❗️Увага! Тепер чоловікам, які досягли 25 років, більше НЕ треба з’являтись в ТЦК для зміни статусу з призовника на військовозобов’язаного, – Міноборони. ▪️Протягом 30 днів дані до Єдиного держреєстру вноситимуться автоматично, а таким чоловікам присвоюватимуть первинне звання – «солдат (матрос) запасу»; ▪️Також заклади освіти подаватимуть до ТЦК списки ЖІНОК з медичною або фармацевтичною спеціальністю протягом 7 днів після випуску. Раніше це відбувалось за 2 місяці до випуску. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Сатирична стаття на тему "ненормальності" творчих людей Творчі люди: маніяки, збоченці, божевільні — але з ручкою, а не сокирою --- Що спільного між письменником і маніяком? Обоє довго сидять у темряві, обдумуючи, як усе має закінчитися. Різниця лише в тому, що один бере сокиру, а інший — клавіатуру. І от з клавіатури — вже й роман, уже й фільм, уже й Нобелівська. А міг би ж просто сісти за вбивство. Творча людина — це соціально прийнятний варіант шизофренії. Вони розмовляють із вигаданими персонажами, чують голоси (які називають "музою") і можуть годинами витріщатися в стіну, мов задумали щось страшне. І найчастіше так і є. У головах художників і письменників живе цілий притулок монстрів: збоченці, вбивці, тирани, філософи з тарганами в голові. І всі вони — герої майбутніх романів. Часом здається: творчі — це ті, хто знайшов морально-безпечну альтернативу злочину. Бо є закон. Бо є суспільство. Бо є відчуття провини. І от тому вони просто пишуть про те, як когось розпиляти, зрадити, згвалтувати, з’їсти або воскресити. Уявіть, що Пікассо не малював би. Або Кафка не мав би паперу. Або Стівен Кінг не писав, а просто робив усе те, що описує. Чи довго б протрималося людство? Творчість — це офіційно дозволене божевілля. Автори фантастики, фільмів жахів, чорного гумору — це своєрідні алхіміки, що беруть темряву власної психіки і трансформують її у витвір, який викликає "вау" замість "суду присяжних". І замість кримінального кодексу — літературний, кінематографічний чи театральний фестиваль. Звісно, не всі митці — латентні психопати. Але майже кожен хоча б раз у житті, створюючи щось, ловив себе на думці: "Як добре, що я не зробив це в реальності". І от саме в цьому полягає сила мистецтва — воно рятує людей від них самих. Висновок: Світ має щастя, що творчі люди — не психи з ножами, а лише люди з уявою. Їхні монстри живуть у книгах, їхні збочення — в сценах фільмів, їхні одержимості — у мистецтві. І поки є папір, клавіатура та сцена — ми в безпеці. --- Але... не лишайте їх наодинці надто довго. Бо іноді фантазії просяться назовні.

‼️ Київ усіяний уламками кубічної форми – ймовірно, це елементи касетних боєприпасів Уламки могли розлетітись на великий радіус. Не чіпайте їх, це небезпечно! Також місцеві ЗМІ повідомляють, що людей викидало з їхніх квартир вибуховою хвилею.

