https://www.youtube.com/live/MyFgdZ8R1AM?si=63cmv7mdevTKUdIK

#Житія_святих МЧЧ. 42 В АММОРІЇ 42 святих мученика в Амморії: Костянтин, Аєтій, Феофіл, Феодор, Мелісен, Каліст, Васой та інші з ними (бл. 845). Під час війни між грецьким імператором Феофілом (829-842) і сарацинами, останнім вдалося осадити м. Амморії (Галатія, нині Анатолія, Туреччина). У результаті зради воєначальника Вадітзіса Амморія впала, а 42 її захисники-воїни були захоплені в полон і відправлені в Сирію. 7 років виснажливого ув'язнення бранців марно переконували відмовитися від християнської віри і прийняти мусульманство. Вони завзято відкидали всі втішні пропозиції і мужньо витримали страшні загрози. Після багатьох катувань, так і не зламавши дух воїнів-християн, їх засудили на смерть. Стійкість святих сподівалися похитнути і перед самою стратою. Воїну Феодору говорили: «Нам відомо, що ти, залишивши священний сан, став воїном і проливав кров. Ти не можеш сподіватися на Христа — визнай Магомета». Але мученик впевнено відповідав: «Я не відрікся від Христа, а за те, що залишив священний сан, повинен пролити свою кров». Засуджені спокійно і безстрашно підходили до катів. Їх обезголовили, а тіла кинули в р. Євфрат. У службі прославляються святі страстотерпці: «всеблаженний» Феодор, «непереможний» Каліст, «мужній» Костянтин, «чудний» Феофіл і «найміцніший» Васой. Зрадник же Вадітзіс не уникнув ганебної долі: вороги знали, що не можна довіряти зрадникові, і вбили його. З відривного календаря «З вірою в душі» за 6 березня. ----------------

https://youtu.be/KwUg773n-l4?si=DbNRXaAE1Dq_dQpx

https://www.youtube.com/live/vZSMVD_Khs4?si=EUC_Vnh9_yic6k6i

#Постаті ПРАЦЮВАВ НЕ НАД ТЕМОЮ, А НАД ПОЧУТТЯМИ За 40 років життя Григір Тютюнник був пере кладачем, педагогом, але більшість знає його як письменника шестидесятника. Літературне ім'я письменник обрав, щоб від різнятися від старшого брата Григорія Тютюн ника. У такий спосіб Григорій-молодший вирі шив торувати власний шлях. Михайла Тютюнника, батька письменника, заарештували та репресували як «ворога наро ду». Із таборів він не повернувся. Шестирічній Григір виховувався в родині свого дядька. Згодом дядько пішов на фронт, а одинадцятирічний хлопчик, рятуючись від голоду, пішки вирушив окупованою територією до рідного села на Полтавщині. У 1951-1955 роках Григір служив радистом на Тихоокеанському флоті, а потім працював токарем у залізничному депо. «А далі щасливі п'ять років навчання в університеті на філологічному факультеті - те, що я и любив», - писав письменник. У творах Тютюнник завжди працював над почуттями. У щоденнику писав: «Ніколи не працював над темою. Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені». Творча спадщина Григора Тютюнника невелика уміщується в одному томі на 600 сторінок. Це близько сорока новел, п'ять повістей, ряд нарисів, статей та спогадів. Однак цінність його літературної творчості надзвичайно висока і її ще маємо вивчати. З відривного календаря "Український народний календар" за 6 березня. -----------