• 133переглядів 7Відтворень
  • #історія #постаті
    Обличчя «Мавки» та душа українського бароко: Раїса Недашківська.
    Якщо і шукати в українському кінематографі втілення магічного реалізму, то воно має обличчя Раїси Недашківської. 17 лютого 1943 року народилася актриса, якій судилося стати не просто зіркою екрана, а живим символом тієї самої «Лісової пісні», що проросла крізь асфальт радянської цензури.

    Її дебют у 17 років у ролі Мавки у фільмі Віктора Івченка (1961) став сенсацією. У час, коли радянське кіно вимагало образів «передовиць виробництва», на екрані з’явилася істота позаземної краси та тендітності. Недашківська не просто зіграла роль — вона задала планку візуального коду українського поетичного кіно, де краса є формою спротиву сірості.

    Творча біографія Раїси Степанівни — це історія про те, як не зрадити себе в умовах ідеологічного тиску. Вона блискуче втілила образ Мар’ї у «Комісарі» Олександра Аскольдова — фільмі, який за свою правдивість і «неформатність» пролежав на полиці 20 років. Її героїні завжди мали подвійне дно: зовнішня м’якість приховувала залізний хребет. Саме тому її Катерина Білокур у моновиставі стала канонічною — актриса змогла передати трагедію генія, затиснутого в лещата селянського побуту.

    Але Недашківська — це не лише про кіно. Вона стала одним із фундаторів та ідеологів Молодого театру в Києві, місця, де в 80-х роках почалося справжнє відродження української театральної естетики. Її активна громадянська позиція, особливо в часи становлення незалежності, доводить: для неї культура — це не декорація, а лінія фронту. Вона завжди наголошувала, що українське мистецтво має бути «високим», елітарним, а не лише «шароварним».

    Сьогодні Раїса Степанівна залишається камертоном інтелігентності та вірності професії. У світі, де популярність вимірюється кількістю підписників, вона нагадує нам про цінність «справжнього» — того, що не зникає після закінчення титрів. Її Мавка все ще блукає нашими лісами, нагадуючи, що є речі, які «не вмирають».
    #історія #постаті Обличчя «Мавки» та душа українського бароко: Раїса Недашківська. Якщо і шукати в українському кінематографі втілення магічного реалізму, то воно має обличчя Раїси Недашківської. 17 лютого 1943 року народилася актриса, якій судилося стати не просто зіркою екрана, а живим символом тієї самої «Лісової пісні», що проросла крізь асфальт радянської цензури. 🎭 Її дебют у 17 років у ролі Мавки у фільмі Віктора Івченка (1961) став сенсацією. У час, коли радянське кіно вимагало образів «передовиць виробництва», на екрані з’явилася істота позаземної краси та тендітності. Недашківська не просто зіграла роль — вона задала планку візуального коду українського поетичного кіно, де краса є формою спротиву сірості. 🌿 Творча біографія Раїси Степанівни — це історія про те, як не зрадити себе в умовах ідеологічного тиску. Вона блискуче втілила образ Мар’ї у «Комісарі» Олександра Аскольдова — фільмі, який за свою правдивість і «неформатність» пролежав на полиці 20 років. Її героїні завжди мали подвійне дно: зовнішня м’якість приховувала залізний хребет. Саме тому її Катерина Білокур у моновиставі стала канонічною — актриса змогла передати трагедію генія, затиснутого в лещата селянського побуту. 🎨 Але Недашківська — це не лише про кіно. Вона стала одним із фундаторів та ідеологів Молодого театру в Києві, місця, де в 80-х роках почалося справжнє відродження української театральної естетики. Її активна громадянська позиція, особливо в часи становлення незалежності, доводить: для неї культура — це не декорація, а лінія фронту. Вона завжди наголошувала, що українське мистецтво має бути «високим», елітарним, а не лише «шароварним». 🏛️ Сьогодні Раїса Степанівна залишається камертоном інтелігентності та вірності професії. У світі, де популярність вимірюється кількістю підписників, вона нагадує нам про цінність «справжнього» — того, що не зникає після закінчення титрів. Її Мавка все ще блукає нашими лісами, нагадуючи, що є речі, які «не вмирають». ✨
    1
    563переглядів
  • https://youtu.be/v8_zcaiuPpA?si=2Vks7sWhoVHLOYDv
    https://youtu.be/v8_zcaiuPpA?si=2Vks7sWhoVHLOYDv
    268переглядів
  • На Харківщині потяг смертельно травмував жінку, слідчі розслідують кримінальне провадження, — Національна поліція

    Трагедія сталася 9 грудня неподалік села Велетень Чугуївського району.

    Електровоз здійснив наїзд на жінку, коли та рухалась по наземному залізничному переходу. Машиніст подавав звуковий сигнал та застосував екстрене гальмування, однак уникнути трагедії не вдалось.