​​ Валуєвський циркуляр: як московія вчергове намагалась знищити українську мову. 30 липня 1863 року міністр внутрішніх справ Петро Валуєв зі схвалення імператора Олександра II розіслав до цензурних комітетів Києва, Москви і Санкт-Петербурга секретний лист, яким заборонив видання будь-яких книг і підручників українською: релігійних, навчальних і освітніх книг. Публікація художньої ("изящной") літератури дозволялася. Причиною появи Валуєвського циркуляру вважають Січневе повстання 1863 року, в якому до поляків, литовців і білорусів приєдналася і частина українців. Іншою причиною називають переклади на українську мову чотирьох Євангелій, надіслані на розгляд Синоду для отримання дозволу на друк відставним інспектором Ніжинського ліцею Пилипом Морачевським. Сам Валуєв мотивував свої дії тим, що 📝"приверженцы малороссийской народности обратили свои виды на массу непросвещенную, и те из них, которые стремятся к осуществлению своих политических замыслов, принялись, под предлогом распространения грамотности и просвещения, за издание книг для первоначального чтения, букварей, грамматик, географий и т. п. В числе подобных деятелей находилось множество лиц, о преступных действиях которых производилось следственное дело в особой комиссии". "Киевский генерал-губернатор находит опасным и вредным выпуск в свет рассматриваемого ныне духовною цензурой перевода на малороссийский язык Нового Завета", - додав у циркулярі Валуєв і постановив: 📝"пропуск же книг на малороссийском языке как духовного содержания, так учебных и вообще назначаемых для первоначального чтения народа, пристановить". "Никакого особенного малороссийского языка не было, нет и быть не может", - зазначалося в документі. Дію Валуєвського циркуляру було розширено так званим Емським указом імператора Олександра ІІ (1876 рік), який практично повністю забороняв видання і ввезення на територію імперії книг українською мовою. Заборону скасували лише в 1905 році, коли Російська академія наук визнала, що українська мова є самостійною і окремою від російської. Тепер в сучасному світі у хворій голові путіна та десятків мільйонів російських імперіалістів все знову заграло новими фарбами. Знову загострення агресивного імперіалізму та заперечення існування України та всього українського. Але Україна, українська мова та культура, були, є і будуть.

❗️росія може вчинити теракти на мітингах, щоб потім звинуватити в цьому українську владу, – нардеп Дмитро Чорний. Він звернувся до міністра внутрішніх справ Клименка та голови СБУ Малюка з вимогою використовувати для пропуску на мітинг рамки металошукачів та закликав не приводити на мітинги дітей.

Ми вже якось казали, що екранізацій "Гордості та упередження" ніколи не буває багато (хоча адмін особисто обожнює версію 1995 року, вибачте, отака вже упередженість). І нещодавно стало відомо, що Netflix завершив формування акторського складу та поділився першими зображеннями жінок з родини Беннет. Знімальний процес вже триває у Великій Британії. Руфус Сьюелл зіграє містера Беннета, який, напевно, знову не берегтиме нерви своєї любої дружини, Фанні Беннет, яку гратиме Олівія Колман. У ролі сестер Беннет зніматимуться: - Фрея Мейвор у ролі Джейн Беннет - Емма Коррін - Елізабет Беннет - Хопі Періш у ролі Мері Беннет - Холлі Ейвері у ролі Кітті Беннет - Рея Норвуд у ролі Лідії Беннет Джек Лоуден стане новим екранним містером Дарсі. У ролі містера Вікхема з'явиться Луїс Партридж, а Джеймі Деметріу втілить пихатого містера Коллінза, Фіона Шоу гратиме грізну леді Кетрін де Бург. Даріл Маккормак виступить у ролі містера Бінглі, а Сієна Келлі зіграє його сестру Керолайн. Планується, що нова версія "Гордості та упередження" вийде на екран на початку 2026 року. #Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix #Екранізації_книг

