⚡️ Володимир Зеленський заявив про дефіцит ракет до деяких систем ППО «Що стосується протиповітряної оборони, деяких ракет, не хочу говорити вголос (яких саме – ред.), є дефіцит. Є деякі системи, на яких немає деяких видів ракет», – зазначив Президент. Він закликав партнерів допомогти або ракетами, або ліцензіями на їх виготовлення, або грошима для їх придбання. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#історія #постаті Микола Філянський — це постать, у якій дивовижним чином поєдналися сувора точність геолога та тендітна душа поета-символіста. Він народився 19 грудня 1873 року на Полтавщині, і його життєвий шлях став відображенням трагічної долі української інтелігенції першої половини XX століття 💎. Як науковець, Філянський зробив значний внесок у дослідження надр України, працюючи над геологічними картами та вивчаючи мінеральні багатства. Проте справжнє покликання він знайшов у слові та мистецтві. Його поезія — це витончений український символізм, сповнений філософських роздумів, любові до рідної природи та пошуку гармонії. Окрім віршів, він залишив по собі цінні праці з історії українського мистецтва та архітектури, зокрема глибокі дослідження українського бароко 🏛️. У 1920-х роках він був одним із тих, хто активно розбудовував українську культуру в Харкові, працюючи в Музеї Слобідської України. Але, як і багато інших представників Розстріляного відродження, Микола Філянський став жертвою сталінського терору. У 1937 році його заарештували за фальшивими звинуваченнями та розстріляли, намагаючись стерти пам'ять про людину, яка бачила красу і в земних породах, і в поетичних рядках 🕯️. Сьогодні ми повертаємо ім'я Миколи Філянського із забуття. Його творчість — це місток між науковим пізнанням світу та його мистецьким осмисленням, приклад того, наскільки багатогранним був український геній, який не зламався під тиском обставин, а залишив по собі світлий і чистий слід 📜.

🗣 Я сподіваюся, що Україна діятиме швидко, бо там є Росія. Кожного разу, коли вони забирають занадто багато землі, Росія змінює свою думку, — Трамп

🇬🇧💔🇺🇦 "Я пишався тим, що робив". Родині загиблого в Україні британського десантника передали його прощальний лист Родині 28-річного єфрейтора британського парашутно-десантного полку Джорджа Гулі, який загинув в Україні, передали його прощальний лист. Якщо ви читаєте це, значить, я не повернувся додому. Будь ласка, не дозволяйте цьому зламати вас. Ви знаєте, що я робив те, у що вірив, разом із людьми, яких поважав і любив, і заради речей, які мають для мене значення — моєї країни, демократії та свободи у цьому світі. Я пишався тим, що робив. Не згадуйте мене з сумом і втратою. Пишайтеся. Я пішов, роблячи те, для чого вчився, те, що сам обрав, і я ніс усіх вас у своєму серці весь цей час — зазначив у прощальному листі британець. Наші в Великобританії 🇬🇧🇺🇦

#історія #події 19 грудня 1997 року світ кінематографа змінився назавжди. Саме в цей день на великі екрани вийшов «Титанік» Джеймса Кемерона — фільм, який багато хто вважав приреченим на провал через величезний бюджет і постійні затримки виробництва. Проте історія кохання Джека та Рози на тлі найбільшої морської катастрофи стала справжнім культурним феноменом 🚢. Кемерон домігся неймовірної для того часу деталізації: він неодноразово занурювався до справжніх уламків лайнера, а на знімальному майданчику було побудовано майже повнорозмірну копію корабля. Поєднання революційних візуальних ефектів, музики Джеймса Горнера та акторської гри Леонардо Ді Капріо і Кейт Вінслет перетворило історичну драму на головний хіт десятиліття 🌊. Результати були приголомшливими: фільм став першим у світі, що подолав позначку в 1 мільярд доларів касових зборів, і утримував звання найкасовішої стрічки протягом 12 років. Академія також не залишилася осторонь — «Титанік» отримав рекордні 11 премій «Оскар», повторивши досягнення легендарного «Бен-Гура» 🏆. Навіть через чверть століття ця стрічка залишається еталоном голлівудського масштабу та емоційної глибини. Це не просто кіно про аварію корабля, а нагадування про крихкість людського життя, соціальні бар'єри та силу почуттів, які залишаються з нами навіть тоді, коли все інше йде на дно 📽️.

❗️Касові апарати на базарах стануть обов’язковими — вимога набуде чинності вже з 1 січня. Відомо, що послаблень для дрібних торговців поки не планується, адже Мінекономіки вважає недоцільним відтермінування обов’язкового встановлення платіжних терміналів для ФОП 1-ї групи до 1 січня 2026 року. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#історія #події 20 років доленосних переговорів і один підпис, що назавжди змінив карту світу. 19 грудня 1984 року в Пекіні відбулася подія, яка поклала край цілій епосі британського колоніалізму в Азії. Маргарет Тетчер та Чжао Цзиюань підписали Спільну китайсько-британську декларацію, визначивши майбутнє Гонконгу на десятиліття вперед 🖋️. Основною ідеєю документа стала унікальна формула «Одна країна — дві системи». Китай зобов’язувався не змінювати капіталістичний устрій, правову систему та спосіб життя мешканців Гонконгу протягом 50 років після передачі міста під юрисдикцію КНР. Це була спроба поєднати комуністичну ідеологію материка з ліберальним духом одного з найбільших фінансових центрів планети 🌆. Саме цей документ заклав фундамент для урочистої церемонії 1 липня 1997 року, коли над Гонконгом востаннє спустили «Юніон Джек». Для Британії це був почесний, хоча й дещо сумний відступ, а для Китаю — велике «збирання земель». Однак сьогодні, дивлячись на політичні зміни в регіоні, світ знову перечитує пункти тієї декларації, аналізуючи, наскільки тривкими виявилися обіцянки, дані в далекому 1984-му 📜. Ця подія стала прикладом складної дипломатичної гри, де економічні інтереси та територіальна цілісність зважувалися на терезах історії. Гонконг отримав статус Спеціального адміністративного району, а світ — нову геополітичну реальність, яка залишається в центрі уваги й донині 🌏.

🚨 В Польщі щонайменше 5 разів за день оголошували тривогу — українці в соцмережах обговорюють нетипово активну підготовку поляків до загроз. Це підтверджують і польські ЗМІ. Влада проводила тестування систем оповіщення.

#історія #події Грудень 1917 року став часом неймовірної політичної напруги у Києві. Поки Українська Центральна Рада намагалася розбудувати незалежну державу, більшовики з Петрограда прагнули встановити свій контроль над Україною через систему рад. Саме з цією метою 19 грудня (за новим стилем) у розкішній залі Купецького зібрання — де сьогодні звучить класика в Національній філармонії — розпочав роботу Перший Всеукраїнський з’їзд рад 🏛️. Більшовики розраховували на легку перемогу та планували оголосити про перехід усієї влади до себе, усунувши Центральну Раду. Проте вони припустилися стратегічної помилки: з’їзд виявився справді всеукраїнським, а не лише представництвом робітничих осередків. На заклик українських партій до Києва прибуло понад 2000 делегатів, більшість із яких складали селяни та військові, що підтримували ідею автономії та незалежності 🇺🇦. Замість того, щоб «скинути» українську владу, з’їзд перетворився на тріумф українського національного руху. Величезна більшість делегатів висловила повну довіру Центральній Раді та засудила ультиматум ленінського Раднаркому. Побачивши, що план провалився, більшовицька меншість (близько 120 осіб) залишила Київ і перебралася до Харкова, де згодом провела свій альтернативний з'їзд, що став початком агресії проти УНР ⚔️. Ця подія в будівлі сучасної філармонії є важливим уроком того, як демократичні інструменти та консолідація суспільства можуть зламати сценарії гібридного захоплення влади. Історія київського з’їзду рад — це історія про те, як Україна вкотре підтвердила своє право на самовизначення всупереч тиску ззовні 📜.