Каталог повідомлень

додає фото

2025-02-03 18:26:20 ·

#поезія

Чоловіче мій, запрягай коня.
То не кінь, а змій, миготить стерня.
Доберемося за три годиночки
За стонадцять верст до родиночки.

Чуєш роде мій, роде, родоньку,
Чом бур”ян пішов по городоньку?
Роботящий мій з діда-прадіда,
Двір занедбаний – Боже праведний.

Ой ти ж роде мій, мій ріднесенький,
Хоч би вийшов хто, хоч однесенький.
Що ж це двері всі позамикані,
Чи приїхали ж ми некликані?

Дев'ять день душа ще пручається,
А тепер вже десь розлучається.
Ту морквиночку, тую квітоньку
Не прополеш із того світоньку.

Люди згадують – ми навідались,
От ми родоньку, перевідались…
Чоловіче мій, запрягай коня.
То не кінь, а змій, миготить стерня..

Ліна КОСТЕНКО

#поезія Чоловіче мій, запрягай коня. То не кінь, а змій, миготить стерня. Доберемося за три годиночки За стонадцять верст до родиночки. Чуєш роде мій, роде, родоньку, Чом бур”ян пішов по городоньку? Роботящий мій з діда-прадіда, Двір занедбаний – Боже праведний. Ой ти ж роде мій, мій ріднесенький, Хоч би вийшов хто, хоч однесенький. Що ж це двері всі позамикані, Чи приїхали ж ми некликані? Дев'ять день душа ще пручається, А тепер вже десь розлучається. Ту морквиночку, тую квітоньку Не прополеш із того світоньку. Люди згадують – ми навідались, От ми родоньку, перевідались… Чоловіче мій, запрягай коня. То не кінь, а змій, миготить стерня.. Ліна КОСТЕНКО

500переглядів

Приєднатися

Мова

Каталог