• ⭐️Дитсадочок "Зірочка": існуючу будівлю капітально відремонтують

    У Броварах запланували капітальний ремонт існуючого приміщення дитячого садочку "Зірочка", котрий розташований на Ярослава Мудрого, 3. На перший етап - розробку проектно-кошторисної документації, буде спрямовано 300 тис грн.

    Йдеться саме про старий корпус, зведення нової будівлі триває.

    Як повідомила начальниця Управдіння будівництва, ЖКГ і транспорту Світлана Решетова, у планах - ремонти покрівлі, внутрішніх мереж, відмостки тощо.

    За зверненням директорки закладу, буде розпочато обстеження, за яким визначать повний список необхідних робіт.
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    ⭐️Дитсадочок "Зірочка": існуючу будівлю капітально відремонтують У Броварах запланували капітальний ремонт існуючого приміщення дитячого садочку "Зірочка", котрий розташований на Ярослава Мудрого, 3. На перший етап - розробку проектно-кошторисної документації, буде спрямовано 300 тис грн. Йдеться саме про старий корпус, зведення нової будівлі триває. Як повідомила начальниця Управдіння будівництва, ЖКГ і транспорту Світлана Решетова, у планах - ремонти покрівлі, внутрішніх мереж, відмостки тощо. За зверненням директорки закладу, буде розпочато обстеження, за яким визначать повний список необхідних робіт. @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    622views
  • #дати
    Незламний Провідник: Життя і боротьба Мустафи Джемілєва.
    13 листопада 1943 року в селищі Ай-Серез (нині Міжріччя) на Кримському півострові народився Мустафа Джемілєв — визначний український політик та громадський діяч, легендарний лідер кримськотатарського національного руху та багаторічний борець за права свого народу. Його життя стало символом незламності перед тоталітарною системою та відданості ідеї повернення на Батьківщину.

    Депортація та початок боротьби

    Вже через пів року після його народження, у травні 1944 року, сім'я Джемілєвих, як і весь кримськотатарський народ, була примусово депортована радянською владою до Узбекистану. Ця подія визначила долю Мустафи та сформувала його як правозахисника.
    З юності він активно долучився до національного руху кримських татар за право на повернення до Криму. Вже у 1960-х роках Джемілєв став одним із засновників та найбільш активних учасників руху кримських татар і членом дисидентського руху в СРСР.

    Символ опору: роки в ув'язненні

    Через свою правозахисну діяльність та критику радянської національної політики Мустафа Джемілєв зазнав жорстоких переслідувань. Загалом він був сім разів засуджений і провів у радянських таборах і засланнях 15 років.
    Його боротьба набула світового резонансу, зокрема завдяки голодуванню, яке він проводив, протестуючи проти несправедливих звинувачень та репресій. Його стійкість у таборах зробила його одним із найвідоміших радянських дисидентів, а його ім'я стало синонімом опору.

    Повернення до Криму та політична діяльність

    Після розпаду СРСР та отримання можливості повернення, Мустафа Джемілєв став одним з організаторів і лідерів Меджлісу кримськотатарського народу (заснований у 1991 році), який він очолював як голова з 1991 по 2013 рік. Меджліс став вищим представницьким органом кримських татар, а його головним завданням стало відновлення національних прав та забезпечення масового повернення народу на історичну Батьківщину.
    Після проголошення незалежності України Джемілєв став активним українським політиком, багаторазово обирався народним депутатом України. Він послідовно виступав за територіальну цілісність України та інтеграцію кримських татар у політичне та культурне життя незалежної держави.

    Новітній виклик

    Після анексії Криму Росією у 2014 році Мустафа Джемілєв, як істинний патріот України, зайняв рішучу позицію проти окупації. Російська влада заборонила йому в'їзд на півострів, але він продовжує свою боротьбу на міжнародному рівні, постійно привертаючи увагу світу до порушення прав людини в окупованому Криму.

