ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОЖНОГО СВІТАНКУ
Руїни скрізь і спалена земля,
Рікою кров тече по всій землиці,
І згарища видніються здаля…
Щоб Бог поміг усьому відроди́ться.
Щоб крізь завали проросла трава,
Життя вернулось в знищені пороги,
Хоч кожна рана й досі в нас жива –
Ми дочекаєм з Богом ПЕРЕМОГИ.
Згадаємо усіх, хто в землю ліг,
Хто захищав свій дім до передсмертя,
Лишивши слід від зморених вже ніг,
Вписавши в вічність подвиг і безсмертя.
На попелищі зве́демо свій дім,
Заго́їмо всі випалені шрами,
Щоб знов лунав дитячий сміх у нім,
Й світило мирне сонце понад нами.
Гартується в вогні міцний кулак,
Нас не злякає зграя тих ординців,
Бо волі дух — це наш одвічний знак,
Бо вірні любій неньці українці.
Хоч ворог б’є і нищить все підряд –
Коріння наше проросло в землиці,
Немає кроку жодного назад,
В нас воля гартувалася, мов криця.
Ми вистоїм заради тих дітей,
Що в сховищах щораз чекають ранку,
Для їхніх світлих, радісних очей
Здобудем ПЕРЕМОГУ на світанку.
Нехай в майбутнім не лунає свист,
А тільки пісня лине над степами,
Напише доля свій новий реєстр,
Де МИР панує вічно поміж нами.
Ми вийдемо із попелу й руїн,
Напишем правду золотом на стягу,
Хай чує світ і цей величний дзвін,
Що славить нашу волю і відвагу.
22.03.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1059588
ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОЖНОГО СВІТАНКУ
Руїни скрізь і спалена земля,
Рікою кров тече по всій землиці,
І згарища видніються здаля…
Щоб Бог поміг усьому відроди́ться.
Щоб крізь завали проросла трава,
Життя вернулось в знищені пороги,
Хоч кожна рана й досі в нас жива –
Ми дочекаєм з Богом ПЕРЕМОГИ.
Згадаємо усіх, хто в землю ліг,
Хто захищав свій дім до передсмертя,
Лишивши слід від зморених вже ніг,
Вписавши в вічність подвиг і безсмертя.
На попелищі зве́демо свій дім,
Заго́їмо всі випалені шрами,
Щоб знов лунав дитячий сміх у нім,
Й світило мирне сонце понад нами.
Гартується в вогні міцний кулак,
Нас не злякає зграя тих ординців,
Бо волі дух — це наш одвічний знак,
Бо вірні любій неньці українці.
Хоч ворог б’є і нищить все підряд –
Коріння наше проросло в землиці,
Немає кроку жодного назад,
В нас воля гартувалася, мов криця.
Ми вистоїм заради тих дітей,
Що в сховищах щораз чекають ранку,
Для їхніх світлих, радісних очей
Здобудем ПЕРЕМОГУ на світанку.
Нехай в майбутнім не лунає свист,
А тільки пісня лине над степами,
Напише доля свій новий реєстр,
Де МИР панує вічно поміж нами.
Ми вийдемо із попелу й руїн,
Напишем правду золотом на стягу,
Хай чує світ і цей величний дзвін,
Що славить нашу волю і відвагу.
22.03.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1059588
Українська
English