терапія через слово... 🕊️ "Є ті, хто не вчать тебе світити — вони просто торкаються душі, і вона загоряється 🔥 Вони— не вчителі, не рятівники. Вони — ключ до твого джерела" Нам не добре з тими, хто нас вражає. І навіть не з тими, хто викликає захоплення чи пристрасть. А з тими, поруч з ким нам добре бути собою, де ми відкриті, щирі, вільні. ⠀ Бо є такі люди, поруч із якими не потрібно бути кращою версією себе. Достатньо просто бути. Це ті, з ким – опускаються плечі, – дихання стає глибшим, а у серці на мить стихає вічна тривога. ⠀ З точки зору нейропсихології, саме в такому стані активуються дзеркальні нейрони, система емпатії, і мозок починає реагувати на світло, яке запалює в нас інший. ⠀ Це не просто емоції — це настрій тіла. Не просто слова — а невимовну тишу, в якій ми починаємо неспішно себе впізнавати. Це внутрішній стан щастя коли хочеться обіймати весь світ. ⠀ 📍І тоді щось змінюється. Ти вже не граєш роль. Ти не вибираєш маску. ⠀ Ти просто живеш у власному світлі, бо тобі допомогли його побачити і відчути. ⠀ Це більше, ніж любов. Це — трансформація. ⠀ Бо найважливіший поворот стається тоді, коли ми поруч із кимось раптом усвідомлюємо: "Я собі подобаюсь". ⠀ І ця людина стає дзеркалом, в якому ти бачиш не лише очі. А своє світло, своє право бути, свою живу істинність. ⠀ Саме так зцілюються старі програми: 🔹 ті, що змушували заслуговувати, 🔹 ті, що вчили терпіти, 🔹 ті, що наказували мовчати, коли боляче. ⠀ Бо в цьому світлі, у цьому просторі безпеки, з нас ніби спадає стара шкіра. ⠀ І тіло починає жити. Пам’ять — очищатись. А Душа — повертатись додому. 📍Так працює інтеграція: через присутність, яка не вимагає, а приймає, через погляд, що не судить, а бачить. ⠀ І тоді народжується нова якість любові: та, де ти вже не шукаєш, хто полюбить… а сама(м) стаєш простором, де починаєш себе любити, і віддавати любов. 💫 Істинна близькість — це коли торкаються тебе не руками, а присутністю. І ти розквітаєш без слів. …Бо насправді ми шукаємо не кохання до себе в іншому, а ту присутність, яка пробуджує наше власне тепло і з ким стає затишно бути собою. Ту глибоку зустріч, після якої ми самі собі стаємо рідними. 📍Ці зустрічі — не випадкові. Ті, хто запалює в тобі світло, відкриває твоє справжнє дихання, розблоковує ніжність і повертає тебе — собі ж — це не просто люди. ⠀ Це " СВІТЛОНОСЦІ "у твоєму житті.✨ ⠀ Не вчителі. Не герої. Не ідеали. ⠀ Вони — як портали. Через них ти входиш у себе. ⠀ Така зустріч — це завжди переломний момент у житті. ⠀ Вона не обіцяє «назавжди». Але вона залишається з тобою назавжди, бо після неї — ти вже не та (той), що була(в) до того. ⠀ Бережи таких. І дякуй їм. Мовчки, поглядом, дотиком, серцем. ⠀ Бо в цьому — справжнє диво. ⠀ Тебе пробудили — щоб ти міг жити і відчувати . Цінуй і бережи таких людей поряд і подякуй, що вони є в твоєму житті .✨ Не кожному випадає такий шанс зустрічі 🩷🌹 Залиш і мені зворотній зв'язок ,якщо зустрів таку людину, чи мрієш зустріти,постав лайк,смайлик, залиш коментар🩷 це надихає мене творити більше цікавого контенту 🙌 Вірші і музика автор: Olga Felis © (Felis_Auriel) #глибокітексти #нейропсихологія #selflovejourney #усвідомленість #бутисобою #вразливість_це_сила #світловсерединінас #transformwithlove #психотерапіясловом #любов_що_зцілює #тілоякхрам #дозвольсобібутирядом #психологіядуші #чутливість_сила #любовдовсередини #душевналірика #житиусвідомлено #жінка_світло #силавніжності #свідомийшлях #всерединімир #моватіла #життяякмедитація #дотикдуші #серцедлясвітла #глибокісенси #емоційнезцілення