    Життя Мустафи Джемілєва — це уособлення боротьби за людську гідність, національні права та свободу, яка триває вже багато десятиліть.
    https://youtu.be/D69Jp01mXSw?si=u-yuqCDQ3HxhducE
    #дати ✊ Незламний Провідник: Життя і боротьба Мустафи Джемілєва. 13 листопада 1943 року в селищі Ай-Серез (нині Міжріччя) на Кримському півострові народився Мустафа Джемілєв — визначний український політик та громадський діяч, легендарний лідер кримськотатарського національного руху та багаторічний борець за права свого народу. Його життя стало символом незламності перед тоталітарною системою та відданості ідеї повернення на Батьківщину. Депортація та початок боротьби Вже через пів року після його народження, у травні 1944 року, сім'я Джемілєвих, як і весь кримськотатарський народ, була примусово депортована радянською владою до Узбекистану. Ця подія визначила долю Мустафи та сформувала його як правозахисника. З юності він активно долучився до національного руху кримських татар за право на повернення до Криму. Вже у 1960-х роках Джемілєв став одним із засновників та найбільш активних учасників руху кримських татар і членом дисидентського руху в СРСР. Символ опору: роки в ув'язненні Через свою правозахисну діяльність та критику радянської національної політики Мустафа Джемілєв зазнав жорстоких переслідувань. Загалом він був сім разів засуджений і провів у радянських таборах і засланнях 15 років. Його боротьба набула світового резонансу, зокрема завдяки голодуванню, яке він проводив, протестуючи проти несправедливих звинувачень та репресій. Його стійкість у таборах зробила його одним із найвідоміших радянських дисидентів, а його ім'я стало синонімом опору. Повернення до Криму та політична діяльність Після розпаду СРСР та отримання можливості повернення, Мустафа Джемілєв став одним з організаторів і лідерів Меджлісу кримськотатарського народу (заснований у 1991 році), який він очолював як голова з 1991 по 2013 рік. Меджліс став вищим представницьким органом кримських татар, а його головним завданням стало відновлення національних прав та забезпечення масового повернення народу на історичну Батьківщину. Після проголошення незалежності України Джемілєв став активним українським політиком, багаторазово обирався народним депутатом України. Він послідовно виступав за територіальну цілісність України та інтеграцію кримських татар у політичне та культурне життя незалежної держави. Новітній виклик Після анексії Криму Росією у 2014 році Мустафа Джемілєв, як істинний патріот України, зайняв рішучу позицію проти окупації. Російська влада заборонила йому в'їзд на півострів, але він продовжує свою боротьбу на міжнародному рівні, постійно привертаючи увагу світу до порушення прав людини в окупованому Криму. Життя Мустафи Джемілєва — це уособлення боротьби за людську гідність, національні права та свободу, яка триває вже багато десятиліть. 🕯️ https://youtu.be/D69Jp01mXSw?si=u-yuqCDQ3HxhducE
    1
    524views
  • ❗️Страх влади оголосити евакуацію з Херсона переважає бажання врятувати людей та перемогти, — керівник Центру вивчення окупації Андрющенко
    ❗️Страх влади оголосити евакуацію з Херсона переважає бажання врятувати людей та перемогти, — керівник Центру вивчення окупації Андрющенко
    192views 6Plays
  • Тікали від ТЦК і потрапили до СБУ. Що чекає на учасників Telegram-каналів про роздачу повісток.

    Telegram-чати з кодовими словами про "погоду" – "гроза біля вокзалу", "сонячно в центрі" стали для десятків українців кримінальними справами.

    Журналісти 24 Каналу проаналізували 75 судових вироків щодо людей, які публікували локації представників ТЦК.

