#поезія
Всміхніться, пані! Все мине...
Тримайте лиш рівніше спину.
Мінливе все... Й життя земне
Щось подає нам щохвилини.
Пройдіть ходою від стегна
По тих моментах незабутніх,
Де кожен нерв, немов струна.
Ідіть з минулого в майбутнє.
Пече в душі?... Долайте біль,
Бо часом нам усім здається,
Що біль й безвихідь звідусіль :
Де шито тонко - там і рветься.
Всміхніться, пані! Все мине...
Добра і чистих вам відносин!
Життя людське таке складне...
Ще не зима... Ще тільки осінь...
Надія Козлова
Всміхніться, пані! Все мине...
Тримайте лиш рівніше спину.
Мінливе все... Й життя земне
Щось подає нам щохвилини.
Пройдіть ходою від стегна
По тих моментах незабутніх,
Де кожен нерв, немов струна.
Ідіть з минулого в майбутнє.
Пече в душі?... Долайте біль,
Бо часом нам усім здається,
Що біль й безвихідь звідусіль :
Де шито тонко - там і рветься.
Всміхніться, пані! Все мине...
Добра і чистих вам відносин!
Життя людське таке складне...
Ще не зима... Ще тільки осінь...
Надія Козлова
#поезія
Всміхніться, пані! Все мине...
Тримайте лиш рівніше спину.
Мінливе все... Й життя земне
Щось подає нам щохвилини.
Пройдіть ходою від стегна
По тих моментах незабутніх,
Де кожен нерв, немов струна.
Ідіть з минулого в майбутнє.
Пече в душі?... Долайте біль,
Бо часом нам усім здається,
Що біль й безвихідь звідусіль :
Де шито тонко - там і рветься.
Всміхніться, пані! Все мине...
Добра і чистих вам відносин!
Життя людське таке складне...
Ще не зима... Ще тільки осінь...
Надія Козлова

36переглядів