#поезія
Тримай мене тромбами,
утвореними звуками
тромбонів
з широкими діапазонами
сонливості
та важкості у кінцівках –
загущенням крові,
що виникло в «так»т через «але».
Тактами мого серця.
Досліджуй коагулограму,
оцінюй здатність згортатися.
Бачиш,
звившися у клубок,
лежить величезна чорна гадюка.
І на кожний такий виток
Віднайдеться своє «але»,
Через крайнощі сторінок
До розв'язки ближче стає.
Від початку розмитих слів
Ти завжди відчував фінал,
У десятій главі зміцнів
І розвіявся назагал.
Снігом сіяним через дощ,
Через кригу – тлумачним сном,
Через повінь – водою, тощо…
Через всі мої «так» зі швом…
Кажанами сочиться пил,
У печері глуха пітьма,
Повня плямами перевтілень
Покривається крадькома.
Розгортається у «але»
Величезна чорна змія,
Наче зміям буває зле,
Наче є у змії ім'я…
Отрута гадюки
руйнує
червоні кров'яні тільця.
Не панікуй!
Вивчай розгорнуту коагулограму
тактами свого серця.
Оксана Мовчан
#поезія
Тримай мене тромбами,
утвореними звуками
тромбонів
з широкими діапазонами
сонливості
та важкості у кінцівках –
загущенням крові,
що виникло в «так»т через «але».
Тактами мого серця.
Досліджуй коагулограму,
оцінюй здатність згортатися.
Бачиш,
звившися у клубок,
лежить величезна чорна гадюка.
І на кожний такий виток
Віднайдеться своє «але»,
Через крайнощі сторінок
До розв'язки ближче стає.
Від початку розмитих слів
Ти завжди відчував фінал,
У десятій главі зміцнів
І розвіявся назагал.
Снігом сіяним через дощ,
Через кригу – тлумачним сном,
Через повінь – водою, тощо…
Через всі мої «так» зі швом…
Кажанами сочиться пил,
У печері глуха пітьма,
Повня плямами перевтілень
Покривається крадькома.
Розгортається у «але»
Величезна чорна змія,
Наче зміям буває зле,
Наче є у змії ім'я…
Отрута гадюки
руйнує
червоні кров'яні тільця.
Не панікуй!
Вивчай розгорнуту коагулограму
тактами свого серця.
Оксана Мовчан