ЯК МОЖНА?

Це є наш біль,і срам,і неповага ,
Це - пляма на історії живій.
Де героїзм і де ота відвага?
Чи ти не гранд, а просто лиходій?

Чому такі ганебні твої вчинки?
Чому ганьбиш країну защораз?
А де ж ті героїчні поєдинки?
Коли уже задбаєш ти за нас?

Як можна так історії не знати?
Не знаєш Конституції?!Ганьба!
Як можна на людей ось так плювати?!
Як називається теперішня доба?

Куди поділися твої всі обіцянки?
Де ті стратегії,які ти малював?
Тепер в тебе вже інші забаганки?
І керувати саме так ти планував?

Не соромно дивитись людям в очі?
Не соромно країну так ганьбить?
Чи ти забув, що в роликах торочив?
Та скільки ще той бруд ти будеш лить?

Для чого так країну плямувати?
Для чого посміховиськом ставать?
Для чого все здобуте так топтати?
Чи в твоїх планах було тільки обіцять?

Як можна плямувати так державу?
Як можна нищить цінності її?
Чи ти знайшов нову собі забаву
Й задовільняєш забаганки всі свої?

Як можна так паплюжить нашу мову?
Як можна проти неї виступать?!
Хоч усвідомлюєш кожну свою промову?
Якщо промовою той срам можна назвать…

Чи є хоч крапля совісті і честі?
Чи якості незнані ці тобі?
Та скільки ще дурниці будеш плести?
І скільки нам ще жить в такій ганьбі?!!!!

05.07.2019 р.

©Королева ГІр Клавдія Дмитрів,2019

ЛЮЦЕРНА І НЕБО

Люцерна і небо зійшлись на межі
І прапор разом утворили.
Кольори мені рідні, вони не чужі…
За них українців гнобили.

Люцерна і небо воєдино зійшлись.
Таке тільки в нас може бути.
Недаремно вони у природі знайшлись,
Не можна красу цю забути.

Люцерна і небо – одне полотно,
Яке нам нагадує прапор.
Кольори поєднались ці дуже давно,
Й не роз'єднує їх навіть вихор.

Люцерна і небо…ці два кольори…
Так вдало вони поєднались.
Защораз в уяві це все відтвори,
Й покоління щоб всім цим пишались.

Люцерна і небо…золото й синь…
Чи можна придумать що краще?
Такая краса – куди оком не кинь,
Й для символіки це є найкраще.

05.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ЛЮЦЕРНА І НЕБО

Люцерна і небо зійшлись на межі
І прапор разом утворили.
Кольори мені рідні, вони не чужі…
За них українців гнобили.

Люцерна і небо воєдино зійшлись.
Таке тільки в нас може бути.
Недаремно вони у природі знайшлись,
Не можна красу цю забути.

Люцерна і небо – одне полотно,
Яке нам нагадує прапор.
Кольори поєднались ці дуже давно,
Й не роз'єднує їх навіть вихор.

Люцерна і небо…ці два кольори…
Так вдало вони поєднались.
Защораз в уяві це все відтвори,
Й покоління щоб всім цим пишались.

Люцерна і небо…золото й синь…
Чи можна придумать що краще?
Такая краса – куди оком не кинь,
Й для символіки це є найкраще.

05.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ЗА ЦЕ СЕБЕ, АЛЕ НЕ МОВУ НЕНАВИДЬ

Та не ганьби вже стільки Україну!
Та не глумись над нею защораз!
Не виставляй на посміховисько країну!
Для кого ти це робиш напоказ?

Не плюй вже стільки в нашу рідну мову!
Не насміхайся ти над нею ж бо щодня!
Дай розквітати нашій мові й слову!
Що за відношення і що за маячня?

Поясни ,будь ласка , зрозуміло
Чому ти мову топчеш вочевидь?
Чому ти її топчеш ,наче тіло?
ЗА ЦЕ СЕБЕ,АЛЕ НЕ МОВУ , НЕНАВИДЬ!

Невже не чуєш,як ти розмовляєш?
Для чого це так робиш,поясни?!
Ти цим народ і Україну зневажаєш -
Не всі люди «безмозглі барани»!

Задумайся , отямся , схаменися!
Не ганьби ти Україну і людей!
На все ,що кажеш, збоку подивися,
І вийди з образу тих зрадників-юдей.

10.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

БЕЗЛІЧ Є ВІРШІВ ПРО УКРАЇНУ

Безліч є віршів про Україну.
Я про неї теж вірші пишу,
Бо люблю всім серцем цю країну,
Змалечку її в серці ношу.

Як можна Україну не любити?
Як можна не оспівувать її?
Адже на цій святій землі нам жити,
І бачить гори і широкії плаї.

