Гумка запитала в олівця:
– Як справи, друже?
Олівець сердито відповів:
– Я тобі не друг, я тебе ненавиджу.
Гумка, здивована і сумна, запитала:
– Чому?
Олівець відповів:
– Тому що ти видаляєш те, що я пишу.
– Я просто стираю помилки.
– А навіщо ти це робиш?
– Я гумка, і це моя робота.
– Це не робота, – сказав олівець.
Гумка відповіла:
– Моя робота така ж корисна, як і твоя.
Олівець різким тоном відповів:
– Ти неправа і зарозуміла, бо той, хто пише, кращий за того, хто стирає.
– Стерти неправильне дорівнює написанню правильного.
Олівець трохи помовчав, потім сказав сумним голосом:
– Але я бачу, що ти з кожним днем стаєш меншою.
– Тому що я жертвую невеликою частиною себе кожного разу, коли виправляю помилку.
– Я також відчуваю себе меншим, ніж раніше.
– Ми не можемо робити добро іншим, якщо не готові пожертвувати чимось.
Потім вона з ніжністю подивилася на олівця і запитала:
– Ти все ще ненавидиш мене?
Олівець посміхнувся і відповів:
– Як я можу тебе ненавидіти, коли ти стільки жертвуєш собою.
Кожен день, коли ти прокидаєшся – у тебе залишається на один день менше.
Якщо ви не можете бути олівцем, щоб створити щастя для інших, будьте гумкою, щоб стерти їхній біль і посіяти надію та оптимізм у їхніх душах, нагадуючи їм, що майбутнє краще за минуле.
Будьте завжди вдячними...
Гумка запитала в олівця:
– Як справи, друже?
Олівець сердито відповів:
– Я тобі не друг, я тебе ненавиджу.
Гумка, здивована і сумна, запитала:
– Чому?
Олівець відповів:
– Тому що ти видаляєш те, що я пишу.
– Я просто стираю помилки.
– А навіщо ти це робиш?
– Я гумка, і це моя робота.
– Це не робота, – сказав олівець.
Гумка відповіла:
– Моя робота така ж корисна, як і твоя.
Олівець різким тоном відповів:
– Ти неправа і зарозуміла, бо той, хто пише, кращий за того, хто стирає.
– Стерти неправильне дорівнює написанню правильного.
Олівець трохи помовчав, потім сказав сумним голосом:
– Але я бачу, що ти з кожним днем стаєш меншою.
– Тому що я жертвую невеликою частиною себе кожного разу, коли виправляю помилку.
– Я також відчуваю себе меншим, ніж раніше.
– Ми не можемо робити добро іншим, якщо не готові пожертвувати чимось.
Потім вона з ніжністю подивилася на олівця і запитала:
– Ти все ще ненавидиш мене?
Олівець посміхнувся і відповів:
– Як я можу тебе ненавидіти, коли ти стільки жертвуєш собою.
Кожен день, коли ти прокидаєшся – у тебе залишається на один день менше.
Якщо ви не можете бути олівцем, щоб створити щастя для інших, будьте гумкою, щоб стерти їхній біль і посіяти надію та оптимізм у їхніх душах, нагадуючи їм, що майбутнє краще за минуле.
Будьте завжди вдячними...
Українська
English
