Розповідаємо історію проросійського політика Олега Царьова — від бізнесмена та депутата Партії регіонів до втікача, зрадника та пропагандиста Кремля. Він називав День Конституції «днем ганьби», підтримував диктаторські закони, тікав до РФ під час Революції Гідності, допомагав російським окупантам і відкрито працював на розвал України. СБУ оголосила його в розшук, суд засудив за держзраду та конфіскував майно на майже пів мільярда гривень: квартири, землю, санаторії в Криму й бізнес-активи. Ми показуємо, як Царьов докотився до зради, що робив під час війни, як заробляв на окупованих територіях і де він перебуває зараз. Це — повний розбір життя, статків і справжньої ролі Олега Царьова у війні проти України👆🏼

https://youtu.be/eI2q2aKI1do?si=-kil4qNydMYtwaMF

Утримати «вертикаль». Як «заколотники» проти Єрмака перехоплюють владу #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини https://brovaryregion.in.ua/?p=46472

#історія #особистості ⚔️ Михайло Омелянович-Павленко: Генерал і легенда Першого Зимового походу. 8 грудня 1878 року народився Михайло Омелянович-Павленко — видатний український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР, один із ключових командувачів в історії боротьби за українську державність у 1917–1921 роках. Його ім'я нерозривно пов'язане з найгероїчнішою операцією УНР — Першим Зимовим походом. 🛡️ Шлях від імперії до УНР Народившись у російській імперській родині з українським корінням, Михайло Омелянович-Павленко здобув блискучу військову освіту. У Першу світову війну він командував полками та виявив високу військову майстерність. Після Лютневої революції 1917 року він став на бік українського національного руху. Його брат, Іван, також став визначним діячем української армії. Михайло активно брав участь в українізації військових частин, а пізніше обіймав високі пости в армії Української Народної Республіки (УНР): Він командував Запорізькою дивізією. Був головним комендантом міста Києва. Очолював Корпус Січових Стрільців. Командувач Першого Зимового походу Його найбільшою військовою заслугою стало командування Першим Зимовим походом (грудень 1919 — травень 1920) — унікальною операцією Армії УНР. 🥶 Наприкінці 1919 року, опинившись у «трикутнику смерті» (оточені більшовиками, білогвардійцями та поляками), залишки Армії УНР прийняли рішення не складати зброю, а здійснити глибокий рейд по тилах ворога. Під командуванням Омеляновича-Павленка українські війська: Пройшли понад 2500 кілометрів окупованими територіями. Зберегли боєздатність і український прапор. Весь цей час вели постійні бої та підтримували моральний дух населення, демонструючи, що українська держава ще існує. Цей похід став школою мужності та прикладом ведення партизанської війни. Еміграція та спадщина Після поразки у Визвольних змаганнях Михайло Омелянович-Павленко емігрував, але продовжував активно працювати. Він був Міністром оборони в урядах УНР в екзилі та залишив цінні мемуари «Спогади українського генерала», які є важливим джерелом для вивчення військової історії України. Його життя — це приклад беззастережної відданості ідеї незалежної України.

Марія Кирилюк (FB): Американський лінгвіст шокував світ заявою про українську мову Дослідження Джона МакВортера — професора лінгвістики з Колумбійського університету, який вивчав складність мов. Він аналізував 200+ мов світу за параметрами: граматика, словотвір, фонетика, система відмінків… І виклав результати в статті, яка підірвала лінгвістичне ком’юніті. Цитата, яку запам’ятали назавжди: **“Українська мова — це лінгвістичний парадокс. Вона має 7 відмінків, 3 роди, складну систему дієслівних форм, але при цьому ЛОГІЧНІША за англійську”.** Він пояснював: — У більшості складних мов є “винятки з винятків”. — Латина, німецька, французька — там треба вчити напам’ять тисячі форм. — А українська побудована як конструктор LEGO: є правила — і вони працюють. Майже немає irregular verbs, як в англійській. “Ви розумієте систему — і можете створити будь-яке слово”. Найбільше його вразило словотворення. Він показував приклад: “читати” → прочитати, зачитатися, дочитати, перечитати, недочитати, вичитати, зачитати… Одне слово породжує 15+ нових сенсів через префікси. При цьому кожен українець інтуїтивно розуміє, що таке “зачитатися” і чим це відрізняється від “зачитати”. “Це генетична пам’ять мови, якій тисячі років”. Далі він сказав: **“Англійська спрощувалась століттями, щоб стати lingua franca. Ми втратили відмінки, роди, складні форми — заради простоти.”** **“А українська зберегла ВСЮ складність і при цьому залишилася логічною. Це означає одне: носії цієї мови мають неймовірну когнітивну гнучкість”.** Він порівняв словники: • Англійська: ~100 000 слів • Українська: ~256 000 слів (офіційно), але потенційно — необмежена кількість через словотворення. “Ви можете створити слово недоперечитувач — і кожен українець зрозуміє його з першого разу”. “Покажіть мені іншу мову, де це працює так само”. Після публікації статті мовознавці писали: “Чому ми не вивчали українську раніше?” Зараз у 15 університетах США відкрили курси української — не через політику, а через лінгвістичний інтерес. МакВортер сказав: “Якби я мав вивчити ще одну слов’янську мову — я б обрав українську. Вона як шахи серед мов: складна, але елегантна” Ми не читали це дослідження, але наведені вижимки нам подобаються) https://t.me/peremoga_online/38382

