Українська
English
12 квітня 1912 року розпочала діяльність українська скаутська організація “Пласт”. Цього дня 113 років тому перші пластуни прийняли присягу у Львові, що стало початком організованого скаутського руху в Україні. Його ключовими цінностями є патріотизм і всебічний розвиток дітей і молоді.
Український скаутинг виник як аналог англійського. Організацію “Пласт”, що була і є уособленням вітчизняного скаутського руху, заснували педагоги Олександр Тисовський, Іван Чмола та Петро Франко. Вони почали формувати скаутські осередки з гуртків при Академічній гімназії у Львові. Галичина на той час перебувала під владою Австро-Угорщини. Імперська влада досить сприятливо ставилася до розвитку “Пласту” і скаутингу загалом, адже це був приклад здорового виховання молодого покоління.
Скаутська організація “Пласт” відіграла значну роль в розвитку українського національного визвольного руху. Чимало перших “пластунів” в роки Першої світової війни зголосилися стати до лав Січових Стрільців. Загалом, в УСС більшість воїнів до військової служби були членами молодіжних організацій (“Пласт”, “Січ”, “Сокіл”).
У міжвоєнний період організація була осередком виховання патріотичної молоді, яка пізніше стала ядром армії УНР, а також складала ряди ОУН та УПА. Національно-християнська спрямованість українського скаутського руху унеможливила його існування в радянському союзі, до того ж комуністи створили свій аналог дитячо-юнацьких організацій, які слугували пропагандистським цілям. Саме тому “Пласт” пішов у підпілля та офіційно діяв лише у середовищі української еміграції.
З 1950-х років починається формування закордонних осередків “Пласту” в Європі, Канаді, США та Латинській Америці серед емігрантів, частина яких покинула Україні після Другої світової війни. У 1954 році засновано Конференцію Українських Пластових Організацій, метою якої була координація та об’єднання в єдиний провід всіх пластових осередків.
В роки Перебудови і ослаблення совєцької тоталітарної системи на західноукраїнських землях починають відроджуватися чи перезасновуються скаутські осередки. У 1990 році пластові групи молоді вже існували у Львові, Дрогобичі, Луцьку, Києві та навіть Донецьку. Швидкому відновленню організації сприяли українці, що проживали за кордоном і допомагали розвивати скаутський рух.
Скаути від самого початку існування руху були носіями здорових цінностей, громадою, що формувала відповідальних і розвинених людей з християнськими цінностями. “Пласт” – це чудова організація, що сприяє фізичному і духовному вихованню молодих людей, де вони можуть отримати необхідні для життя знання і навички, а також знайти багато друзів.
Український скаутинг виник як аналог англійського. Організацію “Пласт”, що була і є уособленням вітчизняного скаутського руху, заснували педагоги Олександр Тисовський, Іван Чмола та Петро Франко. Вони почали формувати скаутські осередки з гуртків при Академічній гімназії у Львові. Галичина на той час перебувала під владою Австро-Угорщини. Імперська влада досить сприятливо ставилася до розвитку “Пласту” і скаутингу загалом, адже це був приклад здорового виховання молодого покоління.
Скаутська організація “Пласт” відіграла значну роль в розвитку українського національного визвольного руху. Чимало перших “пластунів” в роки Першої світової війни зголосилися стати до лав Січових Стрільців. Загалом, в УСС більшість воїнів до військової служби були членами молодіжних організацій (“Пласт”, “Січ”, “Сокіл”).
У міжвоєнний період організація була осередком виховання патріотичної молоді, яка пізніше стала ядром армії УНР, а також складала ряди ОУН та УПА. Національно-християнська спрямованість українського скаутського руху унеможливила його існування в радянському союзі, до того ж комуністи створили свій аналог дитячо-юнацьких організацій, які слугували пропагандистським цілям. Саме тому “Пласт” пішов у підпілля та офіційно діяв лише у середовищі української еміграції.
З 1950-х років починається формування закордонних осередків “Пласту” в Європі, Канаді, США та Латинській Америці серед емігрантів, частина яких покинула Україні після Другої світової війни. У 1954 році засновано Конференцію Українських Пластових Організацій, метою якої була координація та об’єднання в єдиний провід всіх пластових осередків.
В роки Перебудови і ослаблення совєцької тоталітарної системи на західноукраїнських землях починають відроджуватися чи перезасновуються скаутські осередки. У 1990 році пластові групи молоді вже існували у Львові, Дрогобичі, Луцьку, Києві та навіть Донецьку. Швидкому відновленню організації сприяли українці, що проживали за кордоном і допомагали розвивати скаутський рух.
Скаути від самого початку існування руху були носіями здорових цінностей, громадою, що формувала відповідальних і розвинених людей з християнськими цінностями. “Пласт” – це чудова організація, що сприяє фізичному і духовному вихованню молодих людей, де вони можуть отримати необхідні для життя знання і навички, а також знайти багато друзів.
12 квітня 1912 року розпочала діяльність українська скаутська організація “Пласт”. Цього дня 113 років тому перші пластуни прийняли присягу у Львові, що стало початком організованого скаутського руху в Україні. Його ключовими цінностями є патріотизм і всебічний розвиток дітей і молоді.
Український скаутинг виник як аналог англійського. Організацію “Пласт”, що була і є уособленням вітчизняного скаутського руху, заснували педагоги Олександр Тисовський, Іван Чмола та Петро Франко. Вони почали формувати скаутські осередки з гуртків при Академічній гімназії у Львові. Галичина на той час перебувала під владою Австро-Угорщини. Імперська влада досить сприятливо ставилася до розвитку “Пласту” і скаутингу загалом, адже це був приклад здорового виховання молодого покоління.
Скаутська організація “Пласт” відіграла значну роль в розвитку українського національного визвольного руху. Чимало перших “пластунів” в роки Першої світової війни зголосилися стати до лав Січових Стрільців. Загалом, в УСС більшість воїнів до військової служби були членами молодіжних організацій (“Пласт”, “Січ”, “Сокіл”).
У міжвоєнний період організація була осередком виховання патріотичної молоді, яка пізніше стала ядром армії УНР, а також складала ряди ОУН та УПА. Національно-християнська спрямованість українського скаутського руху унеможливила його існування в радянському союзі, до того ж комуністи створили свій аналог дитячо-юнацьких організацій, які слугували пропагандистським цілям. Саме тому “Пласт” пішов у підпілля та офіційно діяв лише у середовищі української еміграції.
З 1950-х років починається формування закордонних осередків “Пласту” в Європі, Канаді, США та Латинській Америці серед емігрантів, частина яких покинула Україні після Другої світової війни. У 1954 році засновано Конференцію Українських Пластових Організацій, метою якої була координація та об’єднання в єдиний провід всіх пластових осередків.
В роки Перебудови і ослаблення совєцької тоталітарної системи на західноукраїнських землях починають відроджуватися чи перезасновуються скаутські осередки. У 1990 році пластові групи молоді вже існували у Львові, Дрогобичі, Луцьку, Києві та навіть Донецьку. Швидкому відновленню організації сприяли українці, що проживали за кордоном і допомагали розвивати скаутський рух.
Скаути від самого початку існування руху були носіями здорових цінностей, громадою, що формувала відповідальних і розвинених людей з християнськими цінностями. “Пласт” – це чудова організація, що сприяє фізичному і духовному вихованню молодих людей, де вони можуть отримати необхідні для життя знання і навички, а також знайти багато друзів.
459переглядів
