https://youtu.be/BVv7EgjUMJU?si=p_SJkqQTdNUTFd2-

Якщо комусь цікаво, то ось плейлист всього "Альбому року" з 15 робіт: https://www.youtube.com/playlist?list=OLAK5uy_m7mKpSq6gDZYvu0l8BIwEjIt-sSre3HiE

У вчорашній підбірці фільмів був фільм «Королівство планети мавп». Цей фільм є 4-м у американській франшизі «Планета мавп», яка почалась з роману французького письменника Пʼєра Булля «Планета мавп». Тож сьогодні ми принесли вам відгук-огляд на книгу, яка, власне і стала початком франшизи. У нас цей роман видано у видавництві. НК «Богдан» Це не дуже велика книга в якій всього 168 сторінок. «Те, що з нами сталося, було передбачено. Нами оволоділи лінощі мозку.» Класична наукова фантастика з ноткою антиутопії. Точності наукових термінів та hard sci-fi, очікувати не варто, проте соціальної складової тут хоч греблю гати. Історія розповідає нам про професора Антелля, журналіста Улісса Меру, які досліджували далекий космос у сузірʼї Оріона у 2500 роках. По прибуттю до місця призначення вони знаходять планету Сорора, яка обертається навколо зірки Бетельгейзе і схожа на Землю, за одним єдиним виключенням: на Сорорі мавпи еволюціонували швидше за людей, а люди зупинились у розвитку на певному етапі. Хоча чи насправді все саме так? Відповідь є у книзі.  Якщо у вас якийсь філософський настрій, і вам цікаво «а куди ми всі котимось?» ця книга може бути вдалим супутником у таких роздумах. Або якщо вам цікаво куди можуть завести лінощі і не ті лінощі після яких трапляються якісь винаходи, а оті підступні «та ну його все до біса, я йду жить в ліс до ведмедів». 🤔 Щодо тригерних моментів, то книга місцями може нагадувати горор і мати фльор та вайб безвиході. Якщо книга вас зацікавила, то придбати можна за посиланням: https://bohdan-books.com/catalog/book/227409/?srsltid=AfmBOop2zIJ0iSIug8T7TRFovmQR-PudlM4xwcroRIcKxcTQhSildbnV Тож діліться у коментарях чи читали ви книгу? А може плануєте? Або якщо не плануєте, то що саме вас відштовхує? Будемо раді поспілкуватися 🤗 #sci_fi_не_нудно

СОН Сон упав на нього, як мокре простирадло — липкий, важкий, незрозумілий. Він не пам’ятав, як заснув, але тепер усе бачив ясно, занадто ясно. Він лежав у труні. Дерев’яна кришка була знята, над ним схилились обличчя — сумні, знайомі й чужі водночас. Хтось зітхав, хтось стискав губи, а хтось просто дивився крізь нього, немов через вікно, що давно не мили. — Та я ж… я ж живий, — прошепотів він і спробував підвестися. І, на подив, легко це зробив. Сів у труні, звісив ноги й подивився на процесію. Люди рушили вперед, гірко, повільно, з квітами, вінками, вигладженими костюмами. Хтось плакав, хтось фотографував. Вони не бачили його. Він ішов поряд, навіть махав рукою — марно. Він не кричав. Уже ні. Лише спостерігав. Процесія дійшла до цвинтаря, де земля була свіжа, м’яка, чорна. Йому показали яму — рівна, як коробка з-під телевізора. В цей момент у ньому щось клацнуло. — Ви теж… ви всі… — прошепотів він і підійшов до першої людини в процесії. Це була тітка Марія — завжди носила чорне, навіть на весілля. Він поклав їй долоню на очі. Вона здригнулась, зупинилась, злегка розплющила губи… і завмерла. Далі була його вчителька математики, потім сусід-алкоголік, потім колишній товариш по роботі. Кожному він торкався очей. І кожен завмирав. Очі. Вони були останнім, що живе. Зрештою, дійшов до самого себе. До труни. Заглянув — там був він. Спокійний, тихий, майже смішний. Як хтось, хто щойно зняв важку маску після довгого спектаклю. Він підніс руки до власного обличчя. Повільно, з повагою. І закрив собі очі. Темрява була теплою. І тиха. А коли він прокинувся — світ уже був іншим. Люди все ще поспішали, жували, сперечались, хрестились навмання. Але він знав: усі вони йдуть у тій самій процесії. Просто ще не помітили.

Додаємо в свої календарі, щоденники та планувальники!

🤧 Удари по цивільній інфраструктурі України “з метою помсти” — це не військовий злочин, — Пєсков Без коментарів…

🌌 “Демони” у виконанні Один в каное — це пісня, яка завжди вражає своєю глибиною. А от кавер від Polika додає їй нових відтінків і особливої магії ✨. Це не просто переосмислення, а справжнє перевтілення композиції, яке відкриває її в новому світлі. У виконанні Polika ця пісня звучить ніжніше, але водночас драматичніше 🎶. Її голос ніби проникає у душу, змушуючи переживати кожне слово по-новому. Музика створює атмосферу тиші й одночасно тривоги, нагадуючи про те, що демони живуть не десь там, а всередині кожного з нас 🖤. Цей кавер — як подорож у найглибші куточки своїх емоцій. Він ідеально пасує до вечорів, коли хочеться просто слухати музику й розмірковувати про щось важливе 🌌. 🎧 Якщо ви любите пісні, що торкаються найпотаємнішого, обов’язково послухайте “Демони” у виконанні Polika. Це новий погляд на знайому історію, який точно залишить слід у вашому серці. #Коло_Музики #Кавер #УкраїнськаМузика #МузикаДляДуші #НовийПогляд