Українська
English
#поезія
Чорнобривців не сіє вже Мати -
Прочитала в чужому вірші...
Як, Матусю, тобі розказати -
Проросли вони в мене в душі.
Чорнобривці навіюють спогад ...
Про дитинство і батьківський дім ...
Оберіг , що милує нам погляд,
Рідні душі хвилює усім !
Скільки святості ...Скільки любові ...
І тепла у цих квітів простих.
Образ Матері й рідного дому
В чорнобривцях навіки живих.
І побачивши квітку багряну,
Або пісню почувши здаля ...
Завжди бачу я рідненьку Маму ...
Чую музику й спів скрипаля ...
Людмила Богута , Львів
Чорнобривців не сіє вже Мати -
Прочитала в чужому вірші...
Як, Матусю, тобі розказати -
Проросли вони в мене в душі.
Чорнобривці навіюють спогад ...
Про дитинство і батьківський дім ...
Оберіг , що милує нам погляд,
Рідні душі хвилює усім !
Скільки святості ...Скільки любові ...
І тепла у цих квітів простих.
Образ Матері й рідного дому
В чорнобривцях навіки живих.
І побачивши квітку багряну,
Або пісню почувши здаля ...
Завжди бачу я рідненьку Маму ...
Чую музику й спів скрипаля ...
Людмила Богута , Львів
#поезія
Чорнобривців не сіє вже Мати -
Прочитала в чужому вірші...
Як, Матусю, тобі розказати -
Проросли вони в мене в душі.
Чорнобривці навіюють спогад ...
Про дитинство і батьківський дім ...
Оберіг , що милує нам погляд,
Рідні душі хвилює усім !
Скільки святості ...Скільки любові ...
І тепла у цих квітів простих.
Образ Матері й рідного дому
В чорнобривцях навіки живих.
І побачивши квітку багряну,
Або пісню почувши здаля ...
Завжди бачу я рідненьку Маму ...
Чую музику й спів скрипаля ...
Людмила Богута , Львів
279переглядів