• Mason Lemberg:

    Петро Порошенко передає дрони в куртці за 800 тис. грн.

    А Володимир Зеленський в куртці, пошитій за бюджетні гроші, не передає дрони на фронт. Незважаючи на те, що під його турботливим керівництвом країна купляє яйця на фронт по 17 гривень за штуку і інші подібні "плюшки".

    А мама-пенсіонерка колишнього весільного фотографа, який тепер ходить в куртці за 800 тисяч гривень працюючи у Верховній раді України, тепер купляє чергову хату в Києві або в Іспанії за мільйон доларів. Тому вони теж не передають дрони на фронт.

    Прикрийте їбала, клоуни

    АПД. Тварини намагаються змістити акценти з дій на деталі.
    З дії "передає дрони" на деталь "але ж в куртці".
    Намагаються і далі грати на пролетаризмі обманутого народонаселення, в часи коли порівняння дій просто вражаюче провалля.

    Коли з одного боку є допомога армії, а з іншого бозсовісне злодійство на трупах вбитих солдатів.
    Samarska
    Mason Lemberg: Петро Порошенко передає дрони в куртці за 800 тис. грн. А Володимир Зеленський в куртці, пошитій за бюджетні гроші, не передає дрони на фронт. Незважаючи на те, що під його турботливим керівництвом країна купляє яйця на фронт по 17 гривень за штуку і інші подібні "плюшки". А мама-пенсіонерка колишнього весільного фотографа, який тепер ходить в куртці за 800 тисяч гривень працюючи у Верховній раді України, тепер купляє чергову хату в Києві або в Іспанії за мільйон доларів. Тому вони теж не передають дрони на фронт. Прикрийте їбала, клоуни АПД. Тварини намагаються змістити акценти з дій на деталі. З дії "передає дрони" на деталь "але ж в куртці". Намагаються і далі грати на пролетаризмі обманутого народонаселення, в часи коли порівняння дій просто вражаюче провалля. Коли з одного боку є допомога армії, а з іншого бозсовісне злодійство на трупах вбитих солдатів. Samarska
    243views
  • 536views
  • Like
    Love
    3
    322views
  • Водохреща – 2026: графіки богослужінь та освячення води в Броварській громаді

    6 січня православні християни вдруге святкуватимуть Водохреща за новоюліанським календарем. Водохреща – одне з найважливіших християнських свят, що символізує Хрещення Ісуса Христа на річці Йордан. Це свято нагадує про освячення води як джерела духовної і фізичної чистоти. У цей день у храмах проводяться святкові богослужіння, освячення води, яку віряни вважають цілющою. Актуальні графіки святкових богослужінь та освячення води у храмах Броварської громади – міста Бровари, сіл Княжичі та Требухів.

    У Свято-Покровській церкві ПЦУ (вул. Героїв України) богослужіння та освячення води відбуватимуться:
    5 січня
    09:00 – божественна літургія;
    10:30 – освячення кутяної води;
    17:00 – вечірнє богослужіння;
    18:00 – освячення кутяної води.
    6 січня
    09:00 – божественна літургія;
    10:30 – освячення води у храмі;
    12:30 – освячення води біля бювету на бульварі Незалежності;
    13:00 – освячення води біля бюветів на вулицях Чорних Запорожців та Грушевського.

    Парафія святих апостолів Петра і Павла ПЦУ (вул. Київська)
    5 січня
    08:00 – божественна літургія;
    09:00 – освячення води.
    6 січня
    08:00 – божественна літургія;
    09:30 – освячення води.

    У церкві трьох Святителів УГКЦ (пров. Шептицького):
    5 січня
    08:00 – божественна літургія;
    09:00 – освячення кутяної води.
    17:00 – вечірнє богослужіння.
    6 січня
    10:00 – божественна літургія;
    11:00 – освячення води.
    17:00 – божественна літургія та роздача води.