    31-річна жінка отримала несумісні з життям тілесні ушкодження й загинула.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    На Харківщині потяг смертельно травмував жінку, слідчі розслідують кримінальне провадження, — Національна поліція Трагедія сталася 9 грудня неподалік села Велетень Чугуївського району. Електровоз здійснив наїзд на жінку, коли та рухалась по наземному залізничному переходу. Машиніст подавав звуковий сигнал та застосував екстрене гальмування, однак уникнути трагедії не вдалось. 31-річна жінка отримала несумісні з життям тілесні ушкодження й загинула. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    162переглядів
  • ВОНА ОБИРАЄ СПОРТ
    ВОНА ОБИРАЄ СПОРТ
    81переглядів 1Відтворень
  • 1
    208переглядів
  • "December`ські миттєвості"
    чай гарячий дає наснагу,
    наливає душу по вінця теплістю.
    грудень скрадливо моститься під ковдру,
    застеляє вулиці м'якою сніжністю.
    оживають спогади в іскрах сонячних,
    вже на скронях біліє паморозь.
    відголоски дитинства тримаю в долонях,
    прикладаю до серця, переживаю наново:
    перші кроки твої по хрумкому снігу,
    перші падіння на замерзлій калюжі,
    перші хапання за руку мами - підтримка,
    перше "я сама" в ковзанах на крижанці.
    сніговія December'ська
    занурює в спомини...
    кожна згадка — нова миттєвість у казці.
    13.12.2025 Ірина Вірна
    "December`ські миттєвості" чай гарячий дає наснагу, наливає душу по вінця теплістю. грудень скрадливо моститься під ковдру, застеляє вулиці м'якою сніжністю. оживають спогади в іскрах сонячних, вже на скронях біліє паморозь. відголоски дитинства тримаю в долонях, прикладаю до серця, переживаю наново: перші кроки твої по хрумкому снігу, перші падіння на замерзлій калюжі, перші хапання за руку мами - підтримка, перше "я сама" в ковзанах на крижанці. сніговія December'ська занурює в спомини... кожна згадка — нова миттєвість у казці. 13.12.2025 Ірина Вірна 💙💛
    623переглядів 7Відтворень
  • БРАТСТВО ІЛЮЗІЙ

    Я йому довірив все без міри,
    Вірив в щирість, створену не мною.
    Та чомусь замало стало віри.
    Він не зрадив. Просто був собою.

    Не шукав у зла глибоких вчинків,
    Не міняв довіру на багатство.
    Ми самі клепали із відтинків
    Те, що люди називають братство.

    Я зробив хорошу, світлу постать,
    Наче він був здатен дати світло.
    Та йому важливо було просто
    Бути фоном, тепло і привітно.

    Ми чужі не слухали поради
    І молились на богів безликих.
    І тоді страждали не від зради —
    Від своїх очікувань великих.

    Він не винен, що давно не має
    Те, чого в нім не було й не буде.
    Хто ж насправді винен? Хто там знає!
    Тут розсудить тільки Бог, не люди.

    Мирослав Манюк
    30.04.2025
    БРАТСТВО ІЛЮЗІЙ Я йому довірив все без міри, Вірив в щирість, створену не мною. Та чомусь замало стало віри. Він не зрадив. Просто був собою. Не шукав у зла глибоких вчинків, Не міняв довіру на багатство. Ми самі клепали із відтинків Те, що люди називають братство. Я зробив хорошу, світлу постать, Наче він був здатен дати світло. Та йому важливо було просто Бути фоном, тепло і привітно. Ми чужі не слухали поради І молились на богів безликих. І тоді страждали не від зради — Від своїх очікувань великих. Він не винен, що давно не має Те, чого в нім не було й не буде. Хто ж насправді винен? Хто там знає! Тут розсудить тільки Бог, не люди. Мирослав Манюк 30.04.2025
    2
    328переглядів
  • Ломаченко повісив рукавички на цвях.

    Василь Ломаченко заявив, що офіційно завершує боксерську кар'єру.

    Востаннє боксер виходив у ринг у травні минулого року, коли здолав колишнього абсолютного чемпіона світу у легкій вазі Джорджа Камбососа.
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    👋 Ломаченко повісив рукавички на цвях. Василь Ломаченко заявив, що офіційно завершує боксерську кар'єру. Востаннє боксер виходив у ринг у травні минулого року, коли здолав колишнього абсолютного чемпіона світу у легкій вазі Джорджа Камбососа. #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    268переглядів 11Відтворень
  • Звід від Польського Генштаба.
    Шо не кажіть, а атака Польщі 3,14-дарньою давно планувалася, бо імпотентна Європа сама просила кацапів це зробити, от і подивимось чи мають яйця, чи знову як Балтійці скажуть, що то наслідок нашого РЕБА. Ніуя то не РЕБ був.
    Звід від Польського Генштаба. Шо не кажіть, а атака Польщі 3,14-дарньою давно планувалася, бо імпотентна Європа сама просила кацапів це зробити, от і подивимось чи мають яйця, чи знову як Балтійці скажуть, що то наслідок нашого РЕБА. Ніуя то не РЕБ був.
    315переглядів