Люблю цю землю , Богом всім нам дану,
Н якій родить хліб у нас святий,
Їй віддаю любов свою і шану,
І в ній запас добра є золотий.

Про Україну пишуть і говорять,
Але не в кожного любов до неї є…
Навіть чудеса із ненькою ж бо творять,
Не дякують , що сонце в нас встає.

Свята земля – їй ймення Україна,
Вона одна така є на Землі.
Люблю її , бо я її дитина,
І з нею я на рідному крилі.

11.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

СЛУГИ ВІРНО СЛУЖАТЬ

Бачу – слуги вірно служать,
Всім КРАВЧУЧКИ роздають.
По Печерську з ними кружать,
Голосувать наказ дають.

Сюди усіх їх позбирали,
Щоби людям роздавать.
Правди ж бо нічуть не знали,
Та треба ж бо агітувать.

Крім КРАВЧУЧОК на Печерську -
Футболки й кепки, їхній шарм.
Їх дають майже задурно:
Лиш за підписку в TELEGRAM.

«Ой,як добре! - дехто каже,-
Вже не треба купувать.
Ну ,а там…як карта ляже,
Та піду голосувать.»

«Зубожіння вже минуло»,
І «зажили» ,як в раю,
Та подумать же забули,
Що над пропасті краю.

Їдуть вже не заробляти,
А й у Відень каву пить.
Скоро будуть всі гуляти,
І ,як слуги , в «маслі жить».

Та чи довго все це буде?
Зубожіння не вернуть?
Обіцянки всі забуде,
Й зубожілі пропадуть.

Може ще щось давать будуть
Поки вибори пройдуть,
Ну, а потім…всіх забудуть,
І на хліб вже не дадуть.

17.07.2019 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ЖИВУ В ПРЕКРАСНІЙ Я КРАЇНІ

Живу в прекрасній я країні,
Де мова, вишиванка й рушники,
Пісні де линуть всюди солов’їні,
Й протоптані в дитинстві ще стежки.

Там, де звучить та мова калинова,
І верби гнуться всюди до води,
І де звучала пісня колискова,
Де серцем і душею я завжди.

Де у лісах кують літа зозулі,
І ниви колосяться у степах,
Де в лісі бігають прекраснії косулі,
І зеленіють трави на лугах.

Живу ж бо там , де я і народилась,
Де я босоніж бігала в саду,
Де з малечку до Бога я молилась,
Й привчилася робить все до ладу.

Живу я прекрасній же державі,
Люблю її ,Вкраїну дорогу.
Хоч вісті чую часто я миршаві,
Та не залишусь я пред нею у боргу.

17.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ЧИ БУДЕ ПРОЗРІННЯ?

Господи Боже , скажи мені правду ,
За що Україну гноблять?
Боротись за неї народ же бо мав би,
А не ворогу в руки давать.

Господи Боже, чом так повелося?
Чом нарід так легко йде у ярмо?
Невже все пророцтво насправді збулося,
Й врагу дали в руки кермо?

Господи Боже , чи буде прозріння?
Чи народ схаменеться колись?
Чи прийде народу якесь провидння?
Чи цілком сатані віддались?

Господи Боже , тепер що робити?
Як жити тепер і надалі як буть?
Як Україну рятувать-боронити?
Чи з лиця рідну неньку зітруть?

23.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019

ЧОМУ, НАРОДЕ?

Чому ,народе, ти такий сліпий?
Невже не бачиш ти обман й неправду?
Невже не бачиш чин зверху гнилий?
Давним-давно очі розплющить мав би.

Чому , народе , в путах прагнеш жить?
Невже не хочеш волі в Україні?
Ти мав можливість це не допустить.
Невже тобі не милі рідні стіни?

Чому , народе , ти не хочеш чуть?
І очі чом не хочеш ти розплющить?
Невже не бачиш ?!УКРАЇНУ ВІДДАЮТЬ!
Невже ж бо ти у цьому нетямущий?!

Чому , народе , просто поясни,
Невже ти ненавидиш Україну?
Чому ти спалюєш збудовані мости,
І даєш знищить мову солов'їну?

23.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2019

НЕВЖЕ?

Невже не хоче нарід краще жити?
Чи хоче жити в рабстві і ярмі?
Як можна Україну не любити?
Чи хочеться впритул стоять стіні?

Як можна буть сліпими і глухими?
Невже народжені рабсилою лиш буть?
Невже керуються думками лиш чужими
Й сітки густі самі собі плетуть?

Невже рабам відкриті всі простори?
Невже раби – це краще , що лиш є?
Чи ж бо не чули про голодомори?
Чи рабам сонце краще ж бо встає?

Невже нема свідомості і тями?
Невже не хочеться народу процвітать?
Чом не стають за Україну же борцями,
А й дають змогу її знищить й розтоптать?

24.07.2019 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2019