• Українська гімнастка Анастасія Ткаченко провела тренування прямо у бомбосховищі під час нічних обстрілів Києва 👏🏻

    📹: yurievich600
    Українська гімнастка Анастасія Ткаченко провела тренування прямо у бомбосховищі під час нічних обстрілів Києва 👏🏻 📹: yurievich600
    Like
    1
    324переглядів 5Відтворень
  • 1. Ми будемо пити каву в Ялті.
    2. Наша ціль - кордони 1991.
    3. путін - довбойоб.
    4. Наша ціль - кордони 2014.
    5. Скоро мир.
    6. Я готовий говорити з путіним і працювати над мирним планом.

    Все це заяви від Президента і його оточення.

    Можна ще знайти штук 50 таких самих. Це просто на око і те, що я згадав швидко.

    Про що це?

    Про стратегії!

    Зеленський грається в "наперстки": а давайте так? а може інакше? а може так? Сьогодні може бути настрій кордони до 91-го, а завтра вже віддаємо всі рідкоземельні метали. Тут ніхто не вгадає.

    Вчора ми вбивали путіна, а сьогодні готові підписувати договори.

    Прям зараз ми в НАЙСЛАБШІЙ позиції в якій можна лише уявити себе.

    І да, можна сказати, що в усьому винен Трамп. Але я не памʼятаю, щоб Трамп був президентом України. Його ми не обирали і він не обіцяв служити Україні. У нас там інша людина на Банковій.

    Що ж зараз треба робити?

    1. Уряд національної єдності.

    2. Пояснити все суспільству (бо ви знову його розкочегарили, що от скоро вже буде мирне життя і шашлики. Виглядає так, що не буде).

    3. Обрати стратегію!!!!: яка наша ціль? що ми хочемо? Як ми збираємось цього досягти?

    4. Поговорити чесно з армією і запропонувати, як ми будемо жити далі: які умови демобілізації, які умови контрактів, як ми плануємо набирати далі людей і так далі. (Ми не можемо тримати 1 мільйон людей в рабстві і вважати, що це нормально. Треба нормально поговорити і зробити систему. Ми тримаємось ЛИШЕ через армію).

    5. Почати формувати більш тісніший альянс з Європою і шукати гроші, підтримку там.

    6. Згадати, що крім республіканців є демократи. Що в самій республіканській партії є друзі України. Почати формувати коаліції і шукати підтримку. З самою компандою Трампа спробувати мати діалог, а не те, що зараз відбувається.
    1. Ми будемо пити каву в Ялті. 2. Наша ціль - кордони 1991. 3. путін - довбойоб. 4. Наша ціль - кордони 2014. 5. Скоро мир. 6. Я готовий говорити з путіним і працювати над мирним планом. Все це заяви від Президента і його оточення. Можна ще знайти штук 50 таких самих. Це просто на око і те, що я згадав швидко. Про що це? Про стратегії! Зеленський грається в "наперстки": а давайте так? а може інакше? а може так? Сьогодні може бути настрій кордони до 91-го, а завтра вже віддаємо всі рідкоземельні метали. Тут ніхто не вгадає. Вчора ми вбивали путіна, а сьогодні готові підписувати договори. Прям зараз ми в НАЙСЛАБШІЙ позиції в якій можна лише уявити себе. І да, можна сказати, що в усьому винен Трамп. Але я не памʼятаю, щоб Трамп був президентом України. Його ми не обирали і він не обіцяв служити Україні. У нас там інша людина на Банковій. Що ж зараз треба робити? 1. Уряд національної єдності. 2. Пояснити все суспільству (бо ви знову його розкочегарили, що от скоро вже буде мирне життя і шашлики. Виглядає так, що не буде). 3. Обрати стратегію!!!!: яка наша ціль? що ми хочемо? Як ми збираємось цього досягти? 4. Поговорити чесно з армією і запропонувати, як ми будемо жити далі: які умови демобілізації, які умови контрактів, як ми плануємо набирати далі людей і так далі. (Ми не можемо тримати 1 мільйон людей в рабстві і вважати, що це нормально. Треба нормально поговорити і зробити систему. Ми тримаємось ЛИШЕ через армію). 5. Почати формувати більш тісніший альянс з Європою і шукати гроші, підтримку там. 6. Згадати, що крім республіканців є демократи. Що в самій республіканській партії є друзі України. Почати формувати коаліції і шукати підтримку. З самою компандою Трампа спробувати мати діалог, а не те, що зараз відбувається.
    258переглядів 1 Поширень
  • 91переглядів
  • 65переглядів
  • 196переглядів
  • https://www.youtube.com/shorts/IJhCMNJBiZA
    https://www.youtube.com/shorts/IJhCMNJBiZA
    226переглядів
  • Love
    2
    252переглядів
  • До цього часу існує багато міфів про бій під Крутами.

    300 дітей, яких закинули в зуби Муравйову? Нікому було захищати Київ і т.д.

    Почнемо з дітей.Чи старший курс Старшинської школи (250 чоловік), загін Вільного Козацтва (80 чоловік, народ різний та ветерани Першої світової) діти? +сотня добровольців студентів ,саме ці ті студенти про яких весь час мова.
    Прийняли бій, співвідношення один до десяти. Втрималися. По команді відступили. За собою розібрали залізничну колію. Цим наступ на Київ затримали на день-другий.
    Хлопці, які заблукали (одна чота до 30 чол.)-жертви, безумовно. Їх розстріляли та знущалися.