    У храмі Святителя Тарасія Константинопольського ПЦУ (вул. Ярослава Мудрого):
    5 січня
    09:00 – божественна літургія;
    10:45 – освячення кутяної води.
    6 січня
    09:00 – божественна літургія;
    10:45 – освячення води.

    У храмі святої великомучениці Варвари ПЦУ (вул. Броварської Сотні):
    6 січня
    08:00–09:30 – божественна літургія;
    09:30 – освячення води у храмі;
    11:00 – освячення води біля бювету на вулиці Олімпійській.

    У храмі на честь Богоявлення Ісуса Христа ПЦУ (парк «Приозерний):

    6 січня
    09:00 – божественна літургія;
    10:30 – освячення води.

    Село Княжичі

    У храмі Пресвятої Трійці УГКЦ (пров. Любомира Гузара, 20):
    5 січня
    10:00 – божественна літургія;
    6 січня
    10:00 – божественна літургія;
    11:00 – освячення води.

    У храмі Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Слави, 5):
    5 січня
    09:00 – божественна літургія;
    11:00 – освячення води.
    6 січня
    08:00 – божественна літургія;
    11:00 – освячення води.

    Село Требухів

    У Свято-Покровській церкві ПЦУ (вул. Броварська) богослужіння відбудуться:
    5 січня
    08:00 – божественна літургія та освячення кутяної води;
    17:00 – вечірнє богослужіння;
    6 січня
    09:00 – божественна літургія;
    10:00 – освячення води.

    Увага: Години проведення богослужінь є орієнтовними, точний час залежить від перебігу служб у кожному храмі.
    У Броварах до цих пір є церкви, які продовжують служити московському патріархату.

    Храм Іоана Богослова УПЦ (вул. Симона Петлюри біля ТЦ «Термінал”).

    Храм святого мученика Димитрія Солунського УПЦ (на Торгмаші по вул. Москаленка).

