#Постаті ЗІНАЇДА ТУЛУБ 28 листопада 1890 р. у Києві у родині відомого юриста народилася на світ Зінаїда Тулуб. Її прадіди запорозькі полковники, дід Олександр Тулуб - кирило-мефодієвець, приятель Т. Шевченка. Діди-прадіди були україномовними, а батько - російський поет, бабця по матері - француженка. Зінаїда закінчила Київську жіночу гімназію, потім - Вищі жіночі курси історико-філологічного факультету. У 1919-1921 рр. молода жінка очолила лекторську секцію в частинах Червоної Армії. Та проза життя диктувала своє: щоб прогодувати маму та брата, Зінаїда Тулуб зайнялася перекладами. Вона відійшла від політики, заглибилася в роботу, писала сценарії для кінофабрики: «Гайдамаки», «Сагайдачний». Пробу пера українською вона віднесла Тичині: переклад оповідання сподобався і Павло Григорович запропонував літературну роботу. 1934 року Зінаїда Тулуб видала роман «Людолови» першу епопею вітчизняної історичної прози. Зінаїді Павлівні було 46 років, вона вела життя самітника-вченого. 1937-го зважилась на одруження, а роман «Людолови» послано на Всесвітню виставку до Парижа. Навіть мала бути нагорода. Та 4 липня 1937 року Зінаїду Тулуб арештовано, архів родини, найкращий у Києві альбом автографів великих людей, було знищено. (Закінчення 5 грудня) З відривного календаря "Український народний календар" за 28 листопада. ------------- #Постаті ЗІНАЇДА ТУЛУБ (Закінчення. Початок 28 листопада) 5 вересня 1937 р. Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила українську письменницю Зінаїду Тулуб до 10 років ув'язнення. «З порога смерті благаю вас: дайте хоч ковток свободи!» - зойк болю та розпачу прорвався крізь колючі дроти на волю в словах Зінаїди Тулуб до найвищої посадової особи держави. Як «активний контрреволюціонер» письменниця відбула каторгу на Колимі, перенесла за цей час дві онкооперації. Потім були 9 років заслання до Казахстану. Там Зінаїда Павлівна працювала бібліотекарем і збирала матеріал про Тараса Шевченка. Доля звела її із 107-річним акином Ісхаковим, який хлопчиком чув Тараса. Ці матеріали дали змогу письменниці написати роман «В степу безкраїм за Уралом». «Не дайте мені загинути на чужині», - просила вона, звертаючись до високих інстанцій. Тільки у вересні 1956 року завдяки Максиму Рильському Зінаїду Тулуб реабілітували. Знесилена і хвора повернулася вона в Київ. Радість і гордість відчула страдниця, коли видала роман про Т. Шевченка. Працювала над книгою «Моє життя», завершити яку не судилося. 26 вересня 1964 р. не стало ще однієї шляхетної особистості з романтичною зовнішністю, витонченими манерами та досконалим знанням семи мов. За публікацією Ганни Черкаської З відривного календаря "Український народний календар" за 5 грудня. --------

https://www.youtube.com/live/a8RNUjgghsg?si=bwUigwB0CcP-fwmr

https://www.youtube.com/live/4m_lHbGbiTk?si=gcchNjKx6ynIPZQ6

За весь цикл життя шкіра людини змінюється близько тисячі разів.

https://youtu.be/qmRxcBjn_g0?si=CH2CP4Q96BwO6UrF

#відгук 📖«Тіло кожного» - книга від британської письменниці та есеїстки Олівії Ленґ. Книга про тілесність і тілесну свободу. Авторка підіймає важливі теми: 📍прийняття свого тіла, і яку роль в цьому відіграє суспільство; 📍увʼязнення, як відсутність свободи; 📍хвороба - проблема тіла чи самоусвідомлення; 📍расова і гендерна дискримінація. Письменниця намагається розібратись в цих питання і веде за собою читача. Наводить власні роздуми, аналізує праці науковців. Але, дає читачу самостійно зробити висновки. Однозначно раджу її прочитати, бо вона про реалії нашого життя.

“Нора змінює сценарій” Аннабель Монаган Видавництво "Віват" Нора Гамільтон пише сценарії ванільних фільмів для каналу “Романтика”, які завжди закінчуються хепі-ендом. Але після того, як чоловік кинув її з двома дітьми та боргами, вона написала геть іншу історію, яку такою вирішили екранізувати. Знімальна група мала провести у будинку буквально кілька днів, та цирк поїхав, а виконавець головної ролі Лео Венс залишився. І життя Нови пішло вже по іншому сценарію. Це сучасний любовний роман сферичній у вакуумі. Є цікавий сюжет, є в міру гумору, є кохання, звісно ж, і є драма, бо інакше все було б занадто солодко. Відчуття, що драма буде, і вона мені не сподобається, почало наростати ближче до середини книги. І так і сталося. Скажу чесно, я в якийсь момент була впевнена, шо Нора дуже кардинально змінить сценарій, і навіть підтримувала її в цьому. Спочатку нам малювали гарні стосунки двох дорослих адекватних людей, де жінка аґінь, а чоловік - грін флег, і тут як на тобі! У мене були певні підозри, але потрібно було їбать яке поважне пояснення. Звісно, причина драми потім з’ясувалася, і я, натягуючи сову на глобус, можу це зрозуміти, але.. ну… якщо дуже натягувати. Якщо не рахувати цього моменту, мені загалом сподобалося. Не вишак, але добротна така романтична книжуля, де немає хтивих сцен, але є мімімі, тепле душевне спілкування, поступовість у стосунках, гарні стосунки в родині (окрім Бена, звісно). Саме таким міг би бути фільм на каналі “Романтика” (якщо такий існує). #книжковий_відгук #Лана_читає

Ніщо не зупинить витрату грошей, час якої настав😆 Три дні ходила «мені треба якась книга нова» от і знайшлась та краса, яку я собі замовила ☺️