    СБУ веде понад 330 проваджень й нагадує: навіть одне повідомлення в чаті може трактуватись як перешкоджання діяльності ЗСУ.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    👮‍♂️🔵Тікали від ТЦК і потрапили до СБУ. Що чекає на учасників Telegram-каналів про роздачу повісток. Telegram-чати з кодовими словами про "погоду" – "гроза біля вокзалу", "сонячно в центрі" стали для десятків українців кримінальними справами. 🔍Журналісти 24 Каналу проаналізували 75 судових вироків щодо людей, які публікували локації представників ТЦК. 📍 СБУ веде понад 330 проваджень й нагадує: навіть одне повідомлення в чаті може трактуватись як перешкоджання діяльності ЗСУ. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    259views
  • #дати
    Романтик Моря та Пригод: Життя і спадщина Роберта Луїса Стівенсона.
    13 листопада 1850 року в Единбурзі, Шотландія, народився чоловік, чиї історії про піратів, пригоди та подвійну природу людини стали невід'ємною частиною світової літературної спадщини – Роберт Луїс Стівенсон (Robert Louis Stevenson). Незважаючи на постійну боротьбу з хворобами, він прожив життя, сповнене подорожей і творчості, залишивши по собі твори, які й досі захоплюють мільйони читачів.

    Життя всупереч недузі

    Стівенсон народився у сім'ї інженерів-будівельників маяків, і від нього очікували продовження сімейної справи. Однак слабке здоров'я (ймовірно, туберкульоз) та пристрасть до літератури змусили його обрати інший шлях. Він вивчав право, але ніколи не працював за фахом, присвятивши себе письменництву.
    Через хворобу Стівенсон постійно шукав тепліший клімат, що зробило його життя низкою тривалих подорожей. Саме ці мандри стали невичерпним джерелом натхнення для його пригодницьких романів та есе. Його романтичний образ письменника-мандрівника, який бореться з недугою, міцно закріпився в літературній історії.

    Шедеври світової класики

    Творчий доробок Стівенсона є надзвичайно різноманітним, але найбільшу славу йому принесли романи, які майстерно поєднують гострий сюжет, психологічну глибину та філософські роздуми:
    * «Острів скарбів» (Treasure Island, 1883). Цей пригодницький роман став еталоном піратської прози та подарував світові незабутнього персонажа – харизматичного і підступного пірата Джона Сільвера.
    * «Химерна історія доктора Джекіла і містера Гайда» (Strange Case of Dr Jekyll and Mr Hyde, 1886). Філософська повість, що досліджує природу зла та роздвоєння особистості. Вона стала класичним прикладом готичної літератури та глибоким психологічним дослідженням.
    * «Викрадений» (Kidnapped, 1886). Історико-пригодницький роман, що розповідає про події в Шотландії XVIII століття.
    Стівенсон також був чудовим поетом (особливо відома його збірка «Дитячий квітник віршів») та есеїстом, демонструючи глибоку інтелектуальну думку та витончений стиль.

    Останні роки на Самоа

    У пошуках ідеального клімату, Стівенсон зрештою оселився на острові Самоа (Тихий океан), де провів останні чотири роки життя. Він не лише продовжував активно писати, але й глибоко інтегрувався в життя місцевої громади, за що отримав шанобливе прізвисько «Тусітала» – Оповідач. Його ставлення до колоніальної політики та захист інтересів самоанців зробили його шанованою фігурою серед остров'ян.

    Роберт Луїс Стівенсон помер на Самоа у 1894 році. Його творчість, наповнена духом подорожей, романтикою свободи та глибоким розумінням людської природи, забезпечила йому вічне місце в пантеоні світових літературних геніїв.