    Свято-Троїцький Храм УПЦ (на вул. Зеленського, що на Пекарні).
    Освячення води там відбудуться 19 січня
    @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    Водохреща – 2026: графіки богослужінь та освячення води в Броварській громаді 6 січня православні християни вдруге святкуватимуть Водохреща за новоюліанським календарем. Водохреща – одне з найважливіших християнських свят, що символізує Хрещення Ісуса Христа на річці Йордан. Це свято нагадує про освячення води як джерела духовної і фізичної чистоти. У цей день у храмах проводяться святкові богослужіння, освячення води, яку віряни вважають цілющою. Актуальні графіки святкових богослужінь та освячення води у храмах Броварської громади – міста Бровари, сіл Княжичі та Требухів. У Свято-Покровській церкві ПЦУ (вул. Героїв України) богослужіння та освячення води відбуватимуться: 5 січня 09:00 – божественна літургія; 10:30 – освячення кутяної води; 17:00 – вечірнє богослужіння; 18:00 – освячення кутяної води. 6 січня 09:00 – божественна літургія; 10:30 – освячення води у храмі; 12:30 – освячення води біля бювету на бульварі Незалежності; 13:00 – освячення води біля бюветів на вулицях Чорних Запорожців та Грушевського. Парафія святих апостолів Петра і Павла ПЦУ (вул. Київська) 5 січня 08:00 – божественна літургія; 09:00 – освячення води. 6 січня 08:00 – божественна літургія; 09:30 – освячення води. У церкві трьох Святителів УГКЦ (пров. Шептицького): 5 січня 08:00 – божественна літургія; 09:00 – освячення кутяної води. 17:00 – вечірнє богослужіння. 6 січня 10:00 – божественна літургія; 11:00 – освячення води. 17:00 – божественна літургія та роздача води. У храмі Святителя Тарасія Константинопольського ПЦУ (вул. Ярослава Мудрого): 5 січня 09:00 – божественна літургія; 10:45 – освячення кутяної води. 6 січня 09:00 – божественна літургія; 10:45 – освячення води. У храмі святої великомучениці Варвари ПЦУ (вул. Броварської Сотні): 6 січня 08:00–09:30 – божественна літургія; 09:30 – освячення води у храмі; 11:00 – освячення води біля бювету на вулиці Олімпійській. У храмі на честь Богоявлення Ісуса Христа ПЦУ (парк «Приозерний): 6 січня 09:00 – божественна літургія; 10:30 – освячення води. Село Княжичі У храмі Пресвятої Трійці УГКЦ (пров. Любомира Гузара, 20): 5 січня 10:00 – божественна літургія; 6 січня 10:00 – божественна літургія; 11:00 – освячення води. У храмі Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Слави, 5): 5 січня 09:00 – божественна літургія; 11:00 – освячення води. 6 січня 08:00 – божественна літургія; 11:00 – освячення води. Село Требухів У Свято-Покровській церкві ПЦУ (вул. Броварська) богослужіння відбудуться: 5 січня 08:00 – божественна літургія та освячення кутяної води; 17:00 – вечірнє богослужіння; 6 січня 09:00 – божественна літургія; 10:00 – освячення води. Увага: Години проведення богослужінь є орієнтовними, точний час залежить від перебігу служб у кожному храмі. У Броварах до цих пір є церкви, які продовжують служити московському патріархату. Храм Іоана Богослова УПЦ (вул. Симона Петлюри біля ТЦ «Термінал”). Храм святого мученика Димитрія Солунського УПЦ (на Торгмаші по вул. Москаленка). Свято-Троїцький Храм УПЦ (на вул. Зеленського, що на Пекарні). Освячення води там відбудуться 19 січня @Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary
    351views
  • 140views
  • 375views 11Plays
  • https://youtube.com/shorts/3HhpdxnVeg0?si=aWpA8J8ZrPoUV4AA
    https://youtube.com/shorts/3HhpdxnVeg0?si=aWpA8J8ZrPoUV4AA
    Love
    1
    109views
  • Вітаю з днем народження
    Вітаю з днем народження
    Like
    1
    1comments 137views
  • Майже всі популярні бренди пива містять хімікати, які викликають рак😲

    У новому дослідженні протестували 23 сорти пива зі США та інших країн. У 95% зразках виявили "вічні хімікати" (PFAS). Ці речовини накопичуються в організмі, викликають рак, порушення роботи щитовидної залози, захворювання нирок та безпліддя.

    Просто більшість виробників не мають обладнання для фільтрації шкідливих речовин.
    154views
  • #історія #особистості
    🎶 Від Подолу до Бродвею: Феномен «Щедрика» та життя Миколи Леонтовича.
    Сьогодні, 13 грудня 1877 року, народився Микола Дмитрович Леонтович — видатний український композитор, хоровий диригент, педагог та музично-громадський діяч, чиє ім'я стало безсмертним завдяки одній-єдиній, але геніальній обробці — «Щедрику».

    Учитель із Поділля та Етнографічний Скарб 🇺🇦

    Микола Леонтович більшу частину свого життя провів, працюючи вчителем співів у сільських школах на Поділлі та Київщині. Його пристрастю був не лише спів, а й збір, запис та обробка українського музичного фольклору.
    Леонтович підходив до народної пісні не як до простого матеріалу, а як до діаманта, який потребує ювелірної огранки. Він створював хорові мініатюри, в яких поєднував народну мелодію з витонченою поліфонічною технікою. Його стиль відрізнявся високою художністю та драматизмом.

    Народження Світової Мелодії 🔔

    Найвідомішим його твором, безумовно, є обробка народної колядки «Щедрик».
    Створення: Леонтович працював над цією обробкою протягом багатьох років, створюючи п'ять різних редакцій. Остаточний варіант, який ми знаємо, був завершений у 1919 році.
    Прем'єра: «Щедрик» вперше був виконаний хором Київського університету у 1916 році і швидко набув популярності в Україні.
    Подорож до Америки: У 1922 році Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця виконала «Щедрик» у Карнегі-холі (Нью-Йорк). Це був культурний прорив для молодої Української Народної Республіки (УНР) та її дипломатичних зусиль.