#музика Українська версія, як на мене, то краще 🤗

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Київ та кияни. 1980-ті роки. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

#історія #особистості 🎭 Марія Крушельницька: Прима сцени та невтомна просвітителька. 8 грудня 1876 року народилася Марія Крушельницька (Слобода) — одна з найяскравіших постатей українського театрального мистецтва кінця XIX – першої половини XX століття, а також талановита письменниця та активна громадська діячка. 🌟 Життя, присвячене театру Марія Савчина (Крушельницька — псевдонім за дівочим прізвищем матері) була не лише актрисою, але й режисером та педагогом. Її театральний шлях розпочався на сцені Театру товариства «Руська бесіда» у Львові, а пізніше вона блискуче виступала у складі трупи Йосипа Стадника та в Київському театрі імені Івана Франка. Її акторський талант відзначався глибоким психологізмом і вмінням передати складні драматичні образи. Серед найвідоміших ролей: Олена («Глитай, або ж Павук» Марка Кропивницького); Маруся («Маруся Богуславка» Михайла Старицького); Леді Макбет (в однойменній трагедії Шекспіра). Крушельницька не просто грала — вона створювала на сцені національних героїв, надихаючи глядачів. Її діяльність припала на період інтенсивного становлення українського професійного театру, і вона стала його однією з рушійних сил. 🕊️ Письменницький та громадський внесок Марія Крушельницька була не тільки примою сцени, а й активною письменницею. Вона відома як авторка прозових творів, фейлетонів та нарисів, які публікувала під псевдонімом «Марійка зі Слободи». У своїх текстах вона часто піднімала гострі соціальні питання, зокрема становище жінки та інтелігенції. Окрім того, вона вела значну просвітницьку роботу, продовжуючи традиції, закладені «Просвітою» (товариство, засноване у день її народження). Вона виступала з лекціями, брала участь у діяльності жіночих організацій та сприяла популяризації української культури. Хоча пізніше, після 1939 року, її творчий шлях був пов'язаний із радянськими театрами, Марія Крушельницька залишається символом багатогранного таланту, який присвятив своє життя служінню українській культурі. Вона — яскравий приклад того, як мистецтво може бути потужною формою національної боротьби. 💫

#історія #події ✊ Символ Зміни: Повалення Леніна та «Марш мільйона». 8 грудня 2013 року стало одним із найбільш знакових днів Революції Гідності в Україні. У Києві відбулися дві події, що чітко засвідчили розрив українського суспільства з радянським минулим: «Марш мільйона» та драматичне повалення пам'ятника Леніну на Бессарабській площі. 💥 «Марш мільйона» — Народний Ультиматум «Марш мільйона» був відповіддю громадян на жорстокий розгін студентів на Майдані Незалежності в ніч на 30 листопада. Ця акція стала найбільшою в історії незалежної України, об'єднавши, за різними оцінками, від 500 тисяч до мільйона протестувальників. Масштаб: Люди прибули з усіх регіонів країни, вимагаючи відставки уряду Миколи Азарова та президента Віктора Януковича. Це був не просто мітинг, а демонстрація загальнонаціонального гніву та солідарності. Лозунги: Основними вимогами були притягнення до відповідальності винних у побитті студентів, звільнення політичних в'язнів та повернення країни до курсу європейської інтеграції. Результат: Марш підтвердив масову підтримку Майдану, перетворивши протест із локального на всеукраїнський рух опору. Падіння Символу Ввечері того ж дня, після завершення основної частини маршу, сотні протестувальників зібралися на Бессарабській площі, де з 1946 року стояв пам'ятник Володимиру Леніну. Це був один із небагатьох монументів вождю більшовиків, що залишився у центральній частині столиці. Дія: Активісти, використовуючи альпіністське спорядження та троси, почали демонтаж. Попри спроби правоохоронців перешкодити, пам'ятник було повалено під радісні вигуки натовпу та виконання Гімну України. Символізм: Падіння бронзового Леніна стало потужним символом декомунізації та остаточного розриву з тоталітарним минулим. Ця подія дала початок загальнонаціональному «ленінопаду», коли пам'ятники радянським діячам почали зносити по всій Україні. Ці дві події 8 грудня 2013 року не лише змінили вигляд київських вулиць, але й продемонстрували світові незворотність європейського та національно-свідомого вибору українського народу.