#поезія
Запроси мене осінь на танець удвох,
Білий вальс ми станцюєм, неначе у Відні,
Глядачами візьмемо знайомих кількох,
То дерева, бо ми ж з ними рідні.
Я душею немовби до неба злечу,
Ти ж п"янити умієш своїм ароматом,
Ніжність хочу безмежно відчути твою,
Що, бува, огортає так раптом
Листопад золотавий засипле най щедро,
Мов овації, буде для нас він звучать.
В шерхотінні його тільки буде і чути,
Наче "браво!" він буде нестримно кричать.
І нехай відчуття насолоди триває,
Цілу вічність і тільки, не менше аби.
А мене почуття теплоти огортає,
Ти, красуне, мене на той вальс запроси.
Сергій Ущапівський
#поезія
Запроси мене осінь на танець удвох,
Білий вальс ми станцюєм, неначе у Відні,
Глядачами візьмемо знайомих кількох,
То дерева, бо ми ж з ними рідні.
Я душею немовби до неба злечу,
Ти ж п"янити умієш своїм ароматом,
Ніжність хочу безмежно відчути твою,
Що, бува, огортає так раптом
Листопад золотавий засипле най щедро,
Мов овації, буде для нас він звучать.
В шерхотінні його тільки буде і чути,
Наче "браво!" він буде нестримно кричать.
І нехай відчуття насолоди триває,
Цілу вічність і тільки, не менше аби.
А мене почуття теплоти огортає,
Ти, красуне, мене на той вальс запроси.
Сергій Ущапівський
Українська
English