    #дати 🏴󠁧󠁢󠁳󠁣󠁴󠁿 Романтик Моря та Пригод: Життя і спадщина Роберта Луїса Стівенсона. 13 листопада 1850 року в Единбурзі, Шотландія, народився чоловік, чиї історії про піратів, пригоди та подвійну природу людини стали невід'ємною частиною світової літературної спадщини – Роберт Луїс Стівенсон (Robert Louis Stevenson). Незважаючи на постійну боротьбу з хворобами, він прожив життя, сповнене подорожей і творчості, залишивши по собі твори, які й досі захоплюють мільйони читачів. Життя всупереч недузі Стівенсон народився у сім'ї інженерів-будівельників маяків, і від нього очікували продовження сімейної справи. Однак слабке здоров'я (ймовірно, туберкульоз) та пристрасть до літератури змусили його обрати інший шлях. Він вивчав право, але ніколи не працював за фахом, присвятивши себе письменництву. 📚 Через хворобу Стівенсон постійно шукав тепліший клімат, що зробило його життя низкою тривалих подорожей. Саме ці мандри стали невичерпним джерелом натхнення для його пригодницьких романів та есе. Його романтичний образ письменника-мандрівника, який бореться з недугою, міцно закріпився в літературній історії. Шедеври світової класики Творчий доробок Стівенсона є надзвичайно різноманітним, але найбільшу славу йому принесли романи, які майстерно поєднують гострий сюжет, психологічну глибину та філософські роздуми: * «Острів скарбів» (Treasure Island, 1883). Цей пригодницький роман став еталоном піратської прози та подарував світові незабутнього персонажа – харизматичного і підступного пірата Джона Сільвера. * «Химерна історія доктора Джекіла і містера Гайда» (Strange Case of Dr Jekyll and Mr Hyde, 1886). Філософська повість, що досліджує природу зла та роздвоєння особистості. Вона стала класичним прикладом готичної літератури та глибоким психологічним дослідженням. * «Викрадений» (Kidnapped, 1886). Історико-пригодницький роман, що розповідає про події в Шотландії XVIII століття. Стівенсон також був чудовим поетом (особливо відома його збірка «Дитячий квітник віршів») та есеїстом, демонструючи глибоку інтелектуальну думку та витончений стиль. Останні роки на Самоа У пошуках ідеального клімату, Стівенсон зрештою оселився на острові Самоа (Тихий океан), де провів останні чотири роки життя. Він не лише продовжував активно писати, але й глибоко інтегрувався в життя місцевої громади, за що отримав шанобливе прізвисько «Тусітала» – Оповідач. Його ставлення до колоніальної політики та захист інтересів самоанців зробили його шанованою фігурою серед остров'ян. Роберт Луїс Стівенсон помер на Самоа у 1894 році. Його творчість, наповнена духом подорожей, романтикою свободи та глибоким розумінням людської природи, забезпечила йому вічне місце в пантеоні світових літературних геніїв. 🌟
    1
    2Kviews
  • #музика #ШІ
    #club #dance
    1.AI music - Socks in the Dryer
    2.AI music - Stolen Umbrella
    3.AI music - Moonlight Espresso
    4. AI music - Cactus in the Rain
    5.AI music - Full of Stars
    1
    120views
  • #події

    13 листопада 1918 року, у час стрімких геополітичних змін, спричинених завершенням Першої світової війни, Українська національна рада (УНРада) ухвалила надзвичайно важливий документ, який став визначальним для становлення державності на західноукраїнських землях. Йдеться про закон, що регулював адміністрацію західноукраїнських земель і визначав їхню територію як складову Української Держави.
    Контекст історичного моменту
    Це рішення було прийняте в умовах, коли розпад Австро-Угорської імперії став доконаним фактом, а 1 листопада 1918 року вже відбулося Листопадове повстання (більш відоме як Листопадовий чин) і було проголошено створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Незважаючи на те, що УНРада (парламент ЗУНР) вже проголосила незалежність, необхідно було юридично закріпити її територіальні межі та визначити правову основу для управління новоствореною державою.
    Значення ухваленого Закону
    Ухвалений 13 листопада закон чітко окреслив кордони ЗУНР, включаючи в її склад території Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття, де більшість населення становили українці. Це був акт територіальної консолідації та рішучий крок, спрямований проти зазіхань з боку сусідніх держав, зокрема Польщі, яка вже розгорнула військові дії.

    Ключові аспекти закону:

    * Правове закріплення: Закон надавав юридичну силу прагненню українців Галичини, Буковини та Закарпаття до власної державності.
    * Визначення території: Було чітко визначено, які саме колишні коронні краї Австро-Угорщини входять до складу Української Держави (ЗУНР).
    * Підготовка до Соборності: Цей акт став одним із ключових кроків, що передували Акту Злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року. Він підтверджував ідею єдності українських земель.
    Таким чином, 13 листопада 1918 року стало днем, коли в умовах хаосу, викликаного завершенням Світової війни, українські політичні діячі змогли чітко артикулювати та юридично оформити свої національно-державні прагнення на західних землях. Це була рішуча спроба захистити українську ідентичність і створити фундамент для єдиної, соборної України.
    1
    183views
  • #подіїї
    13 листопада 1971 року відбулася історична подія, що назавжди змінила підхід людства до дослідження планет Сонячної системи. Саме цього дня автоматична міжпланетна станція «Mariner 9» від NASA успішно вийшла на орбіту Марса, ставши першим в історії космічним апаратом, якому вдалося облетіти та стати штучним супутником іншої планети.

