👉Українці самі стимулюють російську пропаганду: експерт про публікацію наслідків ворожих атак

"Жоден російський телеграм-канал не публікує подібну інформацію про свої атаки. Це створює поле для пропаганди ворога, яке ми неефективно зупиняємо",

— пояснив Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації.

Він також зазначив, що така ситуація лише посилює негативний вплив російських каналів і демонструє недосконалість українських інформаційних стратегій, що може посилити шкоду від обстрілів.

❗️ Росія готує удар по урядовим будівлям у Києві — Зеленський

Про це Президент заявив під час спілкування з журналістами коментуючи заяву Сергія Лаврова про нібито дронову атаку на резиденцію Путіна на Валдаї і погрози вдарити по відповідним українським об’єктам у відповідь.

Зараз вони своєю заявою, що атакована була їх якась резиденція, просто готують, я впевнений, ґрунт для того, щоби нанести удари по столиці і, напевно, по державним будівлям — заявив Володимир Зеленський.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

❗️По 12-16 годин гарантовано не буде світла у Києві на цьому тижні, — Олександр Харченко

СИДИТЬ ОРКО, ЗАЧЕКАВСЯ

( На мелодію пісні «ОЙ НА ГОРІ БІЛИЙ КАМІНЬ» )

Сидить орко, зачекався, ку-ку-ку,
Сидить орко, зачекався,
Бо до зброї він допався,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

Чека орка подарунок, ку-ку-ку,
Чека орка подарунок:
Чорний мішок на пакунок,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

Він чекає на підмогу, ку-ку-ку,
Він чекає на підмогу:
Із двохсотими в дорогу
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

Цей дарунок ми вдаруєм, ку-ку-ку,
Цей дарунок ми вдаруєм,
Це для орків не шкодуєм,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

Наче орку сон приснився, ку-ку-ку,
Наче орку сон приснився –
В свою крівцю занурився,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

Раптом орко роздуплився, ку-ку-ку,
Раптом орко роздуплився –
В своїй крівоньці умився,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

Лежить орко, окопався, ку-ку-ку,
Лежить орко, окопався,
Із життям вже попрощався,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

Ви, ординці, нам не браття, ку-ку-ку,
Ви, ординці, нам не браття,
Рвемо вас, неначе шмаття,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

Нам Господь допомагає, ку-ку-ку,
Нам Господь допомагає,
Всяку нечисть вичищає,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

Джавеліни й байрактари, ку-ку-ку,
Джавеліни й байрактари,
Ми вас, орки, не чекали,
Ку-ку-рі-ку-ку-ку-ку.

02.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ЩОБ ВИ УСІ, ТВАРЮКИ, ПОЗДИХАЛИ

Щоб ви усі, тварюки, поздихали
За те, що руку ви на нас підня́ли!
Смердючії убивці ви, раschиsти,
Вам мариться Бандера і нацисти.

Щоб ви усі, тварюки, поздихали
За те, що ви невинних повбивали.
За це, убивці, про́щення не буде,
Вам не прости́ть ні Бог, ні наші люди.

Щоб ви усі, тварюки, поздихали
За те, що із землею все зрівняли,
За те, що матерів й дітей убили.
Навіщо вас на світ цей наплоди́ли?

Щоб ви усі, тварюки, поздихали,
Ніко́го ми із вас тут не чекали.
Ми сво́ю рідну землю захищаєм
І з квітами вас тут не зустрічаєм.

Щоб ви усі, тварюки, поздихали
За те, що від життя всіх позбавляли,
За те, що ви домівки нам спалили
І геноцид із нами учинили.

Щоб ви усі, тварюки, поздихали,
Раschиsтськії потво́ри і шакали.
Ми неньку-Україну відбудуєм
Й парад у пекло кожному влаштуєм!

02.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 943944

НЕ ЗАЛИШУ

Як зали́шити маю я хату?
Як зали́шить подвір’я й садок?
Я не можу зали́шить це кату,
Вже розбитий, та рідний куток.

Як зали́шити можу дружину,
Що давно нерухомо лежить?
Сво́ю першу любов і єдину,
Вік з якою зумів я прожи́ть.

Все життя ми жили́ душа в душу,
Ми ділили і радість, й біду,
Із коханою бути я мушу,
Із куточка свого́ не піду́.

Цю хатину самі́ будували,
Це гніздечко звивали удвох,
Заробляли все чесно, не крали,
Не чекали у ньому непро́х.

Наші ді́точки тут народились,
І зростали вони са́ме тут,
Тим, що маємо, за́вжди гордились.
Та не знали, що орки прийду́ть.

Навіть в снах найстрашніших не бачив,
Що палатиме все у вогні,
А дружина мовчить… тільки плаче,
Що Вкраїна з ордою в борні́.

І на старості що нам робити?
Та й здоров’я уже в нас нема…
Ми не зможемо звірство простити,
Що вчинила орда з усіма.

До дітей ми поїхать не можем,
Та і їм небезпечно сюди.
Може й го́лови скоро тут зложим
В сво́їй хаті від звірства орди.

Вже як бу́де… На все Божа воля,
Якщо су́джено це пережить…
Бо спіткала такая недоля,
Якій опір не можем чини́ть.

Вже сусідські хати́ погоріли…
Хоронив я сусідів в саду.
Так наза́вжди вони оніміли…
Хто створив сатанинську орду?

Нашу хату тако́ж зачепило…
Залишився вцілілий куток…
Скрізь уламками все тут встелило…
Та з домівки ніку́ди… ні крок.

Якщо су́джено жити – вцілієм,
Може скоро це пекло мине,
Та прощати таке не посмієм
За все звірство раschиsтське страшне́.

Все зрівняла орда із землею
І продовжує дальше рівнять,
І зв’язку́ вже нема із ріднею…
Від життя взя́лись нас визволя́ть.

Волонтери заве́зли нам їжу,
А вода у криниці ще є…
Не збирав я тривожну валізу,
Бо дружина – багатство моє́.

У валізу її не спакую
Й помирать не зали́шу одну.
У куточку кохану рятую,
Від орди у любов огорну.

Під опіку ми Богу дали́ся,
На все воля Господня тепер,
Ми з дружиною знов обняли́ся,
Бо любов нашу орко не стер.

02.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 943945