРОЇ НЕ ТАКІ. Вони не виставляють фоточки. Вони не пишуть постів про те, як це було. Вони творять історію. Кожного дня. Ціною власного життя. Тож вибір є. Завжди. Боятися? Чи діяти? Забути? Чи жити з правдою? ГЕРОЇ роблять вибір. А ти? ✍️23.05.2025
    344переглядів