Кажуть, якщо влаштуватися нічним сторожем у старий психіатричний шпиталь, що стоїть край кладовища, — треба мати або міцні нерви, або зовсім їх не мати. Микола був новеньким. Колишній водій маршрутки, який втратив роботу і шукав хоч якийсь заробіток. Робота нічного охоронця здавалася простою: обходи кожні дві години, камери спостереження, чай, бутерброди, рація. Ну й трохи моторошно, бо установа стара, закинута, пацієнтів немає вже років п’ятнадцять. Але за нею треба слідкувати. Бо то охороняється як історичний об’єкт. Першу ніч усе йшло гладко. Хіба що постійне виття вітру з боку кладовища діставало, але Микола заглушив його радіо. На другу ніч почались дива. О третій годині ночі, коли він пив чай у будці, камера №4 — стара операційна — спрацювала. Хтось пройшов повз. Темна тінь, але чітко видно — постать людини. — Та ну, показалось… — пробурмотів Микола, але вийшов з ліхтариком. Зайшов до операційної — порожньо. Пил, холод, старі інструменти під склом. І… сліди. На пилюці — чіткі босі сліди, що з’являлися з нічого і зникали біля зачиненої шафи. Він відчинив — порожньо. На третю ніч усе повторилось. Тінь — рівно о третій. Ті самі сліди. Але цього разу ліхтарик мигнув і згас, а в кімнаті почувся голос — дитячий, тонкий: — Дядю, ти бачиш мої очі? Микола побіг. На четверту ніч він не хотів повертатися, але охоронна фірма сказала, що втратить зарплату. Прийшов, як завжди, з термосом. О третій годині — знову камера №4. Цього разу він вирішив не йти туди. Але в рації — тріск, а потім той самий голос: — Дядю, чому ти не йдеш? Я не сам… Камери почали вмикатись одна за одною. В коридорі №3 двері самі собою відкривались і закривались. У камері №7 — ліжко саме хиталось. В операційній… камера показала, як на склі хтось дряпає зсередини слово: "ЗАЛИШСЯ". Коли о 4:00 прийшла зміна, будку знайшли відчиненою. Термос з чаєм стояв на столі. Куртка Миколи — на спинці крісла. А камери показали, як рівно о 3:15 він увійшов у коридор №3... і більше не вийшов. Його не знайшли. Лише босі сліди, що з’являлись на пилюці й зникали біля дверей в операційну. ---

Стародавній Асклепіон Епідавра Асклепіон знаходиться в мальовничій долині Пелопоннесу, це було одне з найвидатніших місць стародавньої Греції, відомий як центр медицини та культ поклоніння Асклепію, богу лікування. Храм Асклепія було побудовано IV столітті до зв. е. архітектором Поліклеїтом молодшим, згідно з Павсанієм, храм збудували в місцевості, що славиться своїми цілющими термальними джерелами. Комплекс включав кілька важливих споруд, таких як храм Асклепія, Театр, Стадіон, Гімнасій (святилище, одеон, трапезна), Катагогій (гуртожитки для паломників), а також лікарня Абатон. Джерело https://psahno.com/uk/places/asklepion-epidavra #пелоппонес #греція #щоподивитисьнапелоппонесі #кудипітинапелоппонесі #цікавімісцягреціі #місцядляфотосесій #епідавр #асклепіон #історіягреції

На сайті screenrant є доволі цікава стаття, про відгуки Енді Вейєра на San Diego Comic Con 2025 про екранізацію його книги «Project Hail Mary» Під час презентації фільму на San Diego Comic Con 2025, на якій був присутній ScreenRant, Вейр розповів, що бачив деякі ранні версії “Проекту “Аве Марія”, і йому дуже сподобалося те, що йому показали. Його коментар можна перекласти як: "Я бачив уривки фільму, і він дійсно хороший. Це дійсно добре. Ці хлопці, вони чудові режисери, всі це знають. Я не можу бути щасливішим від того, як все вийшло". Також автор відзначив, що дуже задоволений сценарієм і тим, що саме Дрю Ґоддард став сценаристом фільму. Тож сподіваємось, що після таких схвальних коментарів від автора книги, нас у 2026 чекатиме дійсно дуже якісне кіно. Нагадаємо, що в Україні перекладу цієї книги поки що нема, але сподіваємось, що хоча б до виходу екранізації вона все ж вийде. З оригіналом статті можна ознайомитись тут: https://screenrant.com/project-hail-mary-movie-andy-weir-reaction-review/ Діліться своїми думками у коментарях щодо цієї екранізації🤗 #sci_fi_не_нудно