#архітектура #історя
Невицький замок, розташований неподалік села Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської області, є однією з найдавніших і найтаємничіших пам’яток регіону. Ця напівзруйнована фортеця височіє на горі вулканічного походження, на висоті близько 260 метрів над рівнем моря, у мальовничій долині річки Уж. Завдяки своєму стратегічному розташуванню замок у минулому контролював важливий торговий шлях, що з’єднував Угорщину з Галичиною через Ужоцький перевал.
Історія Невицького замку сягає XII-XIII століть, коли на цьому місці існувало дерев’яне укріплення. Перші письмові згадки про нього датуються початком XIV століття, коли замок став осередком опору проти королівської влади Карла Роберта Анжуйського. У XIV столітті фортеця перейшла до рук впливового роду Другетів, які перебудували її в кам’яну споруду. Саме за їхнього правління замок набув рис сучасного вигляду, отримавши потужні оборонні вежі, зокрема чотирикутний донжон, що зберігся до наших днів. У XV столітті, з поширенням вогнепальної зброї, Другети укріпили замок, пристосувавши його до нових умов війни. Проте в 1644 році, під час релігійних воєн, трансільванський князь Юрій I Ракоці зруйнував фортецю, і з того часу вона більше не відновлювалася.
Невицький замок оповитий численними легендами. Найвідоміша з них розповідає про Погану Діву — жорстоку правительку, яка, за переказами, наказувала додавати до будівельного розчину молоко матерів і навіть кров селян, щоб зробити стіни міцнішими. Ця моторошна історія додає замку особливого шарму й приваблює туристів. Інша версія пов’язує назву "Невицький" із захистом "невіст" — молодих дівчат, яких ховали тут під час ворожих нападів.
Сьогодні замок перебуває в аварійному стані, але завдяки зусиллям волонтерів з усього світу його руїни поступово консервуються. З вершини гори відкриваються захоплюючі краєвиди на Ужанську долину, а поряд із замком можна відвідати "Сад Вагнера" — парк, закладений у XIX столітті. Невицький замок є не лише пам’яткою архітектури національного значення, а й символом багатої історії Закарпаття, що кличе дослідити його таємниці.
#архітектура #історя
Невицький замок, розташований неподалік села Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської області, є однією з найдавніших і найтаємничіших пам’яток регіону. Ця напівзруйнована фортеця височіє на горі вулканічного походження, на висоті близько 260 метрів над рівнем моря, у мальовничій долині річки Уж. Завдяки своєму стратегічному розташуванню замок у минулому контролював важливий торговий шлях, що з’єднував Угорщину з Галичиною через Ужоцький перевал.
Історія Невицького замку сягає XII-XIII століть, коли на цьому місці існувало дерев’яне укріплення. Перші письмові згадки про нього датуються початком XIV століття, коли замок став осередком опору проти королівської влади Карла Роберта Анжуйського. У XIV столітті фортеця перейшла до рук впливового роду Другетів, які перебудували її в кам’яну споруду. Саме за їхнього правління замок набув рис сучасного вигляду, отримавши потужні оборонні вежі, зокрема чотирикутний донжон, що зберігся до наших днів. У XV столітті, з поширенням вогнепальної зброї, Другети укріпили замок, пристосувавши його до нових умов війни. Проте в 1644 році, під час релігійних воєн, трансільванський князь Юрій I Ракоці зруйнував фортецю, і з того часу вона більше не відновлювалася.
Невицький замок оповитий численними легендами. Найвідоміша з них розповідає про Погану Діву — жорстоку правительку, яка, за переказами, наказувала додавати до будівельного розчину молоко матерів і навіть кров селян, щоб зробити стіни міцнішими. Ця моторошна історія додає замку особливого шарму й приваблює туристів. Інша версія пов’язує назву "Невицький" із захистом "невіст" — молодих дівчат, яких ховали тут під час ворожих нападів.
Сьогодні замок перебуває в аварійному стані, але завдяки зусиллям волонтерів з усього світу його руїни поступово консервуються. З вершини гори відкриваються захоплюючі краєвиди на Ужанську долину, а поряд із замком можна відвідати "Сад Вагнера" — парк, закладений у XIX столітті. Невицький замок є не лише пам’яткою архітектури національного значення, а й символом багатої історії Закарпаття, що кличе дослідити його таємниці.