🏊 Українські плавці повертаються з медалями з відкритого чемпіонату Литви

🏆 Переможці та призери в особистих змаганнях:

🥇 Ніка Шарафутдінова (200 м на спині), Вадим Науменко (200 м, 400 м, комплексне плавання), Денис Кесіль (200 м батерфляй).

🥈Максим Овчинніков (50 м, 100 м, брас), Денис Кесіль (100 м, батерфляй), Антон Денисенко (200 м, 400 м, комплексне плавання), Георгій Лукашев (200 м батерфляй).

🥉Ніка Шарафутдінова (50 м на спині), Георгій Лукашев (400 м, вільний стиль), Денис Кесіль (50 м, батерфляй).

🥇🥇 Також двічі першими українці фінішували і в естафетах:

▪️ 4 х 200 м, вільний стиль: Георгій Лукашев, Денис Кесіль, Антон Денисенко, Вадим Науменко.

▪️ 4 х 100 м, комплексне плавання: Антон Денисенко, Денис Кесіль, Максим Овчинніков, Вадим Науменко.
#world_sport #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Якось я з нашою божевільною дійсністю зовсім загубилася в часі та просторі?

Ще нещодавно хоча б намагалася обійняти неосяжне?
Щоразу мені це вдається все гірше та гірше…

Я вже мовчу про ті грицики з осотами, яких в моїх квітниках як не більше, ніж квітів!:)

Навіть одночасно й квітами вихвалятися та про свою придворну зграю пліткувати не можу вибрати час!:)

А розповісти ж є про що!:)))

Та ж новенька (відносно новенька!) кішка Онука Наша Снігуронька тримає всю родину разом з усією придворною зграєю в тонусі!:)

За бортом не мінус.
Але ж холод!:)
За графіком майже літо?:)
Авжеж!:)
Відповідно, всі двері в хату увесь день розхристані!:)
Вііііііідповідно, в хаті не набагато тепліше, ніж у дворі.

Ввімкнути опалення?:)
Та зараз же ж!:)
Яке може бути опалення в травні?:)
Опалення в травні для слабаків!:)
То досі влаштовуюся спати під зимовою ковдрою!

Схоже, штатні грілки мої: собака Цуцилія, собака Лєдя, донбасовський котик Шустер, місцева кішка Пані Вишенька, нагріли мене минулого ночера так, що я з під ковдри висолопила обидві ноги!:)

Прокидаюся від того, що хтось жере мою пʼяту?:)
От прям зубʼями!:)
Намагаюся другою ногою того страшного звіра посунути?:)

Страшний звір обіймає усіма кінцівками усю ногу!:) Чіпляється в неї всіма пазурами ййййй???
Ййййй вгризається вже в пʼяту другої ноги!:)))

Нууууу…
Тут в матусі забрало таки впало!:)
Й я почала лягатися з таким ентузіазізьмом, що будь-яка кобила нервово б скиглила в кутку від заздрощів, якби побачила цю картинку!:)
А яке вишукане матюччя я перла!:)

Це я все про кого?:)
Прааааавильно!:)
Про Онуку Нашу Снігуроньку!:)

Півдня пробула у дворі!:)
З колежанками спілкувалася!
Квіти з ними садила!
Їм квіти довбала!:)
Чайники гріла!

Вже ввечері в хату закульгала!:)
Й от за якихось декілька годин Снігурка ця чого тільки не встигла?:)

Побитися з собакою Лєдєю!
Ініціатор бийки - не Лєдя!:)

Зжужмати ВСІ килимки в тамбурі, кухні, санвузлі, прохідній та моїй кімнаті!:) Десять разів!

Стягти плед з канапи в прохідній кімнаті та намагатися в нього самосповитися!:)

Навішати ляпасів кішці Пані Вишні!:)

Загнати під стелю на шкафанЕри кішку Квазіморду!:)
Побитися й з Квазею також!:)

Перекинути кххххям котячий горщик з усім його вмістом!:)

Гатити всією кішкою в зачинені двері санвузла!:)
Гойдаючися в цей момент на халаті!:)

Десять разів сумлінно супроводжувати мене на перекур та ретельно контролювати мої повернення!:)

Віджати в мене шмат сиру!:)
Лллляпати «рукою» мене по плечу та розповідати, що з найближчими обовʼязково потрібно ділитися!:)

То не кішка!:)
То навіть не дзига!:)
То якийсь вічний двигун!:)

Ви там як?

🇺🇦❤️‍🩹Після майже трирічного полону, Василь Казимірко з Нижнева повернувся додому.

58-річний захисник, що пережив полон у Маріуполі з квітня 2022 року, власноруч зняв банер зі своїм фото на Алеї зниклих безвісти. 🖼️🥹

📸: Тлумацька міська рада.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

❗️ Голові ОВА Артюху та очільнику СБУ Сумщини дали час до 18:00 скласти повноваження і стати на коліна перед загиблими дітьми, — міський голова Конотопа

“Нагострені леза” Наталка Ліщинська
Видавництво Богдан

Не скажу, що я суперфанатка наукової фантастики, але мені подобаються історії про штучний інтелект (тут це ШІВ) та простір віртуальної реальності (тут це вірта). Вірта і реальний світ існують фактично паралельно, але не дуже добре співпрацюють. І на цьому побудована основна арка, головними героями якої є Вікторія, ненависниця вірти, її донька Женька, яка туди хоче, і віртоска 2000000017, яка має Женьку туди забрати.

Оповідь ведеться від обличчя різних персонажів, є багато флешбеків, і наче змінюється темп. Через це мені спочатку було капець як цікаво, потім я трошки залипла, а потім знову шалено хотіла дізнатися, чим все закінчиться.

Не знаю, чи закладала це авторка, але я побачила у книзі чітку мораль. Як казали в школі, тема та ідея, оце от все. І мені здалося, що це книга про нескінченний прогрес, про те, що навіть суперінноваційні зараз ідеї з часом будуть замінені чимось ще більш інноваційним. Прогрес не зупинити, його просто варто прийняти. Хоча завжди будуть люди, які цього не розуміють. Ну і що любов - це насправді головний рушій, і вона все переможе) Це вже щось не тільки на науковому, але і на філософському.

Взагалі книга, попри невеликий обсяг, спонукає до роздумів. Наприклад, тут є так багато згадок того, що людина смертна, що я кілька разів відчувала напад паніки. І почала думати, що вірта загалом-то і непогана штука, і я б з цього світу в той із задоволенням втекла. Шкода, шо нема квиточків(

А ще можна подумати над деякими етичними питаннями та позначити класні цитати. Як-от про бактерію вдячності) Коротше, любителям історій про ШІ та віртуальний світ варто придивитися.

#читаємоБогдан #книгиБогдан
#книжковий_відгук #Лана_читає