    Так само як міф про те,що нікому було захищати Центральну Раду окрім юнаків студентів і війська геть не було.В цей час на півдні в Одесі вели бої з червоними одеські гайдамаки Сахна-Устимовича,в Києві вели вуличні бої гайдамаки Слобідського Коша,стрільці Коновальця,богданівці,гайдамаки Петріва,вільні козаки Ковенка з червоними що підняли повстання в місті зокрема в районі Арсеналу,на Правобережжі ще залишки 1-го Укр.корпусу українізованого Скоропадським свого часу,вели бої та стримували збільшовичені частини старої армії.

    Варто зазначити це був героїчний бій, без скиглення. Бій з невеликим числом загиблих, між іншим, враховуючи співвідношення сил до армії Муравйова. Та бій з тактичною перемогою. Тоді кожен день був на вагу,і це дозволило Україні виграти в Брест-Литовську на міжнародній арені.

    П.С.
    На першій світлині, Оверко Гончаренко,старшина Армії УНР.Той самий командир крутянців,що очолював військову юнацьку школу ім.Хмельницького. В Другу світову він пішов до лав дивізії "Галичина", пройшов успішно весь бойовий шлях дивізії,в тому числі прорвався з котла під Бродами,та помер у США в 1980 р.
    ©️ автор Андрій Чорний


    На другій світлині, Матвій Данилюк — ветеран Армії УНР, учасник бою під Крутами в складі Київської Юнацької школи ім. Богдана Хмельницького, у якій навчався юнкером. Як пригадує Галина Чижук, Данилюк завжди був за Україну: «Пам'ятаю, мала років п’ять чи шість, і дід мене покликав застібнути йому ґудзик на сорочці. На руці в нього була жовто-блакитна стрічка, я ще тоді запитала, що то таке, а він сказав: “Так треба”. А бабуся почала плакати: “Ти, петлюрівський недобитку, через тебе нас усіх в Сибір вишлють”».

    Саме йому пощастило побачити незалежність України, хоч і не ту, за яку він боровся. Матвій Данилюк прожив 103 роки та помер у 1994 році.
    До цього часу існує багато міфів про бій під Крутами. 300 дітей, яких закинули в зуби Муравйову? Нікому було захищати Київ і т.д. Почнемо з дітей.Чи старший курс Старшинської школи (250 чоловік), загін Вільного Козацтва (80 чоловік, народ різний та ветерани Першої світової) діти? +сотня добровольців студентів ,саме ці ті студенти про яких весь час мова. Прийняли бій, співвідношення один до десяти. Втрималися. По команді відступили. За собою розібрали залізничну колію. Цим наступ на Київ затримали на день-другий. Хлопці, які заблукали (одна чота до 30 чол.)-жертви, безумовно. Їх розстріляли та знущалися. Так само як міф про те,що нікому було захищати Центральну Раду окрім юнаків студентів і війська геть не було.В цей час на півдні в Одесі вели бої з червоними одеські гайдамаки Сахна-Устимовича,в Києві вели вуличні бої гайдамаки Слобідського Коша,стрільці Коновальця,богданівці,гайдамаки Петріва,вільні козаки Ковенка з червоними що підняли повстання в місті зокрема в районі Арсеналу,на Правобережжі ще залишки 1-го Укр.корпусу українізованого Скоропадським свого часу,вели бої та стримували збільшовичені частини старої армії. Варто зазначити це був героїчний бій, без скиглення. Бій з невеликим числом загиблих, між іншим, враховуючи співвідношення сил до армії Муравйова. Та бій з тактичною перемогою. Тоді кожен день був на вагу,і це дозволило Україні виграти в Брест-Литовську на міжнародній арені. П.С. На першій світлині, Оверко Гончаренко,старшина Армії УНР.Той самий командир крутянців,що очолював військову юнацьку школу ім.Хмельницького. В Другу світову він пішов до лав дивізії "Галичина", пройшов успішно весь бойовий шлях дивізії,в тому числі прорвався з котла під Бродами,та помер у США в 1980 р. ©️ автор Андрій Чорний На другій світлині, Матвій Данилюк — ветеран Армії УНР, учасник бою під Крутами в складі Київської Юнацької школи ім. Богдана Хмельницького, у якій навчався юнкером. Як пригадує Галина Чижук, Данилюк завжди був за Україну: «Пам'ятаю, мала років п’ять чи шість, і дід мене покликав застібнути йому ґудзик на сорочці. На руці в нього була жовто-блакитна стрічка, я ще тоді запитала, що то таке, а він сказав: “Так треба”. А бабуся почала плакати: “Ти, петлюрівський недобитку, через тебе нас усіх в Сибір вишлють”». Саме йому пощастило побачити незалежність України, хоч і не ту, за яку він боровся. Матвій Данилюк прожив 103 роки та помер у 1994 році.
    797переглядів
  • 🤬 Упродовж доби окупанти завдали 574 удари по 14 населених пунктах Запорізької області
    🤬 Упродовж доби окупанти завдали 574 удари по 14 населених пунктах Запорізької області
    159переглядів
  • Like
    1
    1Kпереглядів