    «Carol of the Bells» — Американська Доля

    У 1936 році американський композитор українського походження Пітер Вільховський створив англійський текст до музики Леонтовича. Нова пісня, названа «Carol of the Bells» (Колядка Дзвонів), остаточно закріпилася у різдвяній культурі США та всього світу. Її впізнавані, повторювані чотири ноти, що імітують дзвін, стали синонімом Різдва.
    📝 Цитата: «Щедрик» назавжди залишиться одним із найяскравіших свідчень геніальності Леонтовича і того, наскільки потужно українська культура може впливати на світовий музичний ландшафт.

    Трагічний Фінал

    Життя композитора обірвалося трагічно. У січні 1921 року Микола Леонтович був убитий агентом ВЧК (радянської спецслужби) у селі Марківка, куди він приїхав у гості до свого батька. Його смерть стала однією з багатьох жертв більшовицького терору проти української інтелігенції.
    Попри трагічну долю, його музика продовжує жити: «Щедрик» щороку звучить мільйонами разів, несучи у світ українську мелодію Різдва.
    #історія #особистості 🎶 Від Подолу до Бродвею: Феномен «Щедрика» та життя Миколи Леонтовича. Сьогодні, 13 грудня 1877 року, народився Микола Дмитрович Леонтович — видатний український композитор, хоровий диригент, педагог та музично-громадський діяч, чиє ім'я стало безсмертним завдяки одній-єдиній, але геніальній обробці — «Щедрику». Учитель із Поділля та Етнографічний Скарб 🇺🇦 Микола Леонтович більшу частину свого життя провів, працюючи вчителем співів у сільських школах на Поділлі та Київщині. Його пристрастю був не лише спів, а й збір, запис та обробка українського музичного фольклору. Леонтович підходив до народної пісні не як до простого матеріалу, а як до діаманта, який потребує ювелірної огранки. Він створював хорові мініатюри, в яких поєднував народну мелодію з витонченою поліфонічною технікою. Його стиль відрізнявся високою художністю та драматизмом. Народження Світової Мелодії 🔔 Найвідомішим його твором, безумовно, є обробка народної колядки «Щедрик». Створення: Леонтович працював над цією обробкою протягом багатьох років, створюючи п'ять різних редакцій. Остаточний варіант, який ми знаємо, був завершений у 1919 році. Прем'єра: «Щедрик» вперше був виконаний хором Київського університету у 1916 році і швидко набув популярності в Україні. Подорож до Америки: У 1922 році Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця виконала «Щедрик» у Карнегі-холі (Нью-Йорк). Це був культурний прорив для молодої Української Народної Республіки (УНР) та її дипломатичних зусиль. «Carol of the Bells» — Американська Доля У 1936 році американський композитор українського походження Пітер Вільховський створив англійський текст до музики Леонтовича. Нова пісня, названа «Carol of the Bells» (Колядка Дзвонів), остаточно закріпилася у різдвяній культурі США та всього світу. Її впізнавані, повторювані чотири ноти, що імітують дзвін, стали синонімом Різдва. 📝 Цитата: «Щедрик» назавжди залишиться одним із найяскравіших свідчень геніальності Леонтовича і того, наскільки потужно українська культура може впливати на світовий музичний ландшафт. Трагічний Фінал Життя композитора обірвалося трагічно. У січні 1921 року Микола Леонтович був убитий агентом ВЧК (радянської спецслужби) у селі Марківка, куди він приїхав у гості до свого батька. Його смерть стала однією з багатьох жертв більшовицького терору проти української інтелігенції. Попри трагічну долю, його музика продовжує жити: «Щедрик» щороку звучить мільйонами разів, несучи у світ українську мелодію Різдва.
    Like
    3
    854views