БРАТСТВО ІЛЮЗІЙ

Я йому довірив все без міри,
Вірив в щирість, створену не мною.
Та чомусь замало стало віри.
Він не зрадив. Просто був собою.

Не шукав у зла глибоких вчинків,
Не міняв довіру на багатство.
Ми самі клепали із відтинків
Те, що люди називають братство.

Я зробив хорошу, світлу постать,
Наче він був здатен дати світло.
Та йому важливо було просто
Бути фоном, тепло і привітно.

Ми чужі не слухали поради
І молились на богів безликих.
І тоді страждали не від зради —
Від своїх очікувань великих.

Він не винен, що давно не має
Те, чого в нім не було й не буде.
Хто ж насправді винен? Хто там знає!
Тут розсудить тільки Бог, не люди.

Мирослав Манюк
30.04.2025
БРАТСТВО ІЛЮЗІЙ Я йому довірив все без міри, Вірив в щирість, створену не мною. Та чомусь замало стало віри. Він не зрадив. Просто був собою. Не шукав у зла глибоких вчинків, Не міняв довіру на багатство. Ми самі клепали із відтинків Те, що люди називають братство. Я зробив хорошу, світлу постать, Наче він був здатен дати світло. Та йому важливо було просто Бути фоном, тепло і привітно. Ми чужі не слухали поради І молились на богів безликих. І тоді страждали не від зради — Від своїх очікувань великих. Він не винен, що давно не має Те, чого в нім не було й не буде. Хто ж насправді винен? Хто там знає! Тут розсудить тільки Бог, не люди. Мирослав Манюк 30.04.2025
Like
2
29views