#поезія

Я обираю бути щасливою,
Й до Господа про це молюсь.
До неба руки простягаю:
Почуй мене, тебе прошу…

Я обираю бути коханою
І йти туди, де мене чекають,
Щоб відчувати себе бажаною,
Де теплом душу зігрівають…

Я обираю вірити людям
І бачить світло у серцях.
Бо маєм життя лиш одне ми —
Що віддамо, вернеться нам…

Я обираю не здаватись,
Хоч часом важко так мені…
Та труднощам я усміхаюсь —
Бо маю стержень у душі…

Я обираю буть собою,
Не зрадивши своїх думок,
Іти крізь бурі з вірою й любов’ю,
Тримаючи свій шлях і кожен крок…

Наталія Кульбака

19-річний сирота із Запорізької області отримав тюремний строк за коментарі в соцмережі
by Олена Ахінько 18/01/2026
19-летний сирота из Запорожской области получил тюремный срок за комментарии в соцсети
Жителя окупованого села визнали винним у закликах до тероризму та екстремізму
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив 19-річного жителя окупованої Запорізької області Віталія Трофимчука до 5 років та 6 місяців колонії загального режиму, пише «Медиазона».

Його визнали винним у закликах до тероризму та екстремізму через коментарі в телеграмі.

У судовому процесі юнак брав участь по відеоконференцзв’язку з СІЗО в Донецьку.

У справі Трофимчука два епізоди.

У жовтні 2024 року в телеграм-каналі «Енергодар сьогодні» з’явився пост українською мовою: «Перший пункт “Плану перемоги” – Україна в НАТО – Зеленський».

Адміністратори запропонували підписникам поміркувати, яким може бути другий пункт.

У відповідь Трофимчук написав: «Спалити або підірвати всю Росію». У обговоренні, що зав’язалося під постом, він написав: «Поки буде Росія, буде і війна, а плешиве чмо Путя буде говорити, що на те є причина», «Я три роки живу під окупацією і бачу, як і що русня робить».

Силовики визнали ці висловлювання закликами до тероризму.

Окремий епізод справи пов’язаний з коментарем «Розстріляти» під фотографією підлітків з російським прапором в чаті з кількома десятками учасників – це також визнали закликом до екстремізму.

У суді Трофимчук заявив, що писав коментарі на емоціях і не замислювався про можливі наслідки. Він пояснив свій стан тим, що протягом тривалого часу бачив відео з вбивствами полонених і ударами по мирних містах.

Віталій Трофимчук рано втратив батьків, жив з бабусею і дядьком в селі Велика Білозерка Запорізької області і отримував пенсію по інвалідності.