    Перегони за Марс

    Політ «Mariner 9» відбувався в розпал «космічних перегонів». За кілька днів до американського апарату, на орбіту Марса спробували вийти радянські станції «Марс-2» та «Марс-3». Хоча обидві радянські місії досягли Марса, їм не вдалося успішно виконати всі орбітальні маневри. «Mariner 9» виявився не лише швидшим у досягненні поставленої мети (виходу на стабільну орбіту), але й значно успішнішим у виконанні своєї наукової програми.

    Наукова місія крізь пилову бурю
    Коли «Mariner 9» досяг Марса, планета була повністю охоплена колосальною пиловою бурею – найбільшою, яку коли-небудь спостерігали. Спочатку камери апарату фіксували лише однорідну оранжеву імлу, з якої стирчали лише верхівки найвищих вулканів (Олімп та ін.).
    Через це NASA ухвалило рішення перевести апарат у режим очікування, а потім продовжила дослідження після того, як буря вщухла. Ця пауза виявилася ключовою:
    * Картографування: «Mariner 9» передав на Землю понад 7329 знімків Марса, покривши близько 80% його поверхні. Це дало змогу створити перші детальні карти планети.
    * Відкриття: Апарат вперше детально вивчив величні марсіанські каньйони (Долини Марінера), гігантські згаслі вулкани, полярні шапки та структури, схожі на русла стародавніх річок. Ці дані стали першим сильним доказом того, що в далекому минулому на Марсі могла існувати рідка вода.
    * Дослідження супутників: «Mariner 9» також здійснив перші детальні знімки двох маленьких супутників Марса — Фобоса та Деймоса.
    Спадщина «Mariner 9»
    «Mariner 9» завершив свою роботу в жовтні 1972 року після того, як вичерпав запаси газу для орієнтації. Його досягнення стало технологічним та науковим тріумфом.

    Ця місія не просто вийшла на орбіту – вона перетворила Марс з віддаленої, маловивченої планети на об'єкт, який можна детально картографувати та вивчати. Дані, зібрані «Mariner 9», заклали основу для подальших місій, включаючи легендарні «Viking», і до сьогодні залишаються цінним джерелом інформації. Це був справжній стрибок у міжпланетній розвідці.

