"ПАНЯНКИ ЧАСУ"
СЕ БО ПРЕДКИ НАШІ ВИДИВА МАЛИ, А МИ У МЕТАЛІ ЇХ КАРБУЄМО. ЖІНОЧІ ПОСТАТІ, НАЧЕ ТІНІ ЗАБУТИХ ЕПОХ, ДО НАС ПРОМОВЛЯЮТЬ. НЕ ШУКАЙТЕ ТУТ ЛИЦЬ РЕАЛЬНИХ, БО ЦЕ ВІДГОМІН СТОЛІТЬ, У РЕЛЬЄФ ВТІЛЕНІ.

ТРИДЦЯТЬ ЛИКІВ У МЕТАЛІ ВИРІЗАНО. ВІД ВІКУ ТРИНАДЦЯТОГО, КОЛИ ПРАДАВНІ ЗВИЧАЇ СИЛУ МАЛИ ТА ПІДМУРКИ ДЕРЖАВ СТАВИЛИСЬ, ДО СХИЛУ ВІКУ ДВАДЦЯТОГО, І ДАЛІ — У ЧАСИ ПРИЙДЕШНІ, ЩО ЗА ОБРІЄМ ЗАЛІЗНИМ СХОВАНІ.

МИ ЙШЛИ СТЕЖКАМИ ЗНАНЬ, ТА ДЖЕРЕЛА РІЗНІ БАЧИЛИ. НЕ КЛИЧТЕ НАС ДО ВІДПОВІДІ ЗА ТОЧНІСТЬ СУВОРУ, БО КОЖЕН КРАЙ — ТО НАША МРІЯ, А КОЖНЕ МІСТО — СЕРЦЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ. У СУВОЇ ЦІ ВПЛЕТЕНО ІСКРИ ЦИФРОВОГО ВОГНЮ ДЛЯ ЗОРУ ЯСНОГО.

СТУДЕНИЙ АЛЮМІНІЙ ДУХ ПРИЙНЯВ, А ПУДРА БРОНЗИ, МІДІ ТА ЛАТУНІ СЯЙВО ДАЛА. ГАРТУВАЛИ МИ МЕТАЛ ВОГНЕМ ТА МОЛОКОМ, ДОДАВАЛИ БАРВИ І КРАПЛЕЮ ПРОЗОРОЮ ЗАКРИЛИ. МІЛКІ МІРИ РОБІТ — ДЕСЯТЬ НА ТРИНАДЦЯТЬ САНТИМЕТРІВ.

НЕ МАЙСТЕР ВІДОМИЙ ЦЕ ТВОРИВ, А МАНДРІВНИК ЧАСОМ, ЩО ПСЕВДОНІМОМ ПРИКРИВСЯ. НЕХАЙ ЖЕ ЦІ ЛИКИ СТАНУТЬ ДЛЯ ВАС БРАМОЮ ДО ВІЧНОЇ КРАСИ, ДЕ ВРОДА НЕ ЗГАСАЄ, А МЕТАЛ НЕ МОВЧИТЬ ТА НЕСЕ СВОЮ ДУМУ.
ДЕН КАРБ