#поезія
Не віддам.
Чому тебе комусь віддати мушу?
Із діда-прадіда ти є моя земля,
Ця яблунька і ця крислата груша,
І оця ніжна пісня солов‘я!
Чим ми з тобою, земле, завинили,
Від чого нас потрібно визволять,
І що з тобою ми не так робили,
Що нас прийшли додому убивать?
Чому із кимось мусимо ділитись,
Чому повинні з дому ми тікать,
В якому сні комусь могло наснитись,
Що можна все оце у нас забрать?!
Сьогодні кожен клаптик твій із кров‘ю,
Ну як, скажіть, комусь можна віддать,
Оцей садок посаджений з любов‘ю,
Цієї річки свіжу благодать?!
Цю стежечку ріднесеньку до болю,
Що у будинок батьківський веде,
Той кому почуття ці не відомі,
Можливо й зможе зрадити тебе.
Любов Грищенко.
#поезія
Не віддам.
Чому тебе комусь віддати мушу?
Із діда-прадіда ти є моя земля,
Ця яблунька і ця крислата груша,
І оця ніжна пісня солов‘я!
Чим ми з тобою, земле, завинили,
Від чого нас потрібно визволять,
І що з тобою ми не так робили,
Що нас прийшли додому убивать?
Чому із кимось мусимо ділитись,
Чому повинні з дому ми тікать,
В якому сні комусь могло наснитись,
Що можна все оце у нас забрать?!
Сьогодні кожен клаптик твій із кров‘ю,
Ну як, скажіть, комусь можна віддать,
Оцей садок посаджений з любов‘ю,
Цієї річки свіжу благодать?!
Цю стежечку ріднесеньку до болю,
Що у будинок батьківський веде,
Той кому почуття ці не відомі,
Можливо й зможе зрадити тебе.
Любов Грищенко.
Українська
English