    #подіїї 🚀13 листопада 1971 року відбулася історична подія, що назавжди змінила підхід людства до дослідження планет Сонячної системи. Саме цього дня автоматична міжпланетна станція «Mariner 9» від NASA успішно вийшла на орбіту Марса, ставши першим в історії космічним апаратом, якому вдалося облетіти та стати штучним супутником іншої планети. Перегони за Марс Політ «Mariner 9» відбувався в розпал «космічних перегонів». За кілька днів до американського апарату, на орбіту Марса спробували вийти радянські станції «Марс-2» та «Марс-3». Хоча обидві радянські місії досягли Марса, їм не вдалося успішно виконати всі орбітальні маневри. «Mariner 9» виявився не лише швидшим у досягненні поставленої мети (виходу на стабільну орбіту), але й значно успішнішим у виконанні своєї наукової програми. Наукова місія крізь пилову бурю Коли «Mariner 9» досяг Марса, планета була повністю охоплена колосальною пиловою бурею – найбільшою, яку коли-небудь спостерігали. Спочатку камери апарату фіксували лише однорідну оранжеву імлу, з якої стирчали лише верхівки найвищих вулканів (Олімп та ін.). Через це NASA ухвалило рішення перевести апарат у режим очікування, а потім продовжила дослідження після того, як буря вщухла. Ця пауза виявилася ключовою: * Картографування: «Mariner 9» передав на Землю понад 7329 знімків Марса, покривши близько 80% його поверхні. Це дало змогу створити перші детальні карти планети. * Відкриття: Апарат вперше детально вивчив величні марсіанські каньйони (Долини Марінера), гігантські згаслі вулкани, полярні шапки та структури, схожі на русла стародавніх річок. Ці дані стали першим сильним доказом того, що в далекому минулому на Марсі могла існувати рідка вода. * Дослідження супутників: «Mariner 9» також здійснив перші детальні знімки двох маленьких супутників Марса — Фобоса та Деймоса. Спадщина «Mariner 9» «Mariner 9» завершив свою роботу в жовтні 1972 року після того, як вичерпав запаси газу для орієнтації. Його досягнення стало технологічним та науковим тріумфом. Ця місія не просто вийшла на орбіту – вона перетворила Марс з віддаленої, маловивченої планети на об'єкт, який можна детально картографувати та вивчати. Дані, зібрані «Mariner 9», заклали основу для подальших місій, включаючи легендарні «Viking», і до сьогодні залишаються цінним джерелом інформації. Це був справжній стрибок у міжпланетній розвідці. 🌌
    1
    717views
  • Йому було лише 23. Він мріяв про великі перемоги на татамі, але загинув як воїн 3-ї штурмової бригади, захищаючи Україну.
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport
    https://brovarysport.net.ua/?p=35285
    Йому було лише 23. Він мріяв про великі перемоги на татамі, але загинув як воїн 3-ї штурмової бригади, захищаючи Україну. #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 https://brovarysport.net.ua/?p=35285
    BROVARYSPORT.NET.UA
    Останній кидок чемпіона. На фронті обірвалося життя 23-річного дзюдоїста Андрія Сіробаби
    Йому було лише 23. Він мріяв про великі перемоги на татамі, але загинув як воїн 3-ї штурмової бригади, захищаючи Україну. Історія дзюдоїста, чиє життя забрала війна. Є новини, які не просто повідомляють факт, а б'ють під дих. Новина про загибель Андрія Сіробаби – саме така. Йому назавжди залишитьс
    338views
  • #події
    Останній Рейд надії: Другий Зимовий похід Армії УНР (1921).
    13 листопада 1921 року розпочалася одна з найдраматичніших і, на жаль, трагічних сторінок українських визвольних змагань – Другий Зимовий похід (Листопадовий рейд) Армії Української Народної Республіки під проводом генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. Ця відчайдушна спроба мала на меті підняти широкомасштабне антибільшовицьке повстання в Україні та відновити незалежність УНР.

    Передумови та цілі відчайдушної акції

    Після поразки у радянсько-українській війні та вимушеного відступу на територію Польщі, Армія УНР та уряд перебували в еміграції. Проте боротьба не припинялася. У 1921 році більшовицька влада в Україні зіткнулася зі значним опором місцевого населення, викликаним політикою «воєнного комунізму», продрозкладкою та червоним терором. Це давало надію на можливість підняття всенародного повстання.

    Головними цілями Другого Зимового походу були:
    * Розгортання повстанського руху: Завданням рейду було прорватися вглиб України, встановити зв'язок з місцевими повстанськими отаманами та очолити народне повстання проти більшовиків.
    * Відновлення УНР: Успішне повстання мало стати передумовою для відновлення української державності.
    * Демонстрація світовій спільноті: Показати, що український народ не змирився з окупацією і продовжує боротьбу за незалежність.

    Хід та трагічний фінал рейду

    Рейдова група, що складалася з трьох основних формацій (Волинська, Подільська та Бессарабська групи), загальною чисельністю близько 1000-1500 вояків, вирушила з території Польщі. Головною була Волинська група під безпосереднім командуванням Юрія Тютюнника.
    Українські вояки мали пройти рейдом крізь Правобережжя, розраховуючи на підтримку селян. Спочатку вони мали певні успіхи, захоплюючи окремі населені пункти та поповнюючи лави за рахунок місцевих повстанців. Однак більшовицьке командування, усвідомлюючи небезпеку, кинуло значні сили на придушення рейду.
    Ключова битва відбулася 17 листопада 1921 року під селом Базар (Житомирська область). Після запеклого бою з переважаючими силами більшовиків, значна частина вояків Волинської групи потрапила в полон. Близько 360 полонених українських воїнів, серед яких було багато офіцерів, були розстріляні більшовиками під Базаром 21 листопада 1921 року.
    Ця трагедія стала одним із найжорстокіших злочинів проти українських борців за незалежність.
    Інші групи також зазнали поразок, і до кінця грудня 1921 року Другий Зимовий похід було повністю придушено.

    Значення та пам'ять

    Незважаючи на військовий розгром, Другий Зимовий похід є символом незламності українського духу та готовності до самопожертви заради свободи. Це був останній масштабний рейд регулярної армії УНР на територію України, що завершився трагічно, але продемонстрував стійкість української боротьби.
    Подвиг Героїв Базару та всіх учасників походу назавжди вписаний в історію України як приклад жертовності у боротьбі за незалежність. Сьогодні їх пам'ять вшановується як пам'ять про мужніх воїнів, які віддали життя за соборну і вільну Україну.
    #події Останній Рейд надії: Другий Зимовий похід Армії УНР (1921). 13 листопада 1921 року розпочалася одна з найдраматичніших і, на жаль, трагічних сторінок українських визвольних змагань – Другий Зимовий похід (Листопадовий рейд) Армії Української Народної Республіки під проводом генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. Ця відчайдушна спроба мала на меті підняти широкомасштабне антибільшовицьке повстання в Україні та відновити незалежність УНР. Передумови та цілі відчайдушної акції Після поразки у радянсько-українській війні та вимушеного відступу на територію Польщі, Армія УНР та уряд перебували в еміграції. Проте боротьба не припинялася. У 1921 році більшовицька влада в Україні зіткнулася зі значним опором місцевого населення, викликаним політикою «воєнного комунізму», продрозкладкою та червоним терором. Це давало надію на можливість підняття всенародного повстання. Головними цілями Другого Зимового походу були: * Розгортання повстанського руху: Завданням рейду було прорватися вглиб України, встановити зв'язок з місцевими повстанськими отаманами та очолити народне повстання проти більшовиків. * Відновлення УНР: Успішне повстання мало стати передумовою для відновлення української державності. * Демонстрація світовій спільноті: Показати, що український народ не змирився з окупацією і продовжує боротьбу за незалежність. Хід та трагічний фінал рейду Рейдова група, що складалася з трьох основних формацій (Волинська, Подільська та Бессарабська групи), загальною чисельністю близько 1000-1500 вояків, вирушила з території Польщі. Головною була Волинська група під безпосереднім командуванням Юрія Тютюнника. Українські вояки мали пройти рейдом крізь Правобережжя, розраховуючи на підтримку селян. Спочатку вони мали певні успіхи, захоплюючи окремі населені пункти та поповнюючи лави за рахунок місцевих повстанців. Однак більшовицьке командування, усвідомлюючи небезпеку, кинуло значні сили на придушення рейду. Ключова битва відбулася 17 листопада 1921 року під селом Базар (Житомирська область). Після запеклого бою з переважаючими силами більшовиків, значна частина вояків Волинської групи потрапила в полон. Близько 360 полонених українських воїнів, серед яких було багато офіцерів, були розстріляні більшовиками під Базаром 21 листопада 1921 року. Ця трагедія стала одним із найжорстокіших злочинів проти українських борців за незалежність. Інші групи також зазнали поразок, і до кінця грудня 1921 року Другий Зимовий похід було повністю придушено. Значення та пам'ять Незважаючи на військовий розгром, Другий Зимовий похід є символом незламності українського духу та готовності до самопожертви заради свободи. Це був останній масштабний рейд регулярної армії УНР на територію України, що завершився трагічно, але продемонстрував стійкість української боротьби. Подвиг Героїв Базару та всіх учасників походу назавжди вписаний в історію України як приклад жертовності у боротьбі за незалежність. Сьогодні їх пам'ять вшановується як пам'ять про мужніх воїнів, які віддали життя за соборну і вільну Україну. 🕯️
    1
    714views