Доброго ранку 🌞 Смачного сніданку 🍕

Назавжди 28… 🕯🇺🇦 Ще одна болюча втрата. Війна забирає найкращих синів України. На щиті додому, на Тернопільщину, повертається Володимир Мандзюк, позивний «Воха». Майстер спорту України з боксу, вихованець клубу «Ринг», багаторазовий чемпіон та призер всеукраїнських і міжнародних турнірів, чемпіон України серед студентів (м. Дніпро, 2018). Боєць у ринзі — безстрашний воїн на полі битви. Володимир був справжнім — чесним, надійним, щирим. Любив життя, мав великі мрії, великі цілі й високі досягнення. Його поважали друзі, цінували побратими — він був прикладом сили духу для молоді. Восени 2024 року став до лав Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. 9 квітня 2025 року загинув у бою, боронячи незалежність і цілісність України. 11 квітня 2025 року (наказ №257) посмертно нагороджений «Золотим Хрестом». Прощання та похорон відбудуться 13 квітня 2025 року у місті Тернопіль. Боксерська спільнота України глибоко сумує та висловлює щирі співчуття рідним, друзям і побратимам Володимира. Вічна пам’ять Герою. Слава Україні! Героям Слава! 🇺🇦 Джерело - https://www.facebook.com/UkrainianBoxingAssociation #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

60 000 військовослужбовців вже розповіли про своє ставлення до служби в опитуванні Армія+. Ця рекордна для сервісу цифра досягнута лише за 11 днів після запуску опитування. Головна його мета – виявити ключові проблеми військовослужбовців та пріоритетні питання, які потребують розв'язання. ❗Воно триватиме ще один тиждень! Долучайтесь до опитування, щоб своїм голосом вплинути на реформи у Силах оборони.

А ти знаєш, як звучить білка, котра їсть 🥰

Останнім часом я бачу багато снів. Кінематографічних, сюжетних, довгих як сама ніч і безмежно гарних. Вони різного емоційного забарвлення, хоча, здебільшого, кожний із них немає перепадів, ллється щільним потоком, як із носика маленького чайника під час церемонії. Сьогодні це була зблідніла варіація Аркейну. Схоже я був тим самим доктором, що творив свої кровожердиві винаходи. Та був значно молодшим і винаходів жодних не мав. Пустеля. Я був в ній та вона в мені. Одночасно. Синхронно. Як два організми, що тісно переплелися між собою. Я стріляв в ворогів. Значно сильніших, більших. Зі звичайної гвинтівки вперед, через гаряче наповнене вологістю повітря. Хтось падав, хтось кричав в безмежно одиноке небо. Востаннє. Один таки наздогнав мене. Він дивився на мене, на мою черепуху, обтягнуту шкірою. Я на нього. Він пішов, залишаючи мені безмежну і неперевершену пустелю. Гарний сон. Та навіть він не зрівняється з сюжетом про репера-хіп-хопера, що вигулював в апокаліптичну ніч свого домашнього тиранозавра #сни

https://youtu.be/Ai4ScJWUkQw?si=rh_GMXfbr4U-dYmX

https://youtu.be/FN9fmUUAriU?si=qZu84AWtwOpKakfq