Завершив роботу над картиною. Повністю переробив лице. Більше нічого мазюкати тут не буду, адже поки відпустка є почну і швидко зроблю наступну картину

Співзасновник і гендиректор Netflix Рід Гастінгс передав $2 млн на підтримку України. Про це заявили у благодійній організації White Stork ("Білий Лелека"). Фонд займається підтримкою українських військових, тож передані Рідом Гастінгсом кошти підуть на придбання систем глушіння безпілотників, які потрібні бойовим медикам на передовій. "Щедрість Ріда - це більше, ніж просто пожертва, це потужний прояв солідарності з народом України. Залишаючись з нами, він допомагає Україні залишатися сильною та стійкою, - йдеться у заяві на сторінці White Stork в Instagram. - Своєю чергою, це допомагає захищати свободу та підтримувати глобальну безпеку. У ці складні часи такі вчинки, як його, нагадують світові, що Україна не стоїть на самоті у своїй боротьбі за свободу" Як зазначили журналісти Deadline, це вже не перший донат Ріда Гастінга. Він також передавав $1 млн благодійному фонду Razom. "Чоловіки та жінки, які воюють в Україні, не є професійними солдатами. Вони є цивільними особами, які були втягнуті у цю війну за виживання країни. Як ветерани, ми бачили жахи війни та знаємо, як доставити допомогу безпосередньо на фронт. Без посередників, без брехні. Подарунок Ріда на підтримку України означає їхнє виживання", - заявив ветеран морської піхоти США Вільям Макналті, який очолює місію White Stork. #Коло_Кіно #Україна #Netflix

Національна Ліга Професійного Боксу України ⚡️ Анонс і файткард вечора боксу 6 грудня в Одесі ❗️ 6 грудня в Одесі відбудеться благодійний вечір професійного боксу від промоутерської компанії 12 Boxing Promotion під егідою Національної ліги професійного боксу України, в рамках якого пройде 9 поєдинків. 👉 Пропонуємо вашій увазі файткард майбутнього івента. 🥊 69,9 кг. Максим САВЕНКО (4-1-0) — Тарас ГОЛОВАЩЕНКО (8-20-1) / 6 раундiв 🥊 79,4 кг. Юрій ЧОБАНУ (5-0-0) — Денис ЧЕЧЕТА (10-19-2) / 6 раундiв 🥊 76,2 кг. Святослав БРАТИМ (3-1-0) — Андрій СИПЧЕНКО (1-5-2) / 6 раундiв 🥊 69,9 кг. Євген ВАКУЛЕНКО (6-0-0) — Ярослав ПЕТРИЧЕНКО (6-7-1) / 4 раунди 🥊 76,2 кг. Тимур КАРАЙВАН (1-0-0) — Давид ПРИХОДЬКО (дебют) / 4 раунди 🥊 90,7+ кг. Микита АГАПКІН (0-1-0) — Володимир ЛИХОБАБА (0-1-0) / 4 раунди 🥊 59 кг. Павло ПАВЛОВ (1-2-0) — Дмитро МЕЛЬНИЧУК (0-7-0) / 4 раунди 🥊 90,7 кг. Богдан МАКСИМЕНКО (дебют) — Юрій САРАЖАН (дебют) / 4 раунди 🥊 69,9 кг. Олексій ДЄЄВ (1-2-0) — Олексій КОШЕЛЕВ (0-2-0) / 4 раунди

Відповідно до рішення Головнокомандувача Збройних Сил України здійснюється перевірка щодо комплектування ТЦК та СП особовим складом з бойовим досвідом. Так, військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки без бойового досвіду та відповідних обмежень за станом здоров’я будуть направлені для проходження військової служби у частинах, що виконують завдання в районах ведення бойових дій. На їхні посади призначатимуть осіб, які отримали поранення, контузії та відповідно до свого стану здоров'я не можуть виконувати обов'язки в бойових підрозділах. Загальну координацію цього процесу здійснює один із заступників начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Вказані заходи мають на меті покращити якість роботи ТЦК та СП і забезпечити дотримання принципів соціальної справедливості, що сприятиме зміцненню братерства, бойового духу, а також взаємоповаги у військових колективах. Зокрема, у період з 2022 по 2025 рік здійснено заміну (ротацію) всіх керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. На даний час майже 70% військовослужбовців ТЦК та СП уже мають бойовий досвід. Захисники і захисниці, які отримали поранення (контузії) під час бойових дій на сьогодні складають близько половини усього особового складу ТЦК та СП. Слід додати, що 20% персоналу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки – цивільні особи, тобто працівники Збройних Сил України. Останніми роками здійснено низку суттєвих змін в роботі ТЦК та СП: збільшено кількість посад із соціальної роботи, реформовано систему морально-психологічного забезпечення, вдосконалено системи обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, введено юридичну службу тощо. Заходи щодо удосконалення роботи ТЦК та СП тривають. (с) Генштаб ЗСУ #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

https://youtu.be/rc4x-686DsE?si=-GSn1Itlse3nQSl1

КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Урочище Гончарі-Кожум'яки. 1950-ті роки. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv

«НАША ІДЕА» РОЗВІНЧУЄ МІФИ Невідомі сторінки української японістики Авторка дослідження: Ольга Сілівра, перекладачка Ви, певно, чули, ніби українською правильно писати «моті», «Сіндзюку», «Хіросіма», ну бо «так було завжди»? А що як ми скажемо, що це неправда? Заварюйте чай і вмощуйтеся зручненько — зараз буде лонгрід. Спалена сторінка української японістики (1/4) Харків. 1926 рік. Час розквіту українських митців і вчених, що ще не знають, яку жорстоку долю приготувала їм радянська імперія. Цього року народилася ВУНАС — Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства. Японську секцію в ній очолив Федір Демʼянович Пущенко (народився 1879 р. у м. Чугуїв Харківської обл. — дата смерті невідома). Японську він вивчив у полоні, куди потрапив у 1904 році під час російсько-японської війни. Після звільнення з-під варти кілька місяців мандрував країною і навіть залишив у редакції місцевого журналу японський переклад вірша «Садок вишневий коло хати» (на жаль, назва журналу невідома, тож сам переклад знайти не вдалося). Згодом відвідав Японію ще раз та відшліфував свої знання. А в 1926 році ВУНАС саме вирішила відкрити курси східних мов у Харкові, тож Федора Пущенка запросили викладати японську. Слухачами стали 69 людей, і навіть японці, яких керівництво запросило для спонтанної перевірки, високо оцінили рівень його викладання. Федір Демʼянович дуже ретельно підійшов до справи: зробив двісті копій свого рукописного підручника та запланував окремі курси з японського письма (до того пропонував студентам записувати японські слова латинкою). Він принципово викладав українською, тому на перших двох сторінках свого підручника записав японські звуки українськими літерами. Там, зокрема, можна прочитати таке: «Япмова має 32 звуки; ось їх транскрипція, рівняючи до української: […] g=ґ ch=ч j=ж, дж sh=сш [...] Sh не має відповідного звуку в Укрмові; вимовляється, як посередній між с-ш. [...] Здебільшого, зокрема в Токьо, однаково вимовляють j як ж і як дж, dz як з і як дз. (...) склади: sha, shu, sho, ja, ju, jo, вимовляти: сшя, сшю, сшьо, (д)жя, (д)жю, (д)жьо». Звісно, справедливо буде зауважити, що це лише інструкція з вимови, а не система транскрипції. Тож погляньмо, як записував Федір Пущенко японські назви у перекладах. У 1927 році вчений опублікував у журналі «Східний світ», що також виходив під егідою ВУНАС, статтю про японську літературу, що містила українські переклади кількох віршів та казок із авторськими коментарями. Для передання японських назв він переважно використовував латинку, та є серед них і кілька записаних українською: «Фуджі», «Шікоку». То як сталося, що ми майже не чули про цього українського японіста? Радянський режим, звісно ж, не міг пробачити існування самостійної української наукової школи. У 1931 році заборонили журнал «Східний світ», у 1934-му сходознавчі курси проголосили «недоцільними» та «засміченими соціально небезпечними елементами» й закрили, а в 1933-му почалися арешти сходознавців. Федора Пущенка звинуватили в «антирадянській діяльності» та шпигунстві на користь Японії. Зі старого професорського портфеля дістали запрошення до японського консульства та подяку представника японської фірми за чудову підготовку учнів й проголосили це «доказами». Науковцю було 54 роки. Вирок — п’ять років увʼязнення в Соловецькому таборі особливого призначення. Окрім Пущенка, там відбували покарання й інші безпідставно засуджені вчені, тож Федір Демʼянович навіть продовжив викладати охочим до вивчення мов вʼязням! На жаль, після 1937 року слід академіка губиться, й обставини смерті Федора Пущенка невідомі. Вдалося дізнатися лише, що його справу розглядали повторно та, попри брак доказів, планували засудити науковця ще до десяти років таборів. У 1938 році розстріляли також його 35-річного учня Олександра Кремену, що тільки починав свій дослідницько-перекладацький шлях. На цьому історія японістики в Україні на кілька десятиліть урвалася. Далі буде… Переглянути оригінальний допис в Telegram: https://t.me/nashaidea/2775?single

Frisland, Groningen